Зрада й перемога «путінського списку»

    • Розсилка
    Зрада й перемога «путінського списку»

    В будь-якому випадку російські чиновники й олігархи зітхнули з полегкістю. Навіть ті, котрі знайшли свої імена серед 210 позицій

    30 січня Вашінґтон таки вистрелив давно очікуваною «кремлівською доповіддю», зі списком наближеного оточення Володимира Путіна, якому загрожують жорсткі санкції. Тепер експерти по обидва боки Атлантики намагаються розібратися: був цей постріл нищівним чи холостим, зрада це чи перемога.

    Опублікований Міністерством фінансів США «путінський список» (як його неофіційно називають) охоплює 210 імен. 114 з них – це високопоставлені представники російської влади. Зокрема, вказані глава адміністрації президента Антон Вайн, його заступник Олексій Громов, прес-секретар президента Дмитро Пєсков, помічник Путіна Владислав Сурков, котрий курує російську інвазію на Донбасі. Окремою главою йде уряд на чолі з Дмитром Медведєвим. У доповідь вписані всі 8 віце-прем'єрів і 22 міністри (звісно ж, з главами військового і зовнішньополітичного відомств – Шойгу та Лавровим). Також до списку потрапили спікери обох палат парламенту – В'ячеслав Володін і Валентина Матвієнко, керівник Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, директор ФСБ Олександр Бортніков, начальник генштабу Валерій Герасимов. У «кремлівській доповіді» згадані і колишній голова кремлівської адміністрації Сергій Іванов, мер Москви Сергій Собянін і генпрокурор Юрій Чайка. 

    У списку також опинилися 96 багатих росіян, котрих досить обґрунтовано можна назвати олігархами. За даними Міністерства фінансів США, статки кожного з них оцінюють як мінімум у мільярд доларів. Серед них, приміром, відомий «екс-начальник Камчатки» Роман Абрамович, котрому вже покійний олігарх-утікач Борис Березовський закидав рейдерське захоплення активів. У списку є й алюмінієвий магнат Олег Дерипаска, котрий фігурує в «російському розслідуванні» американського спецпрокурора Роберта Мюллера через його контакти з колишнім керівником передвиборчого штабу Трампа Полом Манафортом. Потрапили туди, звісно, олігархи з найближчого путінського оточення: Аркадій і Борис Ротенберги, Геннадій Тимченко й Олег Тиньков. 

    У доповіді також фігурують глава «Новатека» Леонід Міхельсон, екс-директор «Россета» Олег Бударгін, глава «Интер РАО» Борис Ковальчук, голова «РусГидро» Микола Шульгін, керівники держбанків ВТБ і «Сбербанк» Андрій Костін і Герман Греф, голова ВЕБ Сергій Горьков, керівники російської залізниці, ОАК і «Аерофлоту», глава РОСТЕХ Чемезов і начальник «Газпрому» Олексій Міллер, власник «Лукойлу» Вагіт Алекперов, основний акціонер СУЕК і «Еврохима» Мельниченко, головний акціонер групи компаній «Ренова» Віктор Вексельберг, голова «Яндекса» Аркадій Волож і колишній співвласник Mail.ru Group Юрій Мільнер. Також в списку – підприємці Алішер Усманов, Сулейман Керімов, творець «Лабораторії Касперського» Євген Касперський, співвласник Eurasia Drilling Олександр Джапарідзе і голова «Сургутнефтегаза» Володимир Богданов, керівник «Татнефти» Наіль Маганов, віце-президент «Лукойлу» Леонід Федун, голова «Русснефти» Михайло Гуцерієв тощо.

    Список став одним з кроків реалізації ухваленого влітку минулого року американського закону з промовистою назвою «Протидія ворогам Америки за допомогою санкцій». У ньому є розділ 241, який мав би стати особливо болісним для путінської піраміди влади. Там говориться, що до лютого 2018 року американська адміністрація повинна подати Конґресу детальну доповідь з «інформацією про найвпливовіших російських олігархів», про їхні стосунки з Путіним, про факти їхньої корупції, про розміри їхніх статків і джерела доходів. Той, хто відповідатиме зазначеним критеріям, може зазнати персональних санкцій.

    Причому безпрецедентних американських перевірок мали б зазнати не тільки найбагатші люди Росії, а й члени їхніх родин, а також всі ті, хто займається з ними бізнесом на Заході. Таким чином, масштаби нового законопроекту мали б вийти далеко за рамки тих заходів, яких до теперішнього часу вживали проти путінського оточення. Якщо всі ці важелі буде задіяно, то, на думку експертів, це може привести до дестабілізації кремлівського режиму, а не тільки до неприємностей для найближчих путінських сподвижників.

    Відтак що ближче підходила «година Х», то більшою ставала паніка серед російських олігархів. Як зізнався колишній координатор з питань санкцій у адміністрації ще Барака Обами Деніел Фрід (Daniel Fried), котрий нині працює в аналітичному центрі «Атлантична рада», нічого схожого він раніше не бачив. «Російські олігархи наповнили Вашінґтон своїми лобістами та адвокатами, котрі намагаються з'ясувати, що їх може очікувати. Вони хотіли знати, як складатимуть чорні списки. Я виразно відчув їхній відчай. Деякі юридичні фірми навіть радили цим людям розлучитися зі своїми дружинами і зареєструвати свої активи на колишніх дружин, щоб їхні статки були в безпеці», – розповів Фрід.

    Тож до публікації цього списку багато хто вважав його ледь не смертоносним для кремлівської верхівки та пропутінських олігархів. Адже кожен, хто опинився в «кремлівському списку», може стати в майбутньому об'єктом санкцій з боку Білого дому як особа, котра забезпечує функціонування російської системи державного управління та її олігархічної економіки. Тобто кожен фігурант списку визнавався прямо чи опосередковано причетним до російської зовнішньої агресії, до втручання Москви у вибори за кордоном, до реалізації маніпулятивної пропагандистської діяльності Кремля тощо.

    Та наскільки він виявився дійсно небезпечним для Кремля і дієвим для демократичного світу? Щодо цього експерти висловлюють цілком протилежні думки. Але в будь-якому випадку російські чиновники й олігархи 30 січня зітхнули з полегкістю. Навіть ті, котрі знайшли свої імена серед 210 позицій.

    Отже, небезпека для них минула? Чи лише відклалася? Постріл був холостим і єдиним чи попереджувальним, а за ним пролунають і наступні? Ці запитання ще муляють душу фігурантам списку, але стало очевидним те, що вони отримали хай не «амністію», але в будь-якому випадку «відтермінування покарання».

    Чим виявився опублікований «путінський список»? Як зі сумною іронією зауважили американські експерти, це таке собі поєднання телефонного довідника Кремля з російською частиною списку Forbes. Принаймні якоїсь обіцяної системної, кропіткої роботи над визначенням кожного фігуранта, як цього вимагав Конґрес, не проглядається.

    Першим про «зраду» заявив відомий американський кремлезнавець, економіст, експерт Атлантичної ради Андерс Ослунд (Anders Åslund). Його ще в серпні було залучено до групи, котра й мала сформувати «путінський список». Але, як він розповів у своїй статті на сайті Атлантичної ради, в первинному варіанті «кремлівська доповідь» мала б назвати російських чиновників та олігархів, котрі заробили свої статки незаконним шляхом – за допомогою контактів з Кремлем. «Однак в останню хвилину якась високопоставлена особа – хто, зараз невідомо, – відкинула всю роботу експертів і замість цього записала імена найвищих посадових осіб з адміністрації президента і уряду Росії і 96 російських мільярдерів зі списку Forbes. Зробивши це, високопоставлений чиновник виставив на посміховисько урядових експертів, які підготували іншу доповідь, зробив ухвалений влітку новий закон про санкції неефективним і перетворив на глузування санкції проти Росії в цілому», – зазначає Ослунд.

    За його словами, якщо публікація цього підміненого списку й матиме якісь наслідки, то радше ті, що російська еліта об’єднається навколо Путіна. «Тоді як автори закону прагнули розділити її і запропонувати впливовим росіянам можливість жити безпечно на Заході. Багато бізнесменів зі списку Forbes – громадяни інших країн, котрі мешкають за межами Росії роками. У влади США немає жодних доказів, що ці люди зробили хоч якісь правопорушення. Тож найбільше виграв від нового списку президент Росії», – нарікає Андерс Ослунд.

    От наприклад, до списку потрапили керівники «Альфа-банку» Петро Авен і Михайло Фрідман. І це попри те, що торік «Альфа-банк» категорично заявив, що не обслуговуватиме російських оборонних підприємств. Утім, як бачимо, це не врятувало його керівників від потрапляння  в «кремлівську доповідь». Виникає логічне запитання: навіщо тоді впливовим і заможним росіянам дистанціюватися від Кремля, від Путіна? Адже це не захищає їх від вашінґтонського гніву.

    Підтвердив слова Ослунда і вже згаданий  Деніел Фрід. «Я не брав участі в підготовці доповіді, але, зрозуміло, контактував з представниками адміністрації і з різними відомствами під час підготовки цього документа. Утім в якийсь момент вони повністю змінили курс, і в підсумку, на мій погляд, адміністрація просто упустила ініціативу».

    Незадоволення «відчепинським» списком висловили в своїх коментарях представники Демократичної партії в Конґресі й Сенаті. За словами законодавців, вони очікували побачити не тільки список чиновників і бізнесменів, котрі входять в ближнє коло президента Путіна, а й вважали, що адміністрація оголосить про введення нових санкцій проти фігурантів цього списку. «Це кричуще порушення президентом Трампом своїх обов'язків. Він запропонував Кремлю мир замість того, щоб притягнути до відповідальності за напад на демократію в нашій країні. Ми не можемо допустити, щоб ці дії продовжували залишатися безкарними», – заявив конґресмен-демократ Адам Сміт, коментуючи публікацію «кремлівської доповіді». 



    Водночас деякі експерти висловлюються оптимістичніше. Адепти «перемоги» відстоюють таку тезу: неможливо обіймати високу державну посаду або робити великий бізнес в Росії і залишатися «пристойним» в західному розумінні моралі. Отже, ми всім колишнім і чинним наближеним до «тіла» демонструємо «жовту картку». Це нічого страшного, допоки не піднято «червоної картки». А от хто вже отримає «видалення з поля», залежатиме від дій фігурантів списку й подальшого розвитку ситуації. Тобто таким чином всі вони опиняються підвішеними на вашінґтонському гачку.

    Зрештою, і в самій адміністрації Дональда Трампа, щойно залунали невдоволені голоси, поспішили запевнити законодавців, що публікація «кремлівської доповіді» вже найближчим часом може призвести до оголошення про нові санкції проти Кремля. «Ми використовуватимемо цей документ як складову частину курсу, спрямованого на запровадження санкцій», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучін, виступаючи в Конґресі.

    Не слід теж забувати, що існує й закрита частина «кремлівської доповіді», в якій за кожним прізвищем надається детальна інформація. Зокрема про обсяги статків і активів, джерела доходів, в тому числі дружин, дітей та інших родичів. І в будь-якому випадку, всі люди, варті покарання, в списку присутні, а сам список є частиною законодавчого акта. Тому в разі чого американський суд зможе відкрити справу проти кожного фігуранта на раз-два-три.

    Зрештою, «путінський список» уже діє, хоч санкцій ще не оголосили. Саме перебування в списку болісно вдарило по статках фігурантів. Так, за підрахунками експертів інформаційного агентства РБК, лише за день після публікації «кремлівської доповіді» активи російських мільярдерів, котрі в неї потрапили, подешевшали на 1,1 мільярда доларів. За основу взяли дані онлайн-рейтингу Forbes, які оновлюються в реальному часі. Найбільше в абсолютному вимірі подешевшали активи Вагіта Алєкпєрова – на $226 млн, Володимира Лісіна – на $205 млн, Сулеймана Керімова – на $102 млн. І це лише самісінький початок.

    Джерело: Zbruc

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ