Неандертальці говорили майже як сучасні люди

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Череп неандертальцьця (спереду) і череп сучасної людини - Неандертальці говорили майже як сучасні люди

Череп неандертальцьця (спереду) і череп сучасної людини

На основі КТ-сканів високої роздільної здатності науковці створили 3D-моделі вушних структур неандертальців

Неандертальці – найближчі еволюційні предки сучасних людей – могли розпізнавати і відтворювати людську мову. Такого висновку дійшла міждисциплінарна команда дослідників на чолі з Рольфом Квамом, доцентом-антропологом з Бінгемтонського університету (штат Нью-Йорк, США).

«Це дослідження – одне з найважливіших у моїй науковій кар’єрі, – стверджує Квам. – Його результати однозначно вказують на те, що неандертальці були здатними розпізнавати і відтворювати людську мову. Дослідження еволюції мови на основі окам’янілостей є однією з найскладніших галузей антропології».

Запитання про те, чи уміли неандертальці розмовляти, є однією з найбільших загадок антропології, лінгвістики та теорії еволюції.

«Десятиліттями одним з центральних питань еволюції було те, чи Homo Sapiens – це єдиний вид, який осягнув мову, чи, можливо, її виробили й інші види, зокрема неандертальці», – стверджує Хуан Луїс Арсуага, професор-палеонтолог Мадридського університету та співдиректор археологічних розкопок у Сьєрра-де-Атапуерка в Північній Іспанії. За допомогою комп’ютерного моделювання науковці реконструювали, як неандертальці чули. Це, своєю чергою, дозволило зробити висновки про те, як вони спілкувались.

На основі КТ-сканів високої роздільної здатності науковці створили 3D-моделі вушних структур неандертальців, а також їхніх ще давніших предків зі Сьєрра-де-Атапуерка. Згодом їх опрацювали за допомогою спеціальної комп’ютерної програми у сфері слухової біоінженерії, яка дозволяє оцінити слухові здібності в діапазоні до 5 кГц, що охоплює більшість діапазону частоти звуків сучасних людських мов. Порівняно з древніми людьми зі Сьєрра-де-Атапуерка, неандертальці мали кращий слух у діапазоні 4-5 кГц, що нагадує слух сучасних людей.

Крім того, дослідники змогли також обчислити їхній діапазон частот максимальної чутливості, який інколи позначають технічним терміном «зайнята ширина частот» (occupied bandwidth). Саме цей діапазон пов’язаний з комунікаційною системою. Що більша його ширина, то більше впізнаваних акустичних сигналів певний вид може використовувати у процесі комунікації. Це, своєю чергою, покращує ефективність комунікації, адже дозволяє артикулювати чітке повідомлення у найкоротший відрізок часу. Дослідження Квами показало, що «зайнята ширина частот» у неандертальців була значно більшою, ніж в їхніх предків зі Сьєрра-де-Атапуерка, й набагато більше нагадувала сучасних людей.

«Це справді ключова знахідка, – стверджує Мерседес Конде-Вальверде, професорка Університету Алькали в Іспанії та співавторка дослідження. – Однакові слухові можливості, зокрема діапазон «зайнятої ширини частот», вказує на те, що комунікативна система неандертальців була такою ж комплексною та ефективною, як і в сучасних людей».

«Іншим цікавим висновком із комп’ютерного аналізу є вказівка на те, що у мові неандертальців, найімовірніше, було багато приголосних звуків, – каже Квам. – Більшість попередніх досліджень фокусувалися на здатності неандертальців відтворювати основні голосні звуки сучасної англійської мови. Утім, ми переконані, що це був хибний акцент, оскільки приголосні звуки дають змогу закодовувати більше інформації у вокальні сигнали. Крім того, саме вони відрізняють людську мову від способів комунікації інших приматів. Це дуже важлива вказівка, яку виявило наше дослідження».

Отже, неандертальці мали аналогічну здатність відтворювати звуки людської мови, а їхні вуха, своєю чергою, були налаштовані так, щоби її чути. З археологічних розкопок відомо, що, порівняно зі своїми предками зі Сьєрра-де-Атапуерка, неандертальці мали складніші моделі поведінки, що включали, зокрема, виготовлення досконаліших знарядь праці, використання вогню, а також, можливо, окремі символічні практики. З теорії еволюції відомо, що складнішу поведінку супроводжує формування досконалішої мови.

Команда, яка проведа це дослідження, розробляла його методологію майже два десятиліття. Сьогодні науковці думають про те, що поширити ці методи і на інші археологічні знахідки.

«Ми віримо, що надали достатньо вичерпну відповідь на запитання про мовні здібності неандертальців, яке непокоїть наукову спільноту вже майже століття», – стверджує Іґнасіо Мартінез, професор Університету Алькали в Іспанії. Стаття «Неандертальці та сучасні люди мали подібні слухові та мовні здібності» вийшла 1 березня в журналі Nature Ecology and Evolution.

Neanderthals had the capacity to perceive and produce human speech

ScienceDaily, 1/03/2021

Зреферував Є. Л.

Джерело: Zbruc


Теги: США наука
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies