Чи готує Польща правовий Polexit?

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Чи готує Польща правовий Polexit?

Протистояння Варшави та Брюсселя крутиться навколо ініційованої партією «Право і Справедливість» судової реформи

У четвер, сьомого жовтня, Конституційний трибунал (КТ) Польщі підтвердив невідповідність норми про перевагу європейського права над засадами конституції Республіки Польща. Тобто Польща фактично задекларувала примат національного законодавства над законодавством Європейської Унії. Голова КС Юлія Пшілебська перелічила низку положень Договору про Європейську Унію, констатувавши їхню невідповідність Конституції Республіки Польща.

Ще в березні польський прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький звернувся із запитом до КТ про перевірку переваги європейського права над польською Конституцією. Позов прем'єра складався аж зі 130 сторінок. Це сталося після того, як Європейський суд ухвалив рішення про те, що реформа польської судової системи у тій частині, яка стосується Національної судової ради, може порушувати законодавство Євроунії. У Страсбурзі вирішили, що в разі підтвердження порушення принципу верховенства європейського права Європейська Унія накладає на національний суд обов'язок не дотримуватися національного законодавства. Тож у Раді міністрів Польщі вирішили не допустити такого розвитку подій.

Зрозуміло, що четвергове рішення КТ викликало обурення в Брюсселі. Утім, з іншого боку, чи міг Конституційний трибунал ухвалити інше рішення? Аж ніяк. Адже суть цього органу у трактуванні Основного закону республіки та виявленні невідповідностей Конституції в інших законодавчих нормах.

Фактично протистояння Варшави та Брюсселя крутиться навколо ініційованої урядовою польською партією «Право і Справедливість» судової реформи, яка викликала масу зауважень в Європейській Унії. ПіС розпочала цю реформу, заледве прийшла до влади 2015 року. Опанувавши дві гілки влади – законодавчу та виконавчу, – пісівцям дуже принципово було поставити під свій контроль і владу судову. Саме в цьому й полягала суть суперечливих судових реформ у Польщі, які викликали вкрай негативну реакцію керівництва Європейської Унії.

Якщо коротко сформулювати суть претензій Брюсселя до конституційної реформи в Польщі, то варто процитувати єврокомісара з питань юстиції Дідьє Рейндерса. «Закон про реформу судової системи Польщі дозволяє чинити тиск на суддів, які ризикують втратити роботу за рішенням держави. Питання про імунітет суддів кожна країна Європейської Унії вирішує самостійно, проте принципи Євроунії вимагають, щоб будь-які рішення про це ухвалювалися не державою, а незалежним органом» – зазначив він.

Відтак минулі п’ять років Брюссель, а також Берлін спостерігають за тим, як чинна польська влада перекроює судову владу під свої лекала. Погрози санкціями фактично нічого не дали у справі зупинки цього процесу.

Багато спостерігачів в Польщі та інших країнах-членах Європейської Унії висловлюють стурбованість, що рішення КТ може стати прямим шляхом Польщі до правового Polexit (за аналогією з британським Brexit), тобто виходу з правової системи Євроунії, а далі й цілковитого виходу з європейської спільноти. Утім речник польського уряду Пьотр Мюллер категорично відкинув думку про те, що констатація переваги польського конституційного права над законом Євроунії повинна спровокувати вихід Польщі зі спільноти, назвавши цю тезу популізмом. За його словами, в багатьох західних країнах, включно з Німеччиною та Францію, були аналогічні постанови суду.

Зрештою, і сам польський прем'єр Моравєцький відкинув такий розвиток подій, запевняючи, що Польща високо цінує вступ до Європейської Унії та не має наміру з неї виходити. «Вступ Польщі та країн Центральної Європи до Європейської Унії – одна з найважливіших подій останніх десятиліть. І для нас, і для самої ЄУ. Ми всі перемогли. Тому я чітко стверджую: місце Польщі є і буде в європейській сім'ї народів», – написав Моравєцький на своїй сторінці у Facebook в п'ятницю, восьмого жовтня. За його словами, рішення Конституційного трибуналу підтвердило те, що в буквальному сенсі випливає зі змісту Конституції Республіки Польща. «А саме, що конституційне право має перевагу над іншими джерелами права. Те ж саме в останні роки підтверджували конституційні суди багатьох держав-членів», – додав прем'єр.

«У нас ті ж права, що й у інших держав. Ми хочемо, щоб ці права дотримувалися. Ми – не непрохані гості в Європейській Унії. І тому ми не згодні з тим, щоб нас розглядали як країну другого сорту», – застеріг глава польського уряду.

Як ми вже зазначали, в Брюсселі та інших західноєвропейських столицях рішення КТ Польщі викликало обурення. Франція назвала це «атакою на Євроунію». «Польська влада не поважає цінності і фундаментальні правила Унії. Коли ви стверджуєте, що ваші власні правила важливіше за умови договору, тоді немає договору, немає участі. Це аж ніяк не технічне, а юридичне, політичне питання, і це вбудовується в довгу хроніку провокацій щодо Євроунії», – заявив в п'ятницю в етері телеканалу BFM статсекретар при французькому МЗС Клеман Бон.

Єврокомісія застерегла, що не має наміру залишати рішення КТ без відповіді. Вже згаданий Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс запевнив, що керівництво ЄУ «без коливань скористається своїми повноваженнями відповідно до договорів з метою забезпечити однакове застосування і цілісність законодавства Євроунії». Він не назвав конкретних заходів, вказавши лише, що вони можуть бути вжиті протягом декількох тижнів або навіть днів.

Голова Європарламенту Давид Сассолі теж виступив із заявою, що вердикт польського трибуналу не можна залишати без наслідків. «Верховенство законодавства Євроунії має бути незаперечним. Порушувати його означає кидати виклик одному зі засадничих принципів Європейської Унії», – резюмував Сассолі.

У будь-якому разі, четвергове рішення Конституційного трибуналу Польщі може вплинути на надання Польщі європейських коштів, включно з коштами з Фонду відновлення ЄУ. Польща розраховує отримати з фонду близько €58 млрд: €23,9 євро у вигляді ґрантів і €34,2 євро у вигляді кредитів. План розподілу цих коштів республіка вже надала, але він повинен бути схвалений у Брюсселі, чого досі не відбулося.

Максим Муляр

Джерело: Zbruc


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Чи готує Польща правовий Polexit?