Чи «крастиме» Україна російський газ взимку?

    • Розсилка
    Чи «крастиме» Україна російський газ взимку?
    Фото: Сегодня

    Від початку цього тижня з боку Росії пролунало кілька заяв про можливість «несанкціонованого відбору» Україною російського газу, призначеного для Європи

    Від попередніх разів, коли Москва звинувачувала Київ у «крадіжках» газу, і припиняла його постачання, цьогорічна ситуація відрізняється тим, що Україна вже майже рік взагалі не купує російський газ, а отримує його на західному кордоні із Європи.

    Якщо закупки газу на східному кордоні не поновляться, то занепокоєння російської сторони стосуватиметься лише тих обсягів газу, що ідуть транзитом до Європи через територію України.

    Експерти кажуть: якщо зима буде холодною, то газу Україні може не вистачити.

    Повіяло холодом

    12 листопада, коли Україну накрив перший великий снігопад, міністр енергетики Росії Олександр Новак заявив, що існують ризики для транзиту російського газу до Європи:

    «Тому що у них у підземних сховищах недостатньо газу, а температури набагато нижче середньорічних».

    Російський міністр також додав, що Україні варто було б закачати до сховищ ще 1,5-2 млрд кубів. Він також нагадав, що чинний контракт між «Газпромом» і «Нафтогазом» дозволяє це зробити.

    Ввечері 14 листопада «ситуація довкола транзиту російського газу європейським споживачам через територію України» була «грунтовно обговорена» під час телефонної розмови російського президента із канцлером Німеччини.

    «В.Путін звернув увагу на те, що у зв'язку із прогнозованою синоптиками холодною зимою можуть зрости ризики несанкціонованого відбору українською стороною частини російського газу, що постачається до Європи згідно із чинними контрактами», - йдеться у повідомленні на офіційному сайті президента РФ.

    Проте в Україні заявили, що «Газпром» сам дещо відхиляється від контрактів, знижуючи тиск подачі газу до української ГТС. Як повідомив речник «Укртрансгазу» Максим Белявський, тиск на газовимірювальній станції у Суджі становить 57,7 атм замість норми у 60 атм:

    «Незважаючи на це, транзитні зобов'язання ми виконуємо: увійшло до України 277 млн кубометрів, вийшло до Європи - 277,2 млн кубометрів».

    Об'єктивні ризики: запаси і мороз

    Директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин Валентин Землянський, який був речником «Нафтогазу» під час російсько-української «газової війни» зими 2009 року, каже, що із об'єктивних чинників справжній ризик полягає у менших, ніж зазвичай, запасах газу у сховищах і у тому, що ця зима і справді буде холодною.

    «Так, є певні ризики для проходження опалювального сезону з точки зору обсягів газу, які закачані у підземні сховища», - каже пан Землянський.

    Водночас він нагадує, що є «досить простий правовий шлях» виходу із ситуації - між «Нафтогазом» і «Газпромом» є контракт, за яким Україна може купити у Росії певні обсяги газу, якщо його не вистачатиме.

    Тим більше, що для таких закупок є і відповідні фінансові гарантії Світового банку.

    Можливість заповнення сховищ не тільки газом із західного напрямку, але й з Росії обговорювалася задового до початку опалювального сезону. Проте домовленості щодо чергового «зимового пакету» так і не досягли.

    Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич каже, що у «Нафтогазу» на це були свої підстави. Наприклад, чи не постало б знову питання оплати газу, який Росія постачає на неконтрольовану Україною частину Донбасу, і чи не зарахував би «Газпром» передоплату газу для України в рахунок поставок на Донбас?

    Але чим би не керувався «Нафтогаз», уникаючи нових домовленостей із «Газпромом», «газу у сховищах дійсно не так багато, як потрібно було б, щоб нівелювати або мінімізувати ризики цього опалювального сезону», каже Дмитро Марунич.

    Він нагадує, що свого часу уряд ухвалив постанову про те, аби на 1 листопада у сховищах було 17 млрд кубів газу, тоді як до опалювального сезону Україна підійшла із запасом у 14,7 млрд кубів.

    Треба також враховувати, що за холодної зими і у Європі може не виявитися зайвого газу, аби його могла купити Україна, - додає експерт.

    «Якщо прогноз про те, що ця зима буде холодною чи дуже холодною, справдиться, то у певні моменти ми можемо мати «провали» із газопостачанням, - каже Дмитро Марунич. - Питання у тому, кого від газу від'єднає влада: внутрішніх споживачів чи зазіхне на транзит? Думаю, що будуть обмежутива наших споживачів, бо транзит - це святе, і скандал довкола нього - це додаткові козирі для «Газпрому» у Стокгольмському арбітражі».

    Суб'єктивні чинники: арбітраж і обхідні газогони

    Саме наближення рішення Стокгольмського арбітражу щодо газової суперечки між Україною та Росією експерти називають серед тих факторів, які не несуть прямих ризиків, але безумовно впливають на усі «довколагазові» справи, зокрема, і на чергові заяви.


    Ще один непрямий, але серйозний чинник із довгою історією - російські проекти побудови газопроводів в обхід України.

    «Газпром» намагається просувати будівництво обхідних газопроводів. Передумсім, це «Північний потік-2». Тому такі заяви (про можливі «крадіжки» газу. -Ред.) слід розглядати як частину «чорного» піару - мовляв, Україна - ненадійний партнер, з транзитом може щось статися».

    Ще один традиційний чинник - використання газу як елементу політичного тиску на Україну, тим більше «в існуючому контексті відносин між двома країнами», каже Валентин Землянський.

    «Прийшла зима - витягуються усі ті самі козирі, якими гралися усі попередні роки, роздаються по-новому, і починаються усі ці припущення, як розгортатимуться події», - говорить експерт.

    Джерело: ВВС Україна

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ