Наскільки небезпечні для України російські навчання у Чорному морі?

Масштаби залучених Росією до навчань Військово-морського флоту сил і засобів справляють враження: у них беруть участь до 30 суден різних типів – від сторожових кораблів, до ракетних, протимінних і протичовнових кораблів. Офіційно заявленою метою навчань, які, за анонсом російської сторони, триватимуть до 19 лютого, є оборона морського узбережжя анексованого Росією Кримського півострова від нападу умовного противника.

Однак на тлі скупчення понад ста тисяч російських вояків на північному і східному кордонах України, запевнення у «суто захисному» характері навчань викликали сумніви і у Києві, і серед західних партнерів України. Ці сумніви лише посилює присутність на навчаннях шести російських великих десантних кораблів зі складу Балтійського і Північного флотів Російської Федерації.

«Присутність цих кораблів подвоїла потенціал Чорноморського флоту вести десантні операції», – констатував у розмові з DW Микола Бєлєсков, експерт Національного інституту стратегічних досліджень у Києві.

Загроза блокади українських портів

Військовий аналітик, щоправда, зазначає, що загроза вторгнення з моря – не основний головний біль командування Збройних сил України, попри значну перевагу Росії на морі. «Дії з моря ми можемо відбити. Тому Росія не діятиме окремо з моря. Якщо і буде напад з моря, то лише в рамках масштабної наземно-повітряної операції одночасно з різних напрямків – і з півночі, і зі сходу», – каже Бєлєсков. Він застерігає, що навчання Росії у Чорному морі є «частиною гібридної тактики Росії», яка на даний момент передбачає, зокрема, обмеження свободи судноплавства й може обернутися тривалою блокадою українських портів.

Річ у тім, що акваторією, на якій Росія анонсувала стрільби в рамках навчань, проходить основний маршрут торговельних кораблів до Одеси – головного порту України, а також інших чорноморських портів України «На порти припадає до 60 відсотків українського експорту. Втрати для української економіки у разі довготривалої блокади портів становитимуть щонайменше 25 мільйонів доларів на день», – констатував у коментарі DW економіст Київської школи економіки Олег Нів'євський.

Оператори терміналів у порту Одеси підтверджують значні труднощі, що виникли через російські навчання. «Обхідний коридор, який рекомендують як вільний від стрільб, існує. Але глибина на ньому достатня лише для середніх суден. Великі перевізники користуються флотом більших класів, тому багато запланованих цього тижня заходів судів буде або відтерміновано, або скасовано», – зазначив на своїй сторінці у Facebook Андрій Ставніцер, співвласник компанії-оператора портових терміналів TIS.

Навчання у чужому територіальному морі

Заявленою офіційною метою російських навчань, крім «захисту узбережжя Криму», є також «захист районів морської економічної діяльності від можливих воєнних загроз умовного противника». Річ у тім, що впритул до основного судноплавного маршруту з протоки Босфор до порту Одеси розташовані стратегічні об'єкти – захоплені 2014 року Росією платформи з видобутку газу, які належать компанії «Чорноморнафтогаз». Росія видобуває газ на Одеському газовому родовищі, яке розташоване лише за 100-130 кілометрів від материкової України і за 150 кілометрів від узбережжя анексованого Криму.

Богдан Устименко з Українського центру морської безпеки і права сподівається, що міжнародна спільнота негайно відреагує на перекриття Росією торговельних шляхів і намагання Москви демонстративно закріпити за собою фактичний одноосібний контроль значної частини акваторії Чорного моря. «Росіяни, оголосивши стрільби, у декількох місцях влізли у територіальне море України (у 12-мильну прибережну зону – Ред.). Це пряме порушення і Статуту ООН, і Міжнародної конвенції з морського права», – критикує Устименко. Експерт називає оголошення Росією стрільб на стратегічному торговельному шляху наступом на суверенітет України і наголошує на небезпеці для судноплавства.

«Це не жарти. Це може призвести до загибелі людей. Російські ракети можуть потрапити і в судно, і навіть у населенні пункти на українському узбережжі», – застерігає Устименко, який є одним зі співавторів затвердженої днями Радою нацбезпеки і оборони Морської стратегії України. Експерт бачить лише один шанс для Києва гарантувати безперебійне судноплавство на стратегічних для України маршрутах після того, як Росія, анексувавши Крим, встановила контроль над значною частиною виключної економічної зони України у Чорному морі – міжнародні гарантії. На думку Устименка, гарантувати дотримання міжнародного права у цих водах, на контроль над якими зазіхає Росія, мала би спеціально відряджена Організацією об'єднаних націй спостережна місія.

Німецький експерт: «Без зброї нічого не буде»

Карло Масала, професор Університету Бундесверу у Мюнхені, утім, не вірить в успіх міжнародної місії у Чорному морі. «Ця місія, щоби захистити законні інтереси України у відповідності до міжнародного права, мусила би мати потужний мандат і відповідні ресурси. В крайньому разі, кораблі місії мусили би стріляти по російських кораблях. Але на таку місію ніхто не наважиться», – констатує німецький професор.

Масала вважає єдиним способом захистити законні інтереси України у Чорному морі – надання відповідної зброї. «Протикорабельні ракети, які пообіцяла Україні Великобританія – це фактор, який поміняє розстановку сил. Якщо росіяни знатимуть, що в разі вторгнення російських кораблів у територіальні води України вони можуть бути підбиті такою ракетою, вони тричі думатимуть, чи варто так ризикувати», – зазначив експерт у розмові з DW.

Посол України Андрій Мельник в одному з нещодавніх інтерв'ю закликав Німеччину підтримати Київ постачанням зброї. Серед бажань Києва – військові кораблі. На думку Карло Масали, зміцнення флоту було би одним з перспективних напрямків довгострокової співпраці України і Німеччини, якщо на те була би політична воля у Берліні. А втім, німецький уряд досі відмовляє Києву у наданні зброї.