Які уроки виніс Бундесвер із війни в Україні

100 додаткових мільярдів євро у поточному році та рішення закупити для Бундесверу американські багатофункціональні винищувачі-бомбардувальники п'ятого покоління F-35 – не єдині наслідки російської агресії проти України для армії ФРН. Уповноважена Бундестагу у справах німецьких військовослужбовців Єва Геґль (Eva Högl) назвала цю війну «українським шоком», що призвів до переоцінки цілої низки уявлень про збройні сили Німеччини та їхні завдання.

100 мільярдів євро плюс «Х» на модернізацію Бундесверу

«Наші солдати гарантують наш мир, свободу і безпеку, війна ж Путіна в Україні наочно демонструє, наскільки реальна загроза для цього миру», – заявила вона 15 березня на пресконференції в Берліні, представляючи свою щорічну доповідь про стан справ у армії ФРН. А це означає, додала Геґль, що «вирішення своїх головних завдань – оборона території та виконання союзницьких зобов'язань – становитиме і вже становить для Бундесверу як ніколи серйозний виклик».

Уповноважена привітала, назвавши «доброю новиною», одноразове виділення для Бундесверу додаткових 100 мільярдів євро та регулярне підвищення оборонного бюджету країни. Ці кошти, за її словами, дозволять повністю відновити дієздатність німецьких збройних сил, що залишала бажати кращого внаслідок постійних скорочень видатків на оборону у 2000-ті та 2010-ті роки.

Під час відвідувань німецьких контингентів, зокрема, в Малі, Нігері або в Литві Єва Геґль, за її власними словами, «з жахом» дізналася, що навіть у закордонних місіях Бундесверу відчуваються брак в оснащенні та стані бойової техніки – чи то бронежилети, чи то бронетранспортери Fuchs. «Війна в Україні, віроломна агресія у нашій безпосередній близькості з загрозою залучення країн НАТО, – зазначила вона, – загострила усвідомлення важливості військового стримування, важливості модернізації Бундесверу та його перетворення на боєздатну армію».

Чисельність армії ФРН підвищується до 203 тисяч військовослужбовців

Чисельність Бундесверу становила на кінець минулого року 183 695 військовослужбовців, зокрема 26 606 жінок (12,85 відсотка), повідомила Геґль. Армію ФРН планується збільшити до 203 тисяч військовослужбовців, не відновлюючи призов та ліквідовану систему військкоматів.

У принципі уповноважена не проти обговорення теми повернення Німеччини до загальної військової повинності, але вважає її актуальною нині. «Український шок», вважає вона, сам по собі призведе до того, що більше молодих громадян ФРН захочуть служити в армії. Але чи здатний Бундесвер чисельністю в 203 тисячі військовослужбовців забезпечити оборону території країни від такого нападу, який вчинила Росія на Україну?

Так, німецька армія такої чисельності здатна забезпечити й оборону країни, і оборону в рамках союзницьких відносин, відповіла Єва Геґль на запитання кореспондента DW. Адже й оборона кожної країни здійснюється в НАТО колективно, пояснила вона, шляхом поділу завдань, коли не кожен учасник Альянсу повинен неодмінно мати всі військові компетенції.

Війна в Україні та моральний дух у Бундесвері

Протягом багатьох десятиліть, що минули після закінчення розв'язаної нацистською Німеччиною Другої світової війни, німці відчували – і відчувають досі – почуття історичної відповідальності за злочини «третього рейху». Навіть у найхолодніші роки «холодної війни» було неможливо собі уявити, щоб німецький солдат був готовий вистрілити в солдата російського. А які настрої у німецьких військовослужбовців тепер – після нападу Росії на Україну?

«Одразу після початку цієї жахливої війни я говорила з багатьма військовослужбовцями, була в частинах, що входять до складу NATO Response Force (Сил швидкого реагування НАТО. – Ред.), або належать до сил підтримки в Литві, – розповіла уповноважена у відповідь. – Ця війна, очевидно, турбує, впливає на солдатів зовсім інакше, ніж на нас усіх. І їм стає тепер зрозуміло, що саме означає бути солдатом».

За її словами, німецькі військовослужбовці в Литві чудово усвідомлюють реальність навислої над ними загрози, але вони готові їй протистояти й спільно з союзниками працювати над тим, щоб «по-перше, запобігти розширенню війни й залученню до неї країн НАТО, але й, по-друге, бути готовим до найгіршого сценарію розвитку подій».