рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Київ на аварійних трубах: як врятувати зношені комунікації

    • Розсилка
    Прорив тепломережі у Голосіївському районі Києва - Київ на аварійних трубах: як врятувати зношені комунікації
    Прорив тепломережі у Голосіївському районі Києва

    Нова аварія біля торгцентру Ocean Plaza укотре нагадала, що більшість підземних комунікацій у Києві вичерпали термін експлуатаці

    Внаслідок прориву труби з гарячою водою у Києві в понеділок, 13 січня, провалився асфальт та був затоплений торговельний центр Ocean Plaza. Постраждало десятеро осіб, семеро з яких доправили у лікарні. Ремонтні бригади відразу ж розпочали роботи, однак киянам зрозуміло, що косметичними заходами проблему зношеної інфраструктури не вирішити, а роботи ще - непочатий край. 

    Перериті ремонтами подвір'я й дороги, відключення гарячої води та холодні батареї - такі реалії життя у столиці України взимку. Киянин Ярослав розповідає, як нещодавно пів дня у його квартирі та садку, який відвідує дитина, не було опалення через прорив тепломагістралі. Каже, що у них ще «щасливий випадок», та і встановлений бойлер дозволяє не помічати часті аварії на трубах.

    Під час минулого опалювального сезону в столиці фіксували понад шість тисяч аварій. Попередній масштабний прорив відбувся у листопадіторік. Тоді окропом залило центральну вулицю Саксаганського: були пошкоджені два автомобілі, утворилася величезна яма.

    Критичний стан тепломереж

    Загальна протяжність тепломереж у Києві становить 2,7 тисячі кілометрів, а ступінь їхньої зношеності - 80 відсотків. Такі дані на запит DW надали у Київській міській державній адміністрації (КМДА). «Трубопроводи закладались у різні роки. Є мережі, яким 40-50 років тощо. Найбільш зношені мережі в центральних районах - Печерський, Шевченківський, Подільський. Однак значну кількість аварій, наприклад, на старті минулорічного опалювального сезону 2018-2019 ми фіксували в Солом'янському та Оболонському районах»,  - каже заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, результати міжнародного аудиту показали, що технічний стан теплоенергетичного комплексу Києва критичний. І це стосується не лише труб, а й іншої інфраструктури: теплоелектростанцій, котелень, сміттєспалювального заводу «Енергія» та інших об’єктів, які об'єднує комунальне підприємство «Київтеплоенерго».

    Київські чиновники неодноразово наголошували на тому, що саме тепломережі міста роками належно не модернізували. Частково це пов'язують з тим, що останні 17 років вони перебували під управлінням приватної компанії олігарха Ріната Ахметова - «Київенерго». У квітні 2018 року угоду з нею місто не подовжило. «По суті, київська влада повернула теплоенергетичний комплекс під контроль муніципалітету, щоб врятувати його», - каже Пантелеєв.

    У «Київенерго», натомість, не погоджуються з позицією міста. Після розірвання договору там вимагали від КМДА 750 мільйонів гривень компенсації. Саме стільки власних коштів, за даними представників компанії, витратили на модернізацію київських тепломереж. Загальну вартість реконструкції за всі 17 років оренди оцінювали у приблизно три мільярди гривень. Суперечку досі не вирішили. Тим часом експерти говорять про те, що корінь проблеми лежить набагато глибше, адже така ситуація типова для усієї країни. «Проблема неналежної якості комунікацій є системною для всіх: і для приватних, і для комунальних підприємств», - коментує аналітик Асоціації міст України (АМУ) з питань ЖКГ Олег Гарник.

    Як «латають» Київ

    Для повної заміни труб тепломережі у Києві необхідно близько 30 мільярдів гривень, кажуть в КМДА. Ця сума непідйомна для міста, адже загальний бюджет столиці на 2020 рік передбачений на рівні 57,9 мільярдів гривень. На найбільш зношені тепломережі київська влада у 2019-му виділила півмільярда гривень. «Це удвічі більше, ніж за попередні кілька років. Це не «латання дірок», як було раніше. Це комплексна заміна - від теплової камери до теплової камери», - каже Петро Пантелеєв. Та поки що під таку модернізацію підпали лише 130 кілометрів труб за рік, тобто менше 5 відсотків від їхньої загальної протяжності.

    У КМДА розповідають, що на заміну металевих труб застосовують енергоефективні технології з тепловою та гідроізоляцією. Для централізованого опалення - це труби з гарантійним строком не менше 30 років. А для гарячого водопостачання збираються прокладати полімерні труби, які прослужать не менше 50 років. Також для потреб міста планують залучити кошти міжнародних партнерів та інвесторів. Зокрема,  у столиці сподіваються на 140 мільйонів євро кредиту для від Європейського банку реконструкції та розвитку.

    Поки основна увага столиці спрямована на тепломережі, невтішна ситуація складається також з міськими водопроводами. На запит DW у компанії «Київводоканал», що опікується холодним водопостачанням, повідомили, що свої терміни експлуатації вичерпали уже 44,3 відсотка мереж. Це сталеві та чавунні труби, більшість яких прокладені понад 35 років тому. Натомість санація та заміна пошкоджених трубопроводів, як зазначають у компанії, здійснюється під час «ліквідації аварійних ситуацій». Виділені з КМДА у 2019 році 219 мільйонів гривень спрямували на реконструкцію колекторів та насосних станцій.

    Експерти наголошують, що на повну заміну комунікацій потрібні колосальні суми. «Це тривалий процес, однозначно (..) Тому основне завдання зараз - зафіксувати хоча б наявний рівень і потроху зменшувати небезпечність і аварійність», - каже Олег Гарник з Асоціації міст України.

    Промахи держави

    Неналежні комунікації у країні - питання насамперед політичне, коментує  координаторка програм ЖКГ громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко. Вона вважає, що ця ситуація довгий час замовчувалася. «В основному піднімалася ціна на газ як товар, а транспортування, поставки і взагалі проблема комунальних послуг не розглядалися. Тому що це питання довгострокове, потребує величезних коштів, які окупляться через 10, 15, 20 років», - каже експертка. За її словами, на сьогодні по всій Україні приблизно дві третини усіх мереж є зношеними.

    Соціально орієнтована політика у сфері ЖКГ є однією з головних причин наявної критичної ситуації, вважає Олег Гарник з АМУ. За його словами, протягом тривалого часу комунальним компаніям по всій країні не давали змоги отримувати належні кошти від споживачів через неринкові тарифи, які регулює держава. До того ж, з підприємствами часто не розраховуються вчасно за масові пільги та субсидії населенню. «У нас за окремі періоди по житлово-комунальних послугах заборгованість держави в різниці по тарифах досягала 30-34 мільярда гривень. Підприємства не могли своєчасно здійснювати технічні й регламентні роботи», - говорить фахівець. «Окрім того, надходження до органів місцевого самоврядування, починаючи з розвалу Радянського Союзу, поступово зменшувалися», - додає Олег Гарник.  «Якби ми приводили всю інженерну інфраструктуру тепло- і водопостачання до необхідних вимог, на це пішли б мільярди. І не гривень. Це кошти, яких немає ні в Україні, ні в закордонних інвесторів», - переконаний експерт.

    Джерело: Deutsche Welle


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies