Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Німецькі експерти про «формулу Штайнмаєра»: Нічого не втрачено, але ризики для Києва є

    • Розсилка
    Франк-Вальтер Штайнмаєр (п) з Сергієм Лавровим під час Мюнхенської конференції з безпеки у лютому 2016 року - Німецькі експерти про «формулу Штайнмаєра»: Нічого не втрачено, але ризики для Києва є
    Франк-Вальтер Штайнмаєр (п) з Сергієм Лавровим під час Мюнхенської конференції з безпеки у лютому 2016 року

    Значення «формули Штайнмаєра» не варто переоцінювати, однак у мирному процесі щодо Донбасу для Києва існують певні ризики, вважають опитані DW експерти

    Те, що Київ зрештою погодився на так звану «формулу Штайнмаєра», викликало бурхливу реакцію в Україні. Її погодження відбулося 1 жовтня на зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську підписанням відповідних листів на адресу спецпредставника ОБСЄ Мартіна Зайдіка (Martin Sajdik) представниками України, Росії та невизнаних «республік» Донбасу. Цей крок одразу розкритикували у фракціях «ЄС», «Голосу» і «Батьківщини» у Верховній Раді, а ввечері того ж дня у центрі Києва відбулися перші вуличні протести проти «формули Штайнмаєра».

    Що таке «формула Штайнмаєра»?

    «Формула Штайнмаєра» - запропонований наприкінці 2015 року тодішнім главою МЗС Німеччини, нинішнім президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром (Frank-Walter Steinmeier) план реалізації одного з пунктів мінських угод - надання так званого особливого статусу окремим районам Донбасу. Він передбачає введення в дію українського закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей: на тимчасовій основі у день проведення місцевих виборів на Донбасі і на постійній основі - після опублікування звіту ОБСЄ з позитивними оцінками виборів. 

    Як відомо, закон про особливий статус Донбасу був ухвалений в Україні ще у вересні 2014 року в рамках мінського мирного процесу. Після цього його дію неодноразово продовжували, нинішній термін спливає 31 грудня 2019 року. Проте реально закон так і не запрацював, адже проведення виборів згідно з українським законодавством та під наглядом ОБСЄ у цьому документі - так само, як і у «формулі Штайнмаєра» - визначено передумовою для надання особливих прав регіону. А таке волевиявлення протягом останніх п'яти років так і не було проведене.

    Тепер же президент України Володимир Зеленський анонсував підготовку нового закону про особливий статус Донбасу. Він також запевнив, що «жодних виборів під дулом кулеметів не буде і не може бути». Утім, серед українських політиків, журналістів і в суспільстві лунають занепокоєні голоси щодо того, що втілення у життя «формули Штаймаєра» може призвести до зради нинішньою владою державних інтересів.

    Запитання без відповідей

    Опитані DW німецькі експерти закликають не перебільшувати значення погодженої сторонами «формули Штайнмаєра» та називають реакцію на цю подію певних сил у Києві перебільшеною. «Реакція на це є дещо перебільшеною, оскільки «формула Штайнмаєра» описує не більше ніж взаємозв'язок між проведенням виборів і набуттям чинності особливого статусу», - наголошує експерт Німецького товариства зовнішньої політики Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge).

    Сьюзан Стюарт (Susan Stewart) з берлінського Фонду науки і політики (SWP) також нагадує, що йдеться про першу спробу «трохи конкретизувати лише одну частину мінських домовленостей» і що ще дуже рано давати оцінки тому, до чого це у підсумку може призвести. «Гадаю, що згода на так звану «формулу Штайнмаєра» ставить більше запитань, ніж надає відповідей», - каже Стюарт.

    Експертка перераховує питання, які залишаються відкритими і без відповідей на які неможливо зрушити з мертвої точки мінський мирний процес: передумови, які мають бути виконані перед проведенням виборів, яким чином буде сформульований закон про особливий статус Донбасу, як буде врегульовано виведення збройних формувань з Донбасу і - можливо, найбільш суперечливе питання - відновлення контролю над кордоном. «Лише той факт, що є нарешті єдність відносно «формули Штайнмаєра», ще не означає, що ми побачимо реальний прогрес», - вважає Стюарт.

    Загрози для України

    Утім, експерти попереджають про існування певних потенційних ризиків для України у процесі подальшої реалізації мінських домовленостей після погодження «формули Штайнмаєра». Як пояснює Вільфрід Їльґе, вони полягають у тому, що зі складного процесу врегулювання конфлікту був взятий лише один пункт, і при цьому, наприклад, немає жодних гарантій того, що до виборів припинять своє існування так звані «народні республіки».

    «Немає вирішення цього питання, також немає рішення та домовленості щодо гарантій безпеки політичного процесу, який відбуватиметься перед виборами, - вказує експерт. - І в цьому полягає небезпека того, що Україна потрапить у процес, у якому вона робитиме односторонні поступки, які у підсумку можуть призвести до втрат у питаннях безпеки та суверенітету». При цьому Їльґе додає, що поки що з погодженням «формули Штаймаєра» Київ «нічого принципово не втратив».

    Натомість Сьюзан Стюарт висловлює переконання, що метою Росії є збереження певного контролю над районами Донбасу, які мають отримати особливий статус, «щоб впливати на внутрішню і зовнішню політику України в цілому». «І це точно не є тим, чого хоче досягти Україна втіленням у життя мінських домовленостей і «формули Штайнмаєра», - попереджає вона.

    Зовнішній тиск?

    Експертка вказує і ще на один важливий аспект, який може ускладнювати ситуацію для України - можливий тиск з боку західних партнерів, насамперед Німеччини і Франції. «Існує певна небезпека, яка полягає у тому, що ці міжнародні гравці настільки будуть прагнути досягти прогресу (у мирному врегулюванні на Донбасі. - Ред.), що будуть готові погодитися на кроки, які будуть не на користь тій чи іншій стороні. І тут я маю на увазі радше українську сторону», - застерігає Стюарт.

    На її переконання, у подальшому повинно бути також прописано, які кроки зобов'язана здійснити Росія. «Інакше я не бачу, яким чином має відбуватися процес реалізації мінських угод», - підсумовує експертка.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ