Різке збільшення енергоспоживання з 1950-го

У процесі свого розвитку люди все більше та помітніше змінюють середовище – від викорчовування лісів, започаткування сільського господарства, поселень і добування корисних копалин до створення врешті глобальної техносфери. У всьому світі на життєвому циклі матеріалів, на атмосфері, океані та кліматі – всюди дуже помітний наш вплив. Тож вже тривалий час звучать пропозиції проголосити нову геологічну епоху людини – антропоцен. Але досі вчені не можуть зійтися на тому, коли почався антропоцен: з розвитком сільського господарства? З промисловими революціями? Чи лише в ХХ столітті?

Тож науковці на чолі з Яя Сивітські (Jaia Syvitski ) з Колорадського університету у Боулдері виміряли глобальний відбиток людства, визначивши 16 його ознак в глобальному масштабі. «Це вперше науковці визначили слід людини в настільки великому масштабі», – сказала Яя Сивітські.

Серед проаналізованих ознак: збільшення населення, глобальні енерговитрати та економічна продуктивність, а також споживання сировини, ерозія ґрунту, зміна лінії узбережжя, річок і ландшафтів, радіоактивний осад, продукування нових хімікатів і мінералів. Також узяли до уваги вплив людини на середовище через шкідливі речовини, викиди парникових газів або знищення природного життєвого простору.

Результат: «Людство стало геологічним чинником впливу ще 300 років тому, а з початком промислових революцій 1850 року – особливо», – повідомили вчені. Але лише з 50-их рр. ХХ століття майже всі параметри зазнали кардинальних змін. Відбувся вибухоподібний приріст світового населення, енергозатрат і продуктивності, що вплинуло на практично всі сфери планети. З 50-их рр. ХХ ст. особливо раптово змінилися енергетичні затрати: за останні 70 років вони дорівнюють загалом 22 зетаджоулям – це відповідає близько 61 гігаджоулю на особу щороку або згоранню двох тонн кам’яного вугілля на особу щороку.

Лише за кілька десятиліть людство спожило більше енергії, ніж впродовж решти голоцену, пояснили вчені. «Енергетичні затрати впродовж цих 70 років змінюють нашу планету, як падіння метеорита наприкінці крейдового періоду 66 мільйонів років тому», – пояснив співавтор дослідження Міхаель Ваґрайх (Michael Wagreich ) з Віденського університету. Але падіння астероїда Чиксулуб було одиничною подією, а трансформаційний вплив людства триває донині.

Нові дані підтверджують, що після Другої світового війни відбулося «Велике прискорення» – раптовий розвиток технологій, споживання енергії та економічної продуктивності, а це спричинило численні зміни середовища. «З великим прискоренням людство почало домінувати у багатьох планетарних процесах і циклах», – пояснила Сивітські та її команда.

До виразних змін належать різке збільшення виробництва синтетичних матеріалів, зокрема пластику. «Сьогодні існує понад 180 000 мінералів та мінералоподібних сполук, створених людиною  геологічні процеси на планеті за 4,5 мільярда років створили тільки 5 300», – сказали вчені.

Продукування пластику з двох мільйонів тонн у 50-их рр. ХХ ст. зросло до 356 мегатонн 2018 року. Величезною є частка людини та її сільськогосподарських тварин у живому світі: «96 % всієї біомаси ссавців становлять люди та одомашнені тварини, – повідомила Сивітські та її команда. – Тільки біомаса свійських птахів становить 70 % усіх живих птахів».

На думку науковців, отримані результати засвідчують: наша планета вступила у нову еру. «На підставі цих ознак ми пропонуємо запровадити новий геологічний період з 50-их рр. ХХ століття», – пояснив Ваґрайх.

Над офіційною пропозицією щодо цього зараз працює «робоча група антропоцену». До 2024 року її потрібно подати Міжнародній комісії стратиграфії – комісії, що затверджує офіційні назви та періоди геологічних ер. Якщо пропозицію приймуть, антропоцен ознаменує завершення голоцену, що триває з часу останнього льодовикового періоду – вже майже 11 700 років.

Nadja Podbregar

Explosion des Energieverbrauchs seit 1950 

University of Colorado at Boulder, Universität Wien, 20/10/2020

Зреферувала С. К.