Болгарія: вибори перед суворою зимою

З часу завершення комуністичної диктатури у 1989-1990 роках у Болгарії рідко панувала політична стабільність. Але останнім часом країна перевершила себе і встановила сумнівний рекорд: в неділю, 2 жовтня, тут відбудуться четверті парламентські вибори за останні 18 місяців. Після чергових виборів у квітні 2021 року та двох позачергових нинішні стануть уже третіми поспіль достроковими. Однак чи приведуть вони до завершення політичної кризи, сказати складно.

Необхідність цих позачергових виборів виникла після падіння уряду ліберальних реформ на чолі з Кирилом Петковим у червні 2022 року. Його уряд правив з кінця 2021-го у дуже неоднорідній коаліції – партії Петкова «Продовжуємо зміни», Болгарська соціалістична партія (БСП) та однієї популістської сили. Інша популістська партія «Є такий народ» на початку літа цього року вийшла з чотирьохпартійної коаліції. 8 червня 2022 року уряду Петкова було висловлено недовіру.

Корупція і невиконані обіцянки реформ

І от, перед Болгарією знову постає серйозне запитання: чи отримає країна після виборів дієздатну більшість для того, щоб перестояти сувору зиму та період, позначений війною РФ проти України, інфляцією та високими цінами на енергоносії? Схоже, цього не станеться, оскільки різноманітні опитування знову передбачають в парламенті шість-вісім партій.

Переможницею нинішньої політичної кризи є партія колишнього багаторічного прем'єра Бойка Борисова »Громадяни за європейський розвиток Болгарії (ГЄРБ). Борисов та його нині опозиційна політсила значною мірою винні у нинішній кризі, оскільки навесні 2021 року, після ніж понад десятирічного перебування в уряді, вони залишили після себе політичні потрясіння, численні корупційні скандали та багато невиконаних обіцянок з реформ.

Коаліція без Борисова

Однак зараз партія Борисова знову лідирує в опитуваннях. ГЄРБ може взяти десь 24 відсотки голосів - і таким чином десь на вісім відсотків більше, ніж партія Петкова. Борисов сподівається на чисту перемогу, однак ГЄРБ навряд чи зможе отримати більшість самостійно, а тому потребує партнера по коаліції. У зовнішній політиці ГЄРБ має однозначну євроатлантичну орієнтацію. Однак дві інші партії, які також є проєвропейськими – «Продовжуємо зміни» Петкова та ліберально-консервативна Партія демократичної Болгарії, – не хочуть створювати з ГЄРБом спільний уряд, оскільки Борисов досі обтяжений звинуваченнями в корупції.

Ось чому міркування про коаліційний уряд ГЄРБа, але без експрем'єра Борисова звучать дуже голосно. Політолог Даніель Смілов налаштований скептично: «Єдина турбота ГЄРБа – захистити свого лідера. І поки Борисов є провідною фігурою, ГЄРБ не зможе підвести риску під своїм власним минулим».

Небезпечний націоналізм

З точки зору чисельності, «євроатлантична коаліція» була б можлива, але тільки без Борисова. Інших можливостей у його партії немає, оскільки після 12 років урядування ГЄРБ більше не розглядається іншими партіями як можливий партнер.

З іншого боку політичного спектра знаходиться небезпечний націоналізм у поєднанні зі сильними проросійськими нотками – дивна суміш, яка може привести багатьох болгар прямісінько в нети праворадикальної партії «Відродження» (Wasraschdane) або утримати їх від відвідання виборчих дільниць. Ця партія, очолювана авторитарним путінським прихильником Костадіном Костадіновим, який бореться з ЄС та НАТО, на виборах може отримати двозначний результат і стати в парламенті третьою силою.

Газ і російські впливи

Це могло б посилити проросійський тиск на інші партії та суспільство. Адже в ЄС Болгарія – найбільш проросійська країна. Більшість болгар хоча й досі виступають за ЄС і засуджують війну Росії проти України, однак розкол населення там дуже помітний. Відомий болгарський політолог Іван Крастєв в інтерв'ю DW пояснює цю проблему так: «Традиційно у Болгарії завжди були сильні проросійські настрої. Сьогодні багато людей тут бачать у Росії альтернативу всьому, що їм не подобається в західному світі».

Також зростання цін на енергоносії та тривала суперечка щодо поставок російського газує темами виборчої кампанії. Російський монополіст «Газпром» в односторонньому порядку вже у квітні 2022 року припинив поставки в Болгарію. Однак кремлівське лобі в країні, націоналістична, проросійська партія Костадінова, а також багато болгар продовжують вимагати, щоб Софія примирилася з Москвою та домовилася про нові поставки російського газу.

Наскільки втомилися виборці?

Вирішальною для складу нового болгарського парламенту буде і явка на виборах – чим вища, тим більше шансів для урядової коаліції без підтримки малих партій чи націоналістів. Оглядачі побоюються, що виборці після чотирьох виборів за 18 місяців уже втомилися та розчарувалися.

Соціолог та політолог Андрей Райчев вважає інакше: «Зазвичай стверджується, що ці вибори будуть схожі на два попередніх голосування. Але це неправда». За словами Райчева, на попередніх виборах болгари концентрувалися тільки на своїх внутрішніх проблемах. Нині вони однак занепокоєні тим, що відбувається за межами Болгарії: висока інфляція в Європі, стрімке зростання цін на енергоносії та війна на порозі Болгарії.

Згуртованість під час війни?

«Це посунуло наші внутрішні проблеми на задній план, – каже Райчев. – Болгарія маленька, бідна, слабка і залежна, і у цій ситуації болгари інтуїтивно відчувають, що мають триматися згуртовано». Тому, вважає політолог, болгарські виборці могли б послати чіткий сигнал політикам: «Забудьте про внутрішню нісенітницю і суперечки та об'єднайтеся, бодай поки не закінчиться війна».

Чи має він рацію, покажуть результати виборів, які, як очікується, будуть оголошені у ніч на 3 жовтня 2022 року.

Джерело: DW