Чи є життя після «чорного понеділка»

«Чорний понеділок» світової економіки, який в Україні випав на вихідний день, спричинив наслідки, які збережуться надовго. На епідемію коронавірусу, яка сама по собі паралізувала ринки та призвела до зниження попиту на енергоносії, наклалася відмова Росії підтримати альянс ОПЕК+ у додатковому скороченні видобутку нафти. Логіка росіян – спробувати витіснити з ринку американських сланцевих виробників, ціна видобутку для яких є вищою за традиційне буріння. Саудівська Аравія таку логіку не сприйняла й у відповідь пішла на принцип та анонсувала для своїх покупців знижки та збільшення пропозиції на 26%. Це призвело до падіння цін на нафту марки Brent на третину, до найнижчого з початку 90-х рівня в $31, який згодом скоригувався до $36–38.

Чому це погано

Торговельна війна Москви та Ер-Ріяда призвела до падіння світових фондових індексів. Найбільшого падіння зазнали акції нафтових компаній, та паніка торкнулася не тільки їх. Ситуація не могла не зачепити й Україну, де з ранку вівторка лихоманить валютний та фондовий ринки. Падіння нафти має потягти за собою зниження цін на інші сировинні товари, які є основою нашого експорту (вже потягнуло) та вимушене зростання прибутковості українських державних облігацій, торгівля якими тримає курс гривні. Внаслідок охолодження світової економіки суттєво зменшиться один зі стабільних потоків валюти в країну – перекази заробітчан, тим більше зважаючи на нинішню ізоляцію вподобаної ними Італії. Хоча плюси у вигляді радикального зменшення цін на енергоносії також є.

«Чому дешева нафта – це погано для світової економіки? А все дуже просто – нафтові країни є найбільшими імпортерами, – прогнозує наслідки кризи економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак. – Зниження цін на нафту дорівнює зниженню попиту і цін. Крім того, нафтові країни та компанії – великі інвестори в багатьох інших галузях. Ну й обвали фондових ринків, які відбуваються під час таких криз, – це катастрофічне вимивання ліквідних коштів, які також йдуть на інвестиції та споживання».

Ярмак попереджає, що девальвація російського рубля обвалить світові ціни на пшеницю та соняшникову олію, що боляче вдарить по українській агросфері. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко заявив, що за останні два дні зернові культури втратили в ціні приблизно 7% і спрогнозував подальші втрати для нашого аграрного сектору в 10 млрд грн.

Звісно, зараз ми спостерігаємо більше наслідки паніки, тож питання в тому, де та межа, на якій ситуація більш-менш стабілізується. Бо в нинішньому хаосі за великим рахунком не зацікавлений ніхто зі світових гравців. Зокрема й та ж Росія, яка зазнає величезних збитків для бюджету, який зверстаний за ціною бареля нафти на рівні $57. Так, з боку Кремля лунають бравурні заяви, що резервів Фонду національного добробуту за умов низької ціни на нафту вистачить на шість років. Водночас російські компанії (найбільший автовиробник «Автоваз») вже попередили про збільшення цін на продукцію через послаблений рубль, який полетів у прірву слідом за нафтою, та зміну вартості імпортної сировини. Шоковані й у російському нафтовому гіганті «Лукойлі», де підрахували, що зрив угоди з ОПЕК обійдеться Москві в $100–150 млн збитків на день.

Тож росіяни, які вочевидь не чекали такого різкого обвалу свого бюджетоутворюючого продукту, та саудити, що показали свою стійкість перед шантажем, ще можуть повернутися до столу перемовин. Хоча саудити вже недвозначно заявили, що не бачать сенсу в повторній зустрічі ОПЕК+ у травні-червні. Що вже продемонструвала нинішня криза – це те, що в майбутньому роль нафти e світовій економіці послаблюватиметься і захмарні $100 за барель залишаться в солодких спогадах Володимира Путіна.

ОПЕК як символ кризи

Член наглядової ради Нацбанку Віталій Шапран звертає увагу, що просідання нафти майже не призвело до аналогічного падіння ціни на газ, хоча ці показники зазвичай корелюються. З цього він робить висновок, що гравці на енергетичному ринку не очікують, що період низьких цін на нафту буде дуже тривалим. У разі домовленостей між Росією та ОПЕК аналітик прогнозує зростання ціни нафти вище $45 за барель. Шапран припускає, що через обмеженість кризи саме нафтовим сегментом український фондовий ринок буде штормити ще тиждень-два, після чого панічні настрої вщухнуть.

На думку керівника економічних програм Фонду Разумкова Василя Юрчишина, атмосфера невизначеності у світовій економіці триватиме ще кілька місяців, але загрози повторення глобальної кризи 2008 року, швидше за все, немає: «Пару місяців коливання навколо нинішнього рівня ціни на нафту будуть продовжуватися, а далі все залежатиме від глобальних гравців. Думаю, сторони нафтової кризи будуть робити кроки назустріч одна одній, хоча вже втрачено час і довіру. Також важливо для економіки, як далі розвиватиметься ситуація з коронавірусом».

Ще минулого року Інститут майбутнього прогнозував потенційні втрати України під час фінансової кризи 2020–2021 років. У своєму сценарії він напророчив падіння експорту на 16% за два роки, зростання дефіциту торгівельного балансу до мінус $13 млрд, падіння гривневого ВВП на 8–9%, зниження офіційного курсу до 35–37 грн за долар. Це дослідження відбувалося ще до початку епідемії коронавірусу, який сплутав багато карт.

Директор економічних програм Інституту майбутнього Анатолій Амелін стверджує, що криза, спровокована коронавірусом, очікувалася вже два роки, і оптимістично вбачає у ній можливість оздоровлення світової економіки. Зокрема, за його словами, здуються фінансові бульбашки на перегрітих ринках, а падіння цін на енергоносії знизить глобальні витрати. Наша ж країна, на його думку, має шанс під час цієї кризи заявити про себе.

Про те, що криза не стала для економістів раптовою, каже і економічний оглядач Андрій Блінов. «ОПЕК просто став символом, можливо, не останнім, цієї кризи, – каже експерт. – Але суть же не в тому, що Саудівська Аравія пообіцяла залити ринок нафтою, а в тому, що попит скоротився, – деякі провідні авіакомпанії скасували 25% рейсів через фактор коронавірусу. Коронавірус послужив класичним тригером, який змусив усіх зробити переоцінку і побачити, що низка ринків перегріті».

Для більшого розуміння ситуації Блінов пропонує дочекатись у квітні статистики та оцінки росту ВВП Китаю, який різні джерела оцінюють від 2,5 до 4%: «Китайська економіка до історії з коронавірусом створювала додатковий попит на гроші, ресурси. І те, наскільки меншим тепер цей попит буде, значною мірою зумовить важкість кризи. Методом виходу з кризи 2008 року був друк грошей, а зараз грошей багато і коштують вони небагато – це додає незвичності ситуації. Можливо, будуть якісь програми зайнятості, держінвестиції, але в будь-якому разі найближчі два-три місяці ринки буде періодично лихоманити, і не тільки нафтові».

Зрозуміло, що під час такої лихоманки, коли весь світ діятиме за принципом «спасайся, хто може», Україна з її кволою економікою лишається з кризою сам на сам. Але деякі експерти висловлюють думку, що Україна може скористатися моментом, аби підштовхнути своїх кредиторів до реструктуризації боргів, «на пальцях» пояснивши їм, що не в змозі зараз гасити їх у зв’язку з новими реаліями.

Втім, поки треба вирішувати поточні завдання – втримувати гривню, яку у вівторок неабияк струсонуло на міжбанку. «Безумовно, зараз є побоювання ослаблення гривні і є питання, як це вплине на настрої населення, – чи не почнуть люди забирати депозити з банків, – каже співрозмовник «Главкома» з Нацбанку. – Останнім часом у нас було зниження облікової ставки, зменшення інфляції до нашого цільового значення (5%), а в більшості банків було багато грошей, бо люди несли депозити, але кредитування зростало повільно. Зараз це може змінитись, і хоч у банків є певна подушка безпеки, все залежить від того, наскільки довго триватиме криза. Поки є коливання гривні, але, якщо брати в відсоткових значеннях, то воно менше за інші валюти – той же російський рубль».

Зараз ринки потроху відходять від понеділкового шоку, тож, у який бік далі розвиватиметься ситуація, покажуть найближчі дні.

Павло Вуєць, «Главком»