Глибока політична криза у Словаччині, спричинена вбивством журналіста

    • Розсилка
    Політична криза у Словаччині - Глибока політична криза у Словаччині, спричинена вбивством журналіста
    Політична криза у Словаччині

    Поки що вимоги протестувальників виконано лише частково

    У Словаччині триває політична криза. Найглибша з часу утворення республіки шляхом сепарації від Чехії. Спричинило її вбивство журналіста, котрий пов’язав вітчизняний уряд з італійською мафією. Навіть відставка прем’єра поки що не вгамувала пристрастей у суспільстві.

    15 березня президент Словаччини Андрей Кіска (Andrej Kiska)підписав прохання про відставку, подане прем'єр-міністром країни Робертом Фіцо (Robert Fico). Останній перебував при владі майже 12 років. Тепер замість нього обов’язки керівника уряду тимчасово виконуватиме віце-прем'єр Петер Пеллеґріні (Peter Pellegrini).

    Подаючи прохання про демісію, Фіцо висунув кілька умов. Зокрема, він попросив не проводити дочасних виборів до парламенту. Ще одна умова полягає в тому, що новим прем'єром призначать представника його ж партії SMER («Напрям – соціальна демократія»).

    Перед Робертом Фіцо своїх посад позбулися ще чотири високопоставлених чиновники, зокрема два міністри. Двома днями перед відставкою прем’єра до демісії подав міністр внутрішніх справ і заступник Фіцо Роберт Калиняк. У відставку подав і міністр культури Марек Мадаріч, відомство котрого формально курує мас-медіа в країні. Своїх посад позбулися два радники (тобто радник і радниця) прем'єра Фіцо, чиї імена фігурували в журналістському розслідуванні, але про них ми ще поговоримо. Отже, урядова коаліція, в яку входять три партії, виявилася під загрозою розвалу.

    Тепер про кризу детальніше. Усе почалося в ніч на понеділок, 26 лютого: журналіста Яна Куцяка (Jan Kuciak) і його наречена Мартіну Куснірову (Martina Kusznirova) застрелили у власному помешканні – у приміському будинку, розташованому за 65 кілометрів на схід від Братислави. Фактично ні в кого не виникло сумнівів, що куля, яку журналіст отримав у голову, стала реакцією на його професійну діяльність. Такою є й основна версія слідства.

    То що ж такого сенсаційного «накопав» Ян Куцяк, котрий працював на порталі Aktuality.sk, що належить словацькому відділенню німецького медійного концерну Ringier Axel Springer? Не багато, не мало – про зв’язки представників словацького уряду з італійською мафією. За його розслідуванням сміливо можна знімати розкішний серіал на кшталт «Спрута» з Мікеле Пласідо, тим більше, що однією з ключових осіб у цій справі є красуня-фотомодель 31-річна Марія Трошкова (Mária Trošková), фіналістка конкурсу краси Miss Universe – 2007.

    Можливо, саме завдяки цій femme fatale й вдалося розкрутити всю цю історію. 2011 року юна красуня Трошкова стала співвласницею фірми GIA Management, причому її бізнес-партнером був Антоніно Вадала, котрий незадовго до того перебрався до Словаччині з італійської провінції Калабрія. Останній, як зумів уже довести Куцяк, мав прямі контакти з тамтешнім мафіозним угрупованням  Ndrangheta. За Вадалою тягнеться цілий шлейф судових справ і в Італії, і в Словаччині, хоча жодна з них не була доведена до вироку. Судячи з усього, причиною переїзду Вадали й цілої групи його родичів і знайомих до Словаччини (причому їхній клан осів у східних, найменш розвинених районах країни) стало бажання уникнути уваги італійських карабінерів, котрі ставали чимраз надокучливішими. Існують підозри, що в Калабрії Вадала був напряму чи опосередковано причетним до торгівлі наркотиками, викрадення людей, виконання брудних доручень боса Ndrangheta Доменіко Вентури, пізніше засудженого до довічного ув'язнення.

    У Словаччині Вадала оперативно розгорнув бурхливу діяльність. Він інвестував у «зелену» енергетику і сільське господарство.

    Чому Вадала залучив до свого бізнесу Трошкову та ще й зробив її компаньйонкою? Не за красиві очі, тобто таки за красиві очі, але в іншому аспекті. Калабрієць побачив у ній великий потенціал для впливу на політиків високого рангу. Він звів красуню з депутатами партії SMER, котра ще з 2006 року незмінно перебуває при владі. Зокрема, Вадала познайомив її зі своїм неформальним бізнес-партнером – впливовим депутатом парламенту Віліамом Ясанем.  Поступово Трошкова доходить до очільника країни – прем’єр-міністр Роберта Фіцо.

    Антоніно Вадала

    Розрахунок Вадали виявився більш ніж виправданим: прем’єр, можна сказати, втратив голову від чар лукавої красуні. Він зразу ж оформив її на посаду своєї штатної радниці з невідомо (нібито невідомо) яких питань.

    Німецькі журналісти переповідають випадок, коли через Трошкову ледь не дійшло до міжнародного скандалу.  У квітні 2017 року бундесканцлерка Німеччини Анґела Меркель запросила Фіцо на ділову вечерю. Той, звісно, потягнув за собою свою пасію. Але у відомстві бундесканцлерки не бажали присутності Трошкової на зустрічі з Меркель. Колишній співробітник словацької амбасади в Берліні, котрий брав участь в організації тієї зустрічі, розповів, що німецькі дипломати кілька разів просили викреслити Трошкову зі списку учасників. Офіційною причиною була відсутність у неї конкретної посади. Утім Фіцо вперся рогом: красуня повинна сидіти поруч з ним за столом. І таки домігся свого, вписавши Трошкову у склад делегації як «експерта з питань зовнішньої політики».



    З розслідування Яна Куцяка стало зрозумілим, що корупційні афери в уряді крутилися ще задовго до появи поруч з Фіцо чарівної Трошкової. Утім саме її яскрава персона змусила журналіста копати глибше й вийти на захопливу історію з італійською мафією. Куцяк у своєму розслідуванні довів, що Вадала був причетним до інцидентів з погрозами конкурентам, до махінацій з нерухомістю – але щоразу викручувався. За останні роки з європейських фондів фірми калабрійця отримали дотації на суму понад вісім мільйонів євро. У кількох випадках правомірність виділення дотацій була оскаржена контрольними органами, але, крім не надто великих штрафів, серйозних санкцій не було.

    І все завдяки надійному «даху», який для Вадали забезпечували Трошкова і Ясан. Не виключено, що доклав рук до цієї справи й сам прем’єр Фіцо, хоча прямих доказів проти нього поки що не виявлено.

    Міністерство внутрішніх справ спостерігало всі ці зловживання крізь пальці. Це й не дивно, адже сам очільник словацького поліційного відомства Роберт Калиняк, найімовірніше, теж пов'язаний з корупційними схемами. Міністр внутрішніх справ уже тривалий час був одним з найбільш контроверсійних політиків в країні. Калиняка звинувачують в тому, що кілька років тому він прикривав податкові махінації підприємця Ладислава Бастерняка, при цьому маючи частку в одній з його компаній. Крім того, Калиняк пов'язаний зі ще одним словацьким олігархом Маріаном Кочнером, котрий, до речі, публічно погрожував журналістові Куцяку.

           

    Тому й не дивно, що на цьому корупційному тлі вбивство 27-річного Куцяка, котрий проводив журналістські розслідування, і його подруги струсануло Словаччину, як жодна інша подія, що відбулася в країні з 1993 року, тобто з моменту здобуття незалежності республікою. Драматизму ситуації додавало те, що Ян і Мартіна збиралися одружитися в травні цього року. 

    Минулі три тижні в країні одна за одною проходили масові акції протесту. Мітинги відбувалися під гаслом «За чесну Словаччину». Вони були організовані опозицією, яку активно підтримав президент республіки Андрей Кіска. Учасники акцій вимагали відставки уряду на чолі з Фіцо й проведення дочасних парламентських виборів.

    Як ми вже зазначали, поки що вимоги протестувальників виконано лише частково: до демісії подали два міністри та прем’єр з двома згаданими радниками. Чинна урядова коаліція затято опирається дочасним виборам, передбачаючи свою поразку на них.

    Нагадаємо, що на президентських виборах 2014 року Фіцо, попри потужний адміністративний ресурс, програв чинному президентові Кісці, котрий виступав як позапартійний кандидат. За прем’єра проголосувало тоді трішки більше сорока відсотків, а за його конкурента – майже 60%.

    Нині ж, через чотири роки від президентських виборів, рейтинг проурядових сил зазнав ще більшого падіння. Тому у випадку виборів залишитися при владі у партії «Напрямок — соціальна демократія» немає жодних шансів.  

    Джерело: Zbruc

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ