Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Знакова поразка Росії на кадровому фронті

    • Розсилка
    Знакова поразка Росії на кадровому фронті

    Промовистий симптом ізоляції Росії. Так називають українські оглядачі програну російським кандидатом битву за Інтерпол

    Хвиля обурення, що піднялась в усьому західному світі проти кандидатури генерал-майора російської поліції Олександра Прокопчука, призвела до того, що Інтерпол по-російськи не вдався.

    Росія отримала на кадровому фронті символічну поразку, – вважає політаналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

    Як він сказав «Голосу Америки», «Погляньте, що відбулося довкола призначення росіянина на міжнародній арені. Проти цієї кандидатури мобілізувалося дуже багато сил. І тут я віддав би належне українським спецслужбам. Бо саме вони першими виявили й оприлюднили приналежність цього кандидата до ФСБ – не просто до поліції, як належить Інтерполу, а саме до спецслужб російської сторони. Це викликало негативну реакцію щодо його кандидатури з боку країн Заходу – Європи, Північної Америки. І цього виявилося достатньо, аби провалити його кандидатуру при призначенні. Я сприймав би це як свідчення того, що в світі ще є залишки здорового глузду. І часом за правильного підходу, мобілізації сил це спрацьовує».

    Дехто з аналітиків каже, що реакція світу на вибори очільника Міжнародної поліції була надмірною: мовляв, не варто драматизувати ризики, бо роль президента Інтерполу здебільшого представницька і церемоніальна.

    Політолог Сергій Таран заперечує. «Ішлося про рейдерське захоплення Росією дуже впливової міжнародної організації Інтерпол. Росія спробувала посісти керівництво цієї організації, що створювало для неї гібридні можливості політичного впливу на міжнародному рівні. І це не перший випадок, коли Росія намагається використовувати міжнародні організації у своїх політичних цілях. Ми знаємо, наскільки неоднозначна позиція спостережної місії ОБСЄ щодо українсько-російського конфлікту. Ми чудово усвідомлюємо, що остання спроба повернутися в ПАРЄ теж була такою масштабною операцією Росії, із застосуванням заходів непублічного впливу на євродепутатів. І от зараз ми бачили ще одну спробу, яка стосувалася Інтерполу».

    За словами експерта, в разі обрання путінського силовика Інтерпол виявився б підім’ятим під російську розвідку і остаточно дискредитований. Замість боротися з міжнародною злочинністю, організація займалася б переслідуванням – у міжнародному масштабі – політичних противників Кремля.



    Програвши посаду президента Інтерполу, російський генерал Прокопчук далі залишається на посаді віце-президента, ким працював досі. Те, що представник російських спецслужб є першим заступником президента Інтерполу, а, отже, може впливати на ухвалення рішень, експерти називають «ганебною ситуацію».

    «Ми вже давним-давно говорили про те, що росіяни мають занадто великий вплив в Інтерполі. Вони фактично свої власні проблеми там розрулювали, політичні переслідування намагалися організувати. Це вирішувалось через Інтерпол, і це вже роками триває. Тепер ми розуміємо, через кого це все здійснювалося», – сказав «Голосу Америки» політолог Олександр Палій.

    А коментуючи одностайного «відкоша», якого отримав від світу російський кандидат, експерт зауважує: «Це свідчення того, що імідж Росії став дуже токсичним. Ніхто не хоче мати справу з росіянами. Після історій з підміною допінг-проб на Олімпіаді, історії зі Скрипалями вважається, що мати справу з Росією, з її силовими структурами не зовсім безпечно. А у цьому конкретному випадку, з Інтерполом, вони ще й демонстрували зарозумілість: їхній кандидат називався представником Міністерства внутрішніх справ, але всюди фотографувався зі значком служби зовнішньої розвідки. Навіть не приховував».

    Як зазначає Палій «Росія вигнанець. І сама обрала цей шлях, за неї ніхто не обирав. У 90-і, навіть у 2000-і Росію приймали у світі з відкритими обіймами на будь-яких майданчиках аж до «великої вісімки» включно. Але Росія, як у тій казці, «захотіла бути владичицею морською». Тепер біля розбитого корита».

    Нагадаємо: новим президентом Інтерполу став представник Південної Кореї Кім Чен Янг. Голосування відбулося на сесії Генасамблеї Інтерполу 21 листопада, де Янг впевнено обійшов Прокопчука з результатом 60 проти 40. Напередодні низка європейських країн, у тому числі Україна, заявили, що призупинять членство в Інтерполі, якщо його очолить російський генерал. До протестів доєдналися Сполучені Штати. Група сенаторів звернулася до президента Трампа із закликом втрутитись у вибори глави Інтерполу, порівнявши можливість його обрання з обранням лиса керувати курятником. Натомість Росія вустами прес-секретаря Путіна Пескова заявила про «атмосферу безпрецедентного тиску та втручання в ці вибори».

    Стало відомо також, що братом генерала Олександра Прокопчука є український дипломат Ігор Прокопчук, постійний представник України при ОБСЄ. В МЗС України з цього приводу заявили, що не мають до Ігоря Прокопчука жодних претензій і що він жодного разу не дав приводу сумніватись у своїй патріотичній позиції.

    Джерело: Голос Америки

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ