Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Реформа чи зачистка: що в Зеленського хочуть зробити з прокуратурою

    • Розсилка
    Володимир Зеленський та новий генеральний прокурор України Руслан Рябошапка - Реформа чи зачистка: що в Зеленського хочуть зробити з прокуратурою
    Володимир Зеленський та новий генеральний прокурор України Руслан Рябошапка

    Скорочення штату на третину, переатестація й ліквідація органів самоуправління - новий очільник ГПУ готує масштабні реформи в органах прокуратури. Критики застерігають: ці зміни можуть паралізувати правоохоронну систему

    Верховна Рада цього тижня ухвалила в першому читанні законопроект «Щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури». Ще в перші дні роботи нового парламенту його як невідкладний презентував щойно призначений генеральний прокурор Руслан Рябошапка, який і був головним автором документу ще під час роботи в Офісі президента.

    Зараз законопроект за скороченою процедурою готують до другого читання. Як повідомив у розмові з DW голова профільного комітету з правоохоронної діяльності Денис Монастирський (фракція «Слуги народу»), остаточне прийняття закону відбудеться вже наступного тижня. Тим часом DW розбиралася із новими правилами, за якими будуть працювати українські прокурори.

    Без військової прокуратури

    Плани щодо ліквідації військової прокуратури Руслан Рябошапка оголошував ще в серпні, заявивши, що просто не бачить сенсу в існуванні окремої військової правоохоронної вертикалі. Тоді це викликало помітний спротив всередині самої структури.



    Зараз ідею критикують ще й в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради. Там звертають увагу, що президентський законопроект фактично не містить ніякого обґрунтування причин ліквідації військових прокуратур. «Військові прокуратури працюють у специфічній, воєнній сфері правовідносин. (…) У випадку їх ліквідації буде зруйнована система підготовки військових прокурорів з певним рівнем знань військового законодавства і військової специфіки, що може призвести до зниження якості досудового слідства у певних категоріях справ», - зазначається у висновках управління.

    Ще в серпні співрозмовники DW пов'язували критику військової прокуратури переважно із персоною її очільника - Анатолія Матіоса. Його Руслан Рябошапка звільнив чи не впершу чергу, а цього тижня призначив на місце очільника Головної військової прокуратури Віктора Чумака - депутата Верховної Ради попереднього скликання від «Блоку Петра Порошенка».

    Без третини штату

    Окрім 540 військових прокурорів в офісі президента пропонують скоротити ще майже 4,5 тисячі працівників прокуратури - загалом третину від її складу. Для того, щоб зберегти місце роботи, всім прокурорам, окрім працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, потрібно буде пройти переатестацію.

    В прокуратурі ідея масштабного скорочення зустрічає очікуваний спротив. Директор департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, називає кадрові ініціативи офісу президента «невиваженими». На його думку, для скорочення штату варто було б дочекатись прийняття інших запропонованих президентом змін до кримінально-процесуального кодексу, спрямованих на розвантаження прокурорів. «І вже потім приймати рішення з обґрунтованими цифрами», - додає Горбатюк.

    Ідею засуджують і в Головному науково-експертному управлінні Ради, зазначаючи, що скорочення призведе до зростання і без того надмірного навантаження на прокурорів. Посилаючись на звітність ГПУ там звертають увагу, що тільки поліція торік розслідувала понад два мільйони кримінальних проваджень, які вимагали процесуального керівництва прокурорів. При цьому навантаження на одного прокурора в Києві сягало 600 справ на рік.

    Однак Денис Монастирський переконує, що обіцяне новою владою перезавантаження прокуратури не можливе без радикальних дій. Однак, за його словами, з 5000 скорочених працівників прокуратури не всі будуть власне прокурорами. «Є багато офісних спеціалістів, які займаються збором та аналізом інформації, тим що давно має бути автоматизовано. До того ж, ми врешті маємо завершити процес позбавлення прокуратури функцій слідства», - пояснює депутат, визнаючи водночас, що заплановане «перезавантаження» може призвести до масового оскарження прокурорами свого звільнення в суді.

    Без самоуправління

    Привидом для судових позовів може стати одне з перехідних положень законопроекту: згідно з ним, з моменту набрання законом сили всі прокурори вважаються автоматично попередженими про звільнення. У висновках Головного науково-експертного управління парламенту вказують, що такий спосіб попередження є грубим порушення не тільки трудового законодавства, але й конституції, що гарантує право на працю.

    Сам процес запланованої переатестації прописаний в законопроекті в загальних рисах: вона складатиметься із тестування, співбесіди та інших завдань, які визначатиме сам генеральний прокурор. При цьому автори документу пропонують на два роки призупинити роботу органів прокурорського самоуправління: Кваліфікаційної дисциплінарної комісії (КДКП) та Ради прокурорів. Зараз їм належить велика роль у вирішенні кадрових питань - зокрема, КДКП самостійно визначає рівень відповідності прокурора займаній посаді та обирає санкції в разі порушення ним дисципліни чи прокурорської етики.

    Ідея вибудовування в середині органів прокуратури чіткої вертикалі управління підконтрольної лише генеральному прокуророві в опозиції сприймають по різному. Так, Микола Княжицький («Євпропейська солідарність») під час обговорення в сесійній залі назвав її «узурпацією влади», а Андрій Кожемякін з «Батьківщини», один з авторів діючого закону «Про прокуратуру», спрогнозував, що наділення генпрокурора надмірними повноваженнями може мати «печальні наслідки».

    Натомість у «Голосі» Святослава Вакарчука вважають, що розширення повноважень може бути стримане системою противаг. «Ми пропонуємо, по-перше, зобов'язати генпрокурора щопівроку звітувати перед Верховною Радою, а по-друге - законодавчо прописати залучення міжнародних експертів та представників уповноваженого з прав людини під час проведення переатестації», - пояснив DW перший заступник голови комітету з правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.

    Але з більшими зарплатами

    У бюджетного комітету Верховної Ради до президентського законопроекту є свої зауваження: масове скорочення прокурорів спричинить виплату їм компенсацій, на які пізно шукати грошей навіть у бюджеті наступного року.

    До того ж, окрім «батога» переатестації законопроект пропонує прокурорам «пряник» у вигляді підвищення зарплат. У першому варіанті законопроекту пропонувалось підвищити базовий оклад прокурора окружної прокуратури на чверть - до 15 прожиткових мінімумів або приблизно 29 тисяч гривень. Після опрацювання комітетом планується ще масштабніше підвищення - до 20 прожиткових мінімумів (38 тисяч гривень) після набрання законом сили і до 25 прожиткових мінімумів - з 1 січня 2021 року.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ