Як в Україні планують боротися з олігархами

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Як в Україні планують боротися з олігархами

Володимир Зеленський прагне зламати олігархічну систему в Україні

Верховна Рада у першому читанні ухвалила ініційований президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт №5599, який визначатиме статус олігарха. Це рішення підтримали 275 народних депутатів. Тепер документ мають підготувати до другого читання, під час якого його можуть остаточно ухвалити. Сам Зеленський подякував парламентарям за підтримку, і наголосив, що олігархи є минулим, а тому нині вони мають стати просто великими бізнесменами. Про що йдеться в законопроєкті, які у ньому підводні камені та чи допоможе це деолігархізації, з'ясовувала DW.

Критерії, реєстр та правові наслідки

Згідно з законопроєктом, олігархом вважатиметься особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: бере участь у політичному житті України, має значний вплив на ЗМІ, є кінцевим бенефіціарним власником монополії та має підтверджену вартість своїх активів чи активів осіб, бенефіціаром яких вона є, що перевищує один мільйон прожиткових мінімумів (станом на зараз це 2,38 мільярда гривень).

Рішення про визнання особи олігархом, згідно з законопроєктом ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) на підставі подання уряду, члена РНБО, Нацбанку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. Відповідне рішення РНБО вводитиме в дію президент. Того, кого визнають олігархом, хочуть вносити в новостворений публічний реєстр, що відображатиметься на сайті РНБО.

Включення до реєстру олігархів, згідно з законопроєктом, матиме правові наслідки. Зокрема, олігархам заборонятиметься фінансувати в Україні роботу політичних партій, брати участь в приватизації великих державних об'єктів, а також будуть зобов'язані розкрити свої активи і нерухомість, подавши декларацію до Національного агентства щодо запобігання корупції. Водночас вони не зможуть проводити закриті зустрічі з політиками, чиновниками, військовослужбовцями ЗСУ або, наприклад, чільними співробітниками МВС, адже ці особи після зустрічей або будь-яких непублічних контактів з особами з реєстру повинні повідомляти про це в РНБО. Для виключення з реєстру олігархів бізнесмену доведеться довести РНБО, що він уже не відповідає як мінімум двом ознакам олігарха.

Якщо закон ухвалять в нинішньому вигляді, його норми діятимуть обмежений термін - 10 років.

У список можуть потрапити всі?

За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, на даний час під критерії олігарха підпадають 13 осіб. Їхні імена він не назвав. За даними ексдепутата ВР, а нині члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенка, мова може йти про Ріната Ахметова, Петра Порошенка, Дмитра Фірташа, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Сергія Льовочкіна, Віктора Медведчука, Вадима Новінського, Юрія Косюка, Олега Бахматюка, Костянтина Жеваго і подружжя Олександра та Галини Герег.

Аналітик «Інституту законодавчих ідей» Андрій Климосюк критикує критерії, які визначають приналежність до олігархів. Вони прописані в законопроєкті недостатньо чітко, і якщо їх не уточнити, то олігархом можуть визнати і пересічного громадянина, зазначив експерт у розмові з DW. «По-перше, участь у політичному житті. Не зрозуміло, чи вважатиметься передача партії, скажімо, 10 гривень її фінансуванням», - каже він.

Є у Климосюка зауваження і до іншого критерію - вартості активів, при розрахунку яких, згідно з законопроєктом, враховуватиметься, зокрема, і весь статутний капітал компанії. «Фактично, за такого формулювання, олігархів буде тисячі, адже багато акціонерів можуть мати незначну частку акцій компанії, але сама компанія має великий статутний капітал», - пояснює він.

Критикує критерії і ексочільник мінекономіки України Павло Кухта. За його словами, вони виписані так, що олігархами можуть вважатися всі великі бізнесмени країни. «Критерій вартості активів має стартувати орієнтовно з одного мільярда доларів, а не кількох десятків мільйонів, як передбачає законопроєкт», - впевнений він.

У Климосюка запитання викликає і обов'язок декларувати контакти з олігархом. «Може виникнути парадоксальна ситуація, коли олігархом визнають певну особу, а її родич буде депутатом. Тобто вони повинні будуть вносити до реєстру декларації про сімейні розмови», - каже він.

З іншого боку, до реєстру олігархів може потрапити, наприклад, народний депутат, що може призвести до проблем з управлінням партією. «Наприклад, якщо у реєстр внесуть (експрезидента і лідера партії «Європейська солідарність» Петра. - Ред.) Порошенка, то протягом дня після закритого засідання його фракції «Європейська солідарність», всі депутати повинні будуть повідомити публічно на сайті РНБО час, місце і зміст розмови. Це, на мій погляд, необґрунтовано», - зазначив він.

Для боротьби з олігархами одного закону замало?

Проте для обмеження впливу олігархів одного закону недостатньо, зауважив DW київський політтехнолог Олександр Кондратенко. «Для справжньої боротьби потрібно розробити цілий комплекс заходів - навести порядок в судах, боротися з монополістами, встановити прозорі правила гри», - переконаний він.

Схожу думку висловив аналітик СASE-Україна Володимир Дубровський, який зазначив, що законопроєкт спрямований виключно на контроль зв'язків бізнесменів з політиками і медіа. «Але це неефективно. Мені здається, що Зеленський просто хоче таким чином здобути популярність і нейтралізувати олігархічні медіа», - каже він у розмові з DW.

Із тим, що самого закону про олігархів для боротьби з олігархічною системою в Україні недостатньо, погоджується і берлінська експертка з Фонду «Наука та політика» Сюзан Стюарт (Susan Stewart). «Проблема олігархів дуже складна, адже стосується всієї системи. А в Україні багато недостатньо врегульованих тем, наприклад, фінансування партій», - каже вона в інтерв'ю DW.

Водночас київський політолог Володимир Фесенко позитивно оцінює законопроєкт, вважаючи, що треба «з чогось починати». «Цей документ не стільки вирішує проблему нинішніх олігархів, скільки відлякує представників великого бізнесу йти в політику або фінансувати її», - сказав він DW.

Самі автори законопроєкту зауважують, що документ є першим кроком до ліквідації олігархічної системи в Україні, а на його основі будуть, зокрема, розроблені антитрастові закони, закон про лобізм та інші нормативно-правові акти.

Загроза узурпації влади

Утім, більшість опитаних DW експертів вбачають небезпеку в тому, що, згідно із законопроєктом, рішення про занесення людини до реєстру олігархів ухвалюватиме РНБО, підпорядковане президенту. Кухта застерігає, що той, хто контролює РНБО, зможе вибірково тиснути на будь-кого з потенційних олігархів. Тож замість законопроєкту про деолігархізацію отримуємо документ про «узаконене рекетирство з боку державних органів», каже він.

Критикує цю норму і головне науково-експертне управління при Верховній Раді. »Закон наділяє президента повноваженнями, не передбаченими в Конституції. Крім того, бізнесмен не матиме можливості оскаржити рішення про статус олігарха до початку дії обмежень. Це порушує принцип верховенства права і призведе до позовів до Європейського суду з прав людини», - вважають науковці.

Володимир Дубровський застерігає - законопроєкт в разі ухвалення в нинішньому вигляді може дозволити владі «тиснути на незалежних олігархів з метою узурпації влади». Водночас Андрій Климосюк попереджає і про юридичні наслідки ухвалення недосконалого закону для держави: «Наслідком певних правообмежень, які можуть бути визнані незаконними в суді, може стати виплата компенсацій олігархам з бюджету».

Джерело: Deutsche Welle


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Як в Україні планують боротися з олігархами