Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Жителі Папуа мали предками кілька видів денисовців

    • Розсилка
    <p>Люди з Нової Гвінеї та островів неподалік, як і ці діти з острова Кай, мають в геномі докази змішування з не одним видом денисовців</p> - Жителі Папуа мали предками кілька видів денисовців

    Люди з Нової Гвінеї та островів неподалік, як і ці діти з острова Кай, мають в геномі докази змішування з не одним видом денисовців

    Збраження: Isabella Apriyana.

    Головна мета вчених тепер полягає в тому, щоби ці нові генетичні дані використати для покращення сфери охорони здоров’я на островах Південно-Східної Азії

    Покинувши Африку, анатомічно сучасна людина змішувалася з близькими родичами – неандертальцями та денисовцями. Міжнародна команда науковців дослідила фрагменти ДНК, які ці вимерлі гомініди передали сучасним людям (їхні нащадки сьогодні живуть на острівній частині Південної Азії та в Папуа Новій Гвінеї). З’ясувалося: предкам сучасних жителів Папуа дісталися ДНК не одної, а двох ліній денисовців – вони розділилися одна від одної сотні тисяч років тому. Ці дві лінії денисовців так сильно відрізнялися одна від одної, що можна було б говорити про різні групи давньої людини.

    Отримані результати ґрунтуються на дослідженнях, здійснених під керівництвом Муррея Кокса (Murray Cox) з Університету Мессі в Новій Зеландії, яке полягало в порівнянні проб, відібраних під керівництво Гераваті Судойо (Herawati Sudoyo) з Інституту молекулярної біології імені Христіана Ейкмана в Джакарті, Індонезія. Ці дані зібрала та проаналізувала команда вчених, до якої увійшов також Марк Стонекінґ (Mark Stoneking) з Інституту еволюційної антропології в Лейпцигу.



    Як і попередні дослідження, які виявили докази існування третьої лінії денисовців в геномі сьогодні живих мешканців Сибіру, Східної Азії та в геномі корінних американців, актуальна розвідка засвідчила: сучасні люди змішувалися з кількома популяціями денисовців, які впродовж тривалого часу жили географічно ізольовано одне від одного.

    Несподівано дослідники виявили докази додаткового змішування між мешканцями Папуа та одною з двох груп денисовців, що мали б жити в Новій Гвінеї або на островах неподалік. Тобто денисівська людина могла жити в цій місцевості ще 30 000 років тому і, можливо, була тут однією з останніх живих груп доісторичної людини.

    «Раніше вважали, що денисовці жили в Азії на материку і далеко на півночі, – сказав Кокс. – Натомість наша робота демонструє, що центром архаїчного різноманіття була не Європа чи крижана північ, а тропічна Азія». Стонекінґ додає: «Здається, що це архаїчне різноманіття на південно-східних островах Азії та в Новій Гвінеї зберігалося значно довше, ніж деінде на світі».

    Ще раніше було відомо, що острови Південно-Східної Азії та Нової Гвінеї становили собою особливі території: у людей, що живуть тут сьогодні, в геномі зберігаються більше ДНК доісторичних людей, ніж будь-де на Землі. Регіон вважають також важливим для раннього розвитку homo sapiens за межами Африки. Проте досі історія не позбавлена прогалин.

    Аби перекрити ці прогалини, команда ідентифікувала архаїчні ДНК зі 161 нещодавно секвенованих геномів, які охоплюють 14 острівних груп у просторі Південно-Східної Азії та Нової Гвінеї. Аналіз доводить, що з геномом людей, які колись жили в регіоні, неодноразово змішувалися гени денисовців.

    Натомість сьогодні живі мешканці Папуа наділені сотнями варіацій генів, отриманих від двох ліній денисовців, що сильно між собою відрізнялися. Науковці вважають, що обидві групи денисовців розділилися приблизно 350 000 років тому і відтоді розвивалися окремо. Нові результати засвідчують, наскільки ця частина світу залишається малодослідженою.

    Чимало з учасників дослідження живуть в Індонезії – країні завбільшки з Європу, що за кількістю населення є четвертою серед найбільших держав світу. Однак в актуальному дослідженні вперше повідомили про генетичні послідовності її мешканців – якщо не враховувати кілька випадків секвенування ДНК, здійснених 2016 року в межах глобального дослідження генетичного різноманіття.

    Дотепер більшість досліджень про доісторичних людей зосереджувалися на Європі та Північній Євразії, оскільки генетичний матеріал зі старих кісток найкраще зберігається за холодних температур.

    Відомо, що глобальних даних про геноми доісторичних та сучасних людей бракує. «Наскільки ці прогалини в знаннях можуть впливати на наукові інтерпретації (зокрема йдеться про уявлення про географічний розподіл ранніх популяцій доісторичних людей), дотепер неясно», – сказав Кокс.

    Головна мета вчених тепер полягає в тому, щоби ці нові генетичні дані використати для покращення сфери охорони здоров’я на островах Південно-Східної Азії. Ці перші свідчення про генетичні дані в регіоні надають основну інформацію, необхідну для того, щоби надати цьому задуму імпульсу.

    Papua Haben Mehrere Denisovaner-Vorfahren

    Mpg.de, 11. April 2019

    Зреферувала С. К.

    Джерело: Zbruc

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ