Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Сприйняття, що «Київ – десь біля Москви», майже немає – посол України в Британії

    • Розсилка
    <span>Наталія Галібаренко</span> - Сприйняття, що «Київ – десь біля Москви», майже немає – посол України в Британії
    Наталія Галібаренко

    Велика Британія – партнер і надійний союзник України, але відносини двох країн «отруює» візове питання.

    Про це розповіла кореспондентові Радіо Свобода в Лондоні посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко. Тим не менш, вона сподівається, що в ході «Брекзиту» Велика Британія продублює санкційний список Євросоюзу проти учасників російської агресії проти України і навіть розширить його за рахунок організаторів так званого «референдуму» в анексованому Криму.

    Як сприймають сьогодні Україну у Великій Британії?

    Такого сприйняття, що «Київ – десь біля Москви», я вже майже не зустрічаю. Про Україну знають багато, і цьому сприяло, зокрема, і те, що ми проводили «Євробачення» і фінал Ліги чемпіонів. Тобто такі речі дуже поширюють розуміння про Україну. Хоча, знову ж таки, мушу визнати, що більшість асоціацій, звичайно, – це те, що в нас є війна з Росією. Дуже багато пересічних людей реагують на згадку про те, що ти з України: «а, так у вас війна». Така, на жаль, реальність.

    З іншого боку, усвідомлення того, що в нас є війна з Росією, а не громадянська війна, я все одно вважаю позитивом, тому що в деяких європейських країнах навіть це сприймається неоднозначно.

    Лондон із цього приводу однозначно висловлюється?

    Лондон досить безапеляційний у цьому питанні – що стосується як анексії Криму, так і запровадження санкцій, тобто тут не було зміни, наприклад, між позиціями уряду, коли уряд Дейвіда Камерона замінив уряд Терези Мей.

    В питанні України вони залишаються послідовними, вони нас підтримують, хоча, звичайно, наполягають на тому, що війна не має бути виправданням для того, щоб уповільнювалися реформи, і самі визнають, що очікування від нашої держави дуже високі.

    Із власних джерел ми знаємо, що питання України порушували за зачиненими дверима під час зустрічі Трампа, Меркель, Мей і Макрона. Може, ви знаєте щось про те, що вони сказали Трампу на його неоднозначні висловлювання на адресу України?

    Має пройти певний час, поки ми дізнаємося від наших колег, про що була зустріч. Єдине, на що я сподіваюся, – що прем’єр-міністр Британії була досить однозначною і твердою під час цієї зустрічі, що, якщо ведеться діалог з Путіним, він має вестися з позиції сили. Тобто спочатку мають іти вимоги щодо того, що Росія має повернутися в правове русло. Це означає зупинення агресії на сході України, а вже потім має обговорюватись, які можливі інші формати співпраці.



    Я сподіваюсь, що Трамп почув своїх європейських партнерів, які просто мають більший досвід спілкування з Путіним і краще розуміють його та ті маневри, на які він іде.

    Пройшов саміт Україна – ЄС, і Євросоюз позитивно оцінив безвізовий режим, торговельні зв’язки. Зараз у контексті «Брекзиту» що Україна матиме з Великою Британією?

    Є одна хороша новина – вона полягає в тому, що британський уряд уже розробив свій національний режим санкцій. Тобто не буде, умовно, розриву, якого ми б могли боятися. Йдеться про те, що всі санкції, які впроваджувалися на рівні Європейського союзу, інших міжнародних організацій, всі будуть імплементовані в британському законодавстві.

    І навіть більше: і в парламенті, і в уряді мої контакти говорили про те, що британці для себе не виключають можливості розширення таких санкційних списків. Тобто ми будемо працювати над тим, щоб, наприклад, персональний список людей, які залучалися до збройної агресії в Україні або до організації «фейкового» «референдуму» в Криму – щоб вони так само увійшли до цих списків.

    Що стосується торговельно-економічної частини наших відносин, то тут теж ми започаткували процес консультації про нову угоду. Ситуація полягає в тому, що після «Брекзиту» Угода про асоціацію з ЄС втратить чинність для Британії, тому має на зміну цій угоді прийти двосторонній документ.

    Звичайно, в нас амбітні плани, тобто ми хочемо піти далі з британцями, ніж це було в Угоді про асоціацію, оскільки час плинний. Певні речі ми усвідомлюємо, що застарілі, або можна десь отримати більш широкий доступ до ринку. І ми це сказали британській стороні. Спочатку реакція була дуже стримана, але я сподіваюсь, що в процесі консультації ми все ж таки зможемо вийти на те, щоб нова, умовно, угода про зону вільної торгівлі була більш амбітною.

    Що очікувати пересічним українцям, окрім того, що вони зможуть придбати українські товари в Лондоні?

    Для мене це болюче питання – саме візового режиму, тому що на фоні того, що ми справжні партнери і друзі з британцями, це питання реально отруює двосторонні відносини. Я тут абсолютно не перебільшую, тому що не проходить і дня, щоб не виникало якихось проблем із візами і ми не отримували скарг від українців про те, що їм дуже важко приїхати сюди.

    Я скажу одразу, що впровадження безвізового режиму – це надто амбітна мета, і Велика Британія до цього зараз не готова. Але ми пропонуємо з точки зору реалістичного підходу: давайте поступово спрощувати на взаємній основі. Тобто почнемо з окремих категорій: журналісти, науковці, студенти, бізнесмени. Як це було приблизно з Європейським союзом. Потім ми побачимо, що ця умовна схема працює – давайте підемо далі, спробуємо і технічний бік підтягнути, зробити менше, ніж 15 робочих днів для отримання візи.

    Або – як варіант – ми пропонували ввести такий механізм, як подання скарг, який теж колись існував у нас із Євросоюзом. Тобто людина могла б оскаржити рішення і не потрапити в так званий чорний список.

    Пропозицій ми робили багато, скажу відверто, і поки що, на жаль, позитивної реакції немає. Я це все-таки відношу до того, що Британія в принципі хоче переглянути свої візові відносини з багатьма країнами після «Брекзиту». В тому числі, з Європейським союзом.

    Ми поступово тиснемо, і я сподіваюсь, що вийдемо на консультації і будемо рухатися до взаємного спрощення.

    Чи є шанс, що після того, як «Брекзит» вступить у силу, британцям доведеться оформлювати українську візу?

    Гіпотетично такий шанс, звичайно, існує, тому що, якщо говорити мовою юридичних фактів, то громадяни Великої Британії в’їжджали до нас без віз, починаючи з 2005 року, відповідно до указу для громадян Європейського союзу. Тому, якщо дивитися дуже прискіпливо, то треба буде поширювати відповідний режим на двосторонньому рівні.

    В нас дуже конструктивна пропозиція була: ми поважаємо своїх друзів, партнерів, ми цінуємо їхню підтримку і не збираємося йти на посилення візового режиму для того, щоб якось ускладнити британцям життя чи притік їхніх туристів. Ми, навпаки, сказали: давайте підемо на консультації. Ви хочете зберегти безвізовий режим в’їзду до нас, ми хочемо спростити візовий наявний режим. Давайте зустрічатися і говорити про модальність.

    І яка була відповідь?

    Відповіді поки що немає. Я отримала загальну відповідь: «як ви знаєте, в нас «Брекзит», ми готуємося до змін в цілому візового режиму з багатьма країнами, в тому числі, з країнами Європейського союзу, тому почекайте, прийде час, і ми на вас вийдемо».

    Дуже багато британців, не соромлячись, говорили мені про те, що їх, звичайно, приваблює архітектура, прекрасний клімат, дешеві товари, порівняно з дорогими британськими, звичайно, і краєвиди в тому числі, тобто природа просто прекрасна.

    Так що притік туристів зростає, інтерес так само є, плюс пожвавлюються бізнесові контакти, які дуже впали після початку війни.

    В якому стані бізнес?

    Через чотири роки після початку агресії в нас пішло зростання взаємного товарообігу, в нас іде зростання британських інвестицій, в принципі, той тренд, який зараз намітився, мені дуже подобається. Єдине, що лякає наших бізнесменів – звичайно, наближення «Брекзиту», тобто нерозуміння того, якими будуть вимоги, щоб торгувати тут, на території Британії, наскільки вони залишаться такими, які були в Євросоюзі, до яких звикли українські виробники. Таких питань дуже багато виникає.

    Я сподіваюся на те, що цей перехідний період, який встановили британці до 2020 року, дозволить різко не вводити якісь новації, щоб, у тому числі, наші експортери та бізнесмени змогли пристосуватися до нових умов.

    Як Україна буде вести нову міжнародну політику з новим міністром закордонних справ Великої Британії?

    Новий міністр Джеремі Гант був тільки-но призначений, але вже є хороша новина, що він познайомився з (міністром закордонних справ України – ред.) Павлом Клімкіним під час саміту НАТО. Я думаю, що це особисте знайомство дасть поштовх для нас потім налагодити діалог і, можливо, організувати його візит в Україну. Тому що Джеремі Гант був до цього сім років міністром охорони здоров’я. Відповідно, зовнішньополітична тема є для нього досить новою, і жодних заяв із приводу України він не робив. Але це не означає, що ми не зможемо побудувати нормальний діалог.

    Ми вдячні Борісові Джонсону, попереднику Джеремі Ганта, тому що для України він був справжнім другом і дуже часто виступав на нашу підтримку. Мені тільки залишається сподіватися, що ми збережемо цей позитивний тренд.

    Джерело: Радіо Свобода

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ