Максимум на оборону, чимало на дороги та майже 2 млрд грн на Єдиний телемарафон: бюджет-2023

Максимум на оборону, чимало на дороги та майже 2 млрд грн на Єдиний телемарафон: бюджет-2023

Головна надія України у 2023 році в питанні покриття дефіциту бюджету – міжнародні партнери

Упродовж тисячоліть війни змінювались, але сталою залишалася одна річ: війна – це дуже дорого. Не стала винятком й Україна, про що свідчить державний бюджет на 2023 рік. Верховна Рада ухвалила 3 листопада, порушивши традицію депутатів торгуватися за кожну гривню. Жоден парламентарій, до слова, не проголосував проти кошторису. 

Державний бюджет воєнного часу – це коли майже половина видатків (1,14 трлн з 2,6 трлн) іде на безпеку та оборону, коли дефіцит – понад 20% від ВВП, коли держборг вже більш як 100% ВВП. Про найцікавіші цифри бюджету-2023 – у матеріалі hromadske.

Рекордні показники 

Ще ніколи за часів незалежності Україна не планувала витрачати таку велику суму – майже 2,6 трлн гривень видатків. У бюджеті на цей рік, який ухвалили у грудні 2021-го, видатки становили 1,5 трлн гривень.  

Інша річ, що тоді повномасштабного вторгнення рф мало хто очікував, тому в реальності за підсумками 2022 року Україна витратить значно більше, ніж 1,5 трлн.  

Тепер же уряд та парламент планували бюджет в умовах війни, тому цифри одразу виглядають песимістичнішими. Рекордний дефіцит бюджету – 1,3 трлн грн. Тобто з 2,6 трлн видатків Україна планує отримати половину як доходи, а іншу половину доведеться ще десь шукати. 

Для порівняння: у бюджеті-2022 також був закладений дохід у 1,3 трлн гривень, натомість дефіцит – не більш як 188,8 млрд гривень.  

Головна надія України у 2023 році в питанні покриття дефіциту бюджету – міжнародні партнери. Президент Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що розраховують отримати від країн Заходу та міжнародних фінансових організацій 38 млрд доларів. Це 1,6 трлн гривень за прогнозованим курсом (сума більша за вказані 1,3 трлн дефіциту, адже Україні ще треба обслуговувати старі борги). 

До слова, і з доларом також слід чекати рекордів. За прогнозом уряду, упродовж 2023 року середній курс становитиме 42,2 гривні за долар, а наприкінці року – 45,8.

Воєнізований бюджет 

Зростання видатків на понад трильйон гривень, якщо порівняти з минулим бюджетом, пов’язане, звісно, з військовими витратами. Насамперед це можна побачити у статті витрат на Міністерство оборони: у 2023 році уряд планує витратити 857,9 млрд гривень. У бюджет-2022 закладали 133,5 млрд гривень. 

Але йдеться не тільки про Міноборони, адже сектор безпеки та оборони включає й інші відомства.  

Так, на Міністерство внутрішніх справ заклали 209,8 млрд гривень, а рік тому було 99,2 млрд гривень. Тобто +110 млрд. Зокрема: 

  • Держприкордонслужба «зросла» з 14,9 млрд до 33,25 млрд;
  • Нацгвардія – 14,1 млрд проти 47,1 млрд;
  • Держслужба з надзвичайних ситуацій – 16,9 млрд проти 38,7 млрд;
  • Національна поліція – 36,1 млрд проти 68,6.

«Бавовна» в тилу також потребує витрат  

З початком повномасштабної війни зросли витрати й на українські спецслужби. На Головне управління розвідки у ще «мирному» бюджеті на 2022 рік було закладено 4,5 млрд грн. У новому – 11,6 млрд. Служба зовнішньої розвідки зросла не дуже – з 4,5 млрд до 4,7.  

А є ще й Служба безпеки, яка, наприклад, може бути причетна до підриву Кримського мосту (принаймні так писали в низці ЗМІ). На неї у 2023 році планують витратити 22,24 млрд грн, тоді як роком раніше давали 16,15 млрд.  

У всіх трьох відомствах левова частка їхніх видатків іде на статтю з дуже узагальненим формулюванням – «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави» чи «розвідувальна діяльність у сфері оборони».  

Але є й ще по одній статті видатків, куди більш конкретній, – «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців» СБУ, ГУР МО чи СЗР. Тут можна скласти невеликий рейтинг: 

  • ГУР МО – 150 млн грн;
  • Служба зовнішньої розвідки – 125 млн грн;
  • СБУ – 120,5 млн.

Примарне міністерство

Завершуючи воєнну тематику, можна згадати (якщо дуже постаратися) про таке відомство як Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. У бюджеті на 2022 рік йому закладали 2,8 млрд грн, на 2023-й – вже 7,8 млрд.  

З чим пов’язане таке зростання та й що взагалі робить це відомство – не дуже зрозуміло. Стаття видатків на нього звучить так: «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення».  

Можна припустити, що, наприклад, питання релокації оборонних підприємств підпадає під повноваження відомства. Тобто щось дуже корисне, але секретне. Але це лише припущення, натомість в інформаційному просторі цього міністерства просто не існує. До речі, а як звати міністра?

Забутий фронт

Із початком російського вторгнення проблеми пандемії коронавірусу відійшли на другий план – і хоч згадки про ковід у бюджеті на 2023 рік є, але менш масштабні. Так, на «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» виділили 3,8 млрд (проти 4,3 млрд у минулому бюджеті). 

Також є 74,5 млн на страхові виплати медикам та членам їхніх сімей, які захворіли на ковід. Формулювання в цій статті – «Захворювання коронавірусною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» – наче з минулого життя. 

Натомість у бюджеті на 2022 рік було закладено 2,6 млрд грн на вакцинацію населення проти коронавірусу. У бюджеті-2023 такої статті вже немає.  

Та й загалом видатки на Міністерство охорони здоров’я дещо скоротилися – зі 194,1 млрд до 174,9 млрд.

Скрутні часи Держкіно

Навряд чи дивуватиме те, що невоєнні видатки уряд та депутати воліють скоротити, але випадок Державного агентства з питань кіно доволі масштабний – у бюджет-2022 було закладено 1,71 млрд грн на Держкіно, а в бюджеті-2023 вдесятеро менше – 136,7 млн. 

Левова частка з тих 1,71 млрд припадала на статтю «Державна підтримка кінематографа»: була 1,67 млрд, стала 106,15 млн.  

Цікаво, що синхронно з ухваленням бюджету розгорівся скандал із рішенням Держкіно змінити керівництво Довженко-Центру – колишню очільницю Олену Гончарук змінили на Юлію Каждан. За даними журналістів-розслідувачів, нова керівниця не пов’язана зі сферою кіно.

Телемарафон продовжиться

Якщо виробництво вітчизняних фільмів, вочевидь, серйозно скоротиться, то телебачення в режимі єдиного марафону продовжиться.  

Найбільша стаття видатків на Міністерство культури та інформаційної політики звучить так: «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України».  

Витратити на це планують 1,9 млрд грн. Ідеться насамперед про єдиний телемарафон, який нерідко критикують за інформаційний монополізм. Наприклад, пані посол ФРН Анка Фельдгузен казала наприкінці вересня, що ЄС неофіційно вже закликає Україну відмовитися від єдиного марафону й повернутися до телевізійного плюралізму.  

Слід зазначити, що до вказаної статті видатків входять і витрати на російськомовний телеканал «Дом». Це – «державне іномовлення України».

Окремою статтею зазначене фінансування «Суспільного мовника». Наступного року він має отримати 1,5 млрд гривень. У бюджеті-2022 було закладено 1,87 млрд.

«Укравтодор»

І Держкіно, і телевізійники, і весь Мінкульт могли б позаздрити, скільки депутати пообіцяли «Укравтодору» – 47,6 млрд гривень плюс 16 млрд субвенції місцевим бюджетам на будівництво, ремонт та утримання автодоріг. 

Загалом на так званий Державний дорожній фонд заклали 63,6 млрд грн. Не завадило навіть розслідування журналістів «Схем», які напередодні з’ясували, що з початку повномасштабного вторгнення 1,5 мільярда гривень «на дороги» в Дніпропетровській області віддали фірмі, яка зареєстрована на близьку подругу голови Дніпропетровської військово-цивільної адміністрації. 

 У минулому бюджеті «на асфальт» було ще більше – 82,9 (58,3 + 24,6) млрд гривень, однак в умовах війни на дороги піде, приміром, майже три бюджети СБУ.  

Журналіст видання «Наші гроші» Юрій Ніколов, який регулярно пише про корупцію під час будівництва доріг, також навів порівняння: «Це більше, ніж плани на Мінрозвитку громад (10 млрд грн), Мінкульт (9 млрд), Мінспорт (4 млрд грн), Мінветеранів (7 млрд грн), Мінагро (4 млрд грн), Мінстратегпром (8 млрд грн), Мінекономіки (3 млрд грн), МЗС (6 млрд грн), Міненерго (5 млрд грн), Мінцифри (0,6 млрд грн), Мінреінтеграції окупованих територій (0,4 млрд грн). Разом вони отримають 57 млрд грн, а “Укравтодор” – 64 млрд. П – пріоритети». 

Також депутати передбачили 35,5 млрд грн на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Міжнародні внески

Попри війну, Україна продовжує виконувати свої міжнародні зобов’язання. Так, у бюджеті Мін’юсту є стаття «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України», на яку виділили 552,7 млн гривень. 

Трохи менше – 511 млн (із бюджету МЗС) – передбачено на внески України до бюджетів ООН, інших міжнародних організацій та конвенційних органів. 

Загалом же левову частку бюджету Міністерства закордонних справ з’їдають видатки на функціонування закордонних дипломатичних установ України. У бюджеті на 2023 рік це 5,1 млрд гривень. 

Цікаво, що в минулому бюджеті було трохи менше – 4,6 млрд. Однак треба враховувати серйозну девальвацію гривні, навіть за офіційним курсом. За підсумками 2021 року курс гривні до долара був 27,27, зараз – 36,57. Якщо порахувати в доларах, то ці видатки навіть знизилися – з 168,7 млн доларів до 139,5 млн.

Служба авіації поки без авіації 

Державна авіаційна служба відповідає за цивільну авіацію в Україні, і на 2023 рік на свою роботу вона має отримати 62,5 млн грн. Це майже на 200 млн гривень менше, ніж у бюджеті-2022.  

Очевидно, що в умовах повномасштабної війни робота відомства значно звузилась, тож не дивно, що й фінансування настільки скоротили.  

Сподіваємося, що у 2023 році Україні вдасться повернути мирне небо, в якому домінуватимуть цивільні літаки, підпорядковані Державіації. І що загалом воєнний бюджет 2023 року доведеться на ходу переробляти на бюджет мирного часу, а не навпаки, як було у 2022-му. І, можливо, тоді депутати переглянуть мінімальну зарплату та прожитковий мінімум, які залишилися на старому рівні – 6700 і 2589 гривень відповідно.

Павло Калашник

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: