Інтерпол як інструмент гібридної війни Росії проти України

Справа з затриманням на українсько-польському кордоні ветерана антитерористичної операції (АТО) на Донбасі Ігоря Мазура активізувала в Україні дискусію про протидію у гібридній війні, яку веде Росія, використовуючи проти українців міжнародні інструменти, зокрема Інтерпол.

Давня справа, нові інструменти

У Польщі 9 листопада через міжнародну організацію кримінальної поліції Інтерпол був затриманий один із лідерів УНА-УНСО, активіст і учасник бойових дій на Донбасі Ігор Мазур з позивним «Тополя». Мазур відомий тим, що керував штабом «Правого сектору» Київської області і був сотником самооборони Майдану у 2014 році. Пізніше брав участь в бойових діях в зоні антитерористичної операції, увійшов до складу Збройних сил України, керував розвідувальним батальйоном. А після демобілізації очолює громадську організацію «Міжмор'я», що пропагує співпрацю країн Балто-Чорноморського регіону - України, Грузії, Польщі, Литви, Латвії та Естонії. 

До Польщі Мазур їхав на запрошення віцеспікера польського Сейму Беати Мазурек. Однак його затримали на вимогу Інтерполу за запитом Росії, яка подала запит на міжнародний розшук Ігоря Мазура. РФ звинувачує українця в участі у боях у Грозному під час Першої чеченської війни у 1990-х роках. Це та ж сама справа, у якій фігурують колишні українські в'язні Кремля Микола Карпюк та Станіслав Клих, а також експрем'єр України Арсеній Яценюк.

Справа Мазура набула розголосу як в Україні, так і в Польщі. Згодом Мазура відпустили на поруки генерального консула України у Любліні, але він залишається там і йому все ще загрожує екстрадиція до Росії.

У Польщі є інші затримані українці

Сам Ігор Мазур відкидає звинувачення російського слідчого комітету і називає справу політичним переслідуванням. І він є не єдиним українцем з бойовим досвідом на Донбасі, що був затриманий через Інтерпол на вимогу Москви.

За даними представника українського омбудсмена з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства  Андрія Мамалиги, нині в Польщі, окрім Мазура, через Інтерпол на вимогу Росії затримано ще близько 20 осіб. З них принаймні троє українців є ветеранами АТО. «Зараз ми з'ясовуємо точну цифру і прізвища цих осіб. Проблема в тому, що інформацію має надавати країна, яка затримала цих осіб, українському консулу чи МЗС. Але на практиці це лише іноді відбувається і нам не повідомляють про затримання за лінією Інтерполу», - сказав DW Андрій Мамалига.

За його словами, здебільшого українці виїжджають на заробітки чи на відпочинок в Європу саме через польський кордон, тому саме в цій країні така велика кількість затриманих через Інтерпол за запитом Росії. Дехто з затриманих перебуває під вартою в Польщі вже півтора роки. «Польща прискіпливо ставиться до виконання своїх міжнародних зобов'язань в частині співпраці з Інтерполом. Хоча зараз Інтерпол для Росії - це такий самий засіб ведення війни, як і бойовий літак», -  вважає представник українського омбудсмена.

До чого тут Інтерпол?

У рамках міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол українські правоохоронці співпрацюють з правоохоронними структурами інших країн ще з 90-х років. Тоді ж було створене Національне бюро Інтерполу в Україні. На даний момент Інтерпол об'єднує 194 держави, які взяли на себе зобов'язання допомагати одне одному у розшуку та виявлені злочинців. Співробітники Інтерполу не займаються слідчою та оперативною роботою. Головною функцією є створення та підтримка різноманітних баз даних, якими можуть користуватись правоохоронні органи країн-членів організації для пошуку підозрюваних в усьому світі. Оголошення в міжнародний розшук особи є одним із найдієвіших інструментів Інтерполу.

Як розповів DW начальник Національного бюро Інтерполу в Україні Василь Неволя, воно може відбуватися шляхом розміщення даних про розшук в інформаційній системі Інтерполу так званої «картки» (notice) розшукуваного. В залежності від мети розшуку  картка класифікується за кольором. Наприклад, картка з червоною позначкою означає, що розшукувана людина підлягає екстрадиції. Перед публікацією «картки» її перевіряє на обґрунтованість та відповідність критеріям організації Генеральний секретаріат Інтерполу, який розташований у французькому Ліоні.

За загальним правилом Інтерполу, більшість «карток» не підлягають оприлюдненню. Їх у своїй системі бачать лише правоохоронці. Однак, якщо справа набула резонансу, то виключно за дозволом держави, яка здійснила запит, таку картку можуть оприлюднити на офіційному сайті організації.

Є інший шлях оголосити у розшук. Це процедура так званої «розсилки» (diffusion) щодо розшуку з метою екстрадиції. Ця процедура має простіший механізм публікації. Іона не потребує поглибленої перевірки Генеральним секретаріатом Інтерполу і використовується найчастіше задля оперативного затримання. Країна, яка ініціює diffusion, може вибірково вказати перелік країн, до яких циркуляр має потрапити. «Росія полюбляє «гратися» саме цим інструментом, аби опублікувати людину в системі... Нашу країну часто виключають зі списку розсилки diffusion і ми не бачимо, кого з наших громадян туди Росія включила», - пояснює Неволя.

Зловживання інструментами міжнародного розшуку

Саме за такою процедурою і був затриманий у Польщі Ігор Мазур та інші українці. Раніше, використовуючи ці інструменти, Росія оголошувала у розшук колишнього лідера «Правого сектору» Дмитра Яроша та українського експрем'єра Арсенія Яценюка. Тоді за наполяганням української сторони їх з розшуку зняли.

Нині Національне центральне бюро Інтерполу в Україні направило Генеральному секретаріату у Ліон лист про те, що Україна вбачає порушення статті 2-ї і статті 3-ї Статуту Інтерполу і просить переглянути цей diffusion, зокрема на Ігоря Мазура. «Тут зловживання інструментами Інтерполу з боку Російської Федерації, оскільки тут є всі ознаки порушення нею статей 2-ї і 3-ї Статуту Інтерполу, які забороняють необґрунтоване переслідування, а також втручання у справи військового, політичного, релігійного і расового характеру», - наголошує  начальник Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

За словами Неволі, останнім часом Росія зловживає інструментами Інтерполу не тільки по відношенню до українських громадян, але й до громадян інших країн, зокрема США. «Кожна з 194 країн має використовувати інструментарій за призначенням і у суворій відповідності до статуту. Але якщо хтось недобросовісний, як наш східний сусід, зловживає, то Інтерпол бачить», - наголошує Неволя. Він вказує на те, що Генеральний секретаріат Інтерполу з 2014 року посилив «фільтри» для публікації інформації про розшук у внутрішній інформаційній системі організації.

Своєю чергою міністерство з питань ветеранів України також закликало Інтерпол не ставати тим інструментом, який Кремль намагається застосовувати проти українських військовослужбовців.