рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Як розуміння потреб іммігрантів у США допомогло українцю збудувати кількамільйонний бізнес

    • Розсилка
    Стах Возняк - Як розуміння потреб іммігрантів у США допомогло українцю збудувати кількамільйонний бізнес
    Стах Возняк

    Порівняти Україну і США – це як стартап на ранній стадії і велику корпорацію

    Від редакції: Стаху Возняку 29 років, він з Вінничини. У 2018 він співзаснував у США компанію Cargofy - сервіс для самозайнятих далекобійників, що допомагає їм знаходити вантажі, оформлювати документацію та вирішувати проблеми у дорозі. У перший рік стартап заробив $2.7 млн і потрапив у тисячу компаній, що найшвидше зростають, за версією Inc. 5000. Стах розповів Голосу Америки, що сприяло зростанню його бізнесу і які можливості перед ним відкрила Америка

    Спершу ми запустились в Україні й були одні з перших, хто почав використовувати цю модель: мобільний додаток, що називався Tona, диджиталізація у галузі логістики.

    Але побачили, що конкуренти, які запускаються після нас і знаходяться у Штатах, ростуть набагато швидше, й ми зрозуміли, що час виходити на міжнародний ринок, що важливий доступ до капіталу. Тому почали перебудовувати стратегію, щоб вийти на американський ринок.

    До цього я та мій співзасновник більше п'яти років працювали в логістиці, але відправною точкою Cargofy став саме 2017 рік. Тоді ми почали шукати якусь підтримку, бо нічого не знали про американський ринок, і знайшли акселераційну програму у штаті Айова - Iowa Startup Accelerator. Вони нам допомогли зробити перші кроки, ми до них приїхали, вони нас почали знайомити із підприємцями. І це все закрутилось.

    Перші кроки компанії

    Три-чотири місяці ми просто адаптувались, тому що коли ми приїхали, то ми не розуміли, коли з нами жартували, бо різниця в ментальності, є певний бар’єр, який складно пройти. З кожним днем ставало легше, комфортніше знаходитись.

    В перші місяці тиск був ненормальний, від стресу мені інколи було складно заснути, лягав спати і міг до п’ятої години лежати, бо було багато ідей, страхів, ми на карту поставили все, тому що ринок американський набагато більш капіталозатратний, і зрозуміло, що в перший день жодних інвесторів не було в черзі до нас, ніхто про нас не знав.

    Серед труднощів, із якими ми зіткнулись із самого початку, перше – документи. Коли ти переїжджаєш, ти як «євробляха» в Україні, без статусу, прав якихось, і отримання цих документів – доволі складний процес. Друге – фінанси, собівартість життя в рази вища. І третє - адаптація мовна, культурна, треба було також зрозуміти місцеве законодавство.

    Але коли ти вже це проходиш, адаптуєшся, тобі відкривається доступ до одного з найбільших ринків світу, капіталу, людей, тож воно того варте.

    У чому унікальність США?

    Ми орієнтуємось в більшості на мігрантів, тому що ми самі емігранти, ми знаємо їхні болі, бар’єри, і розуміємо, що коли ти приїжджаєш у Штати, у тебе ані кредитної історії, ані знання мови на необхідному рівні, щоб вести якісь переговори, і все це складно почати, тому ми спрощуємо цей процес.

    Таких водіїв близько 100 тисяч, якщо ми матимемо 10% цього ринку, то Cargofy буде юнікорном (unicorn company - так називають приватний стартап, який оцінюють у понад мільярд доларів), тому що ринок доволі великий.

    Після життя в Штатах я зрозумів, який шлях Штати пройшли, щоб досягнути цього. І порівняти Україну і США – це як стартап на ранній стадії і велику корпорацію. США, що вони змогли зробити, - це магніт, який притягує з найкращі таланти з усього світу за допомогою промоушену й експорту культури, всі виростають на американських ідеях, на їхній ідеології.

    Україна має свої переваги, бо тут достатній рівень свобод, немає такої зарегульованості, але й мінусів є чимало. Україна як інвестор вклала гроші в людей, вони вивчились, отримали освіту, досягли 18-20 років і поїхали звідти. Україна втрачає найцінніше, що в неї є, і це не чорноземи, а люди.

    А Штати - протилежність, вони зробили все, щоб ці люди приїжджали до них, реалізувались. Це країна таких самих емігрантів, вони це пройшли і відчувають перед собою такий самий обов’язок допомогти новим, і на цьому побудована вся культура.

    Американська децентралізація

    Я з Калинівки, що на Вінничині, у нас тут є офіс, і ми на це місто маємо багато планів. Коли я переїхав в Айову, то ми теж були у такому невеликому місті Сідар Репідс, і якраз наш перший інвестор сильно змінив те місто. Він зробив дуже багато: відкрив великий продуктовий ринок, площі для подій, реалізували там загалом дуже багато об'єктів, хоч усе починалось із IT-компанії. І мені дуже сподобався цей підхід, тому що я побачив, що та громада, яку вони там побудували, додає цінності їхньому бізнесу.

    Зараз ми хочемо щось схоже зробити для української частини компанії, офіс власний будуємо й хочемо зробити ще більше інфраструктури, тобто повністю реінвестуємо весь ресурс з українських операцій, щоб теж показати, що можливо в Україні також це збудувати.

    І ми також отримали на це грант від USAID, щоб це розвивати, ми маємо зобов'язання, щоб створити робочі місця, і в принципі, все іде за планом, навіть попри карантин.

    Підтримка бізнесу у США та в Україні

    Ще до коронавірусу ми орієнтувались на віддалених працівників, які працюють з дому, відповідно для нас по факту сильно нічого не змінилось, і в плані логістики деякі товарні групи просіли, деякі – виросли, тож вони дещо компенсувалось, тому в нашому випадку немає на що жалітись.

    Звичайно, у Штатах є більше підтримки, яка виділяється малому бізнесу, для того щоб пережити кризу. В Україні це не сильно врегульовано, у нас були моменти, орендували декілька офісів, для одного взагалі відмовились знижку давати. Держава це ніяк не врегулювала, то не було ніякого захисту.

    У чому полягає головна перевага Америки?

    Для мене американська мрія – це трансформація мене під ці цінності американського суспільства. Коли ми приїхали у Кремнієву долину, побачили, наскільки швидко компанії рухаються, наскільки швидко тестуються ідеї, ми відчули, що ми ще на низькому рівні розвитку, і скільки нам іще треба пройти.

    Коли ти бачиш такі приклади, це суперництво, взаємний розвиток, набагато легше повірити в можливість реалізації і побудови якоїсь великої компанії, ніж читати статті, сидячи в Україні.

    Стах Возняк

    Джерело: Голос Америки


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ