Холодна весна - 2018. Хроніка газової війни

Тріумфальну перемогу України у Стокгольмському арбітражі «Газпром» вирішив затьмарити наступного ж дня. Російський газовий монополіст з 1 березня відмовився від поставок газу згідно з підписаним та оплаченим контрактом з НАК «Нафтогаз України». «Нас дивує позиція «Газпрому». Компанія виставила рахунок в межах договору, зміненого арбітражем, рахунок був оплачений. Ми розцінюємо відмову «Газпрому» від поставок як порушення договору і невиконання рішення арбітражу. Ми купуємо газ тому, що виконуємо рішення арбітражу», - відреагував керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

Дійсно, повернутися до закупівель російського газу після більш ніж дворічної перерви Україну змусили арбітри першої cтокгольмської справи наприкінці 2017 року. Тоді вони відхилили вимоги «Газпрому» з виконання умови «бери або плати» (за контрактом-2009), що могло коштувати Україні $56 млрд, але натомість зобов’язали «Нафтогаз України» відновити закупівлю у росіян 5 млрд куб м на рік (з можливістю зменшення до 4 млрд) до кінця дії контракту з «Газпромом», тобто до кінця 2019 року. Постачання російського газу мало розпочатися з 1 березня. Ціна, яку запропонував «Газпром», більш приваблива у порівнянні з реверсним європейським газом – протягом 2018-2019 років економія прогнозувалася на рівні $0,5 млрд.

Але «Нафтогаз» не врахував кремлівську традицію газового шантажу. І економічний розрахунок тут ні до чого. Цю зброю у Москві використовують для задоволення своїх геополітичних амбіцій.  У підсумку Київ виявився не готовим до забезпечення стабільних поставок газу в Україну та ЄС. Тепер в авральному режимі нам доводиться шукати вирішення проблем з газопостачанням.

Екзамен для України

Два дні поспіль – 1 та 2 березня – «Газпром» порушував свої контракті зобов’язання із підтримки тиску на вході в газову мережу України. Про це повідомили у прес-службі ПАТ «Укртрансгаз». Відтак український оператор проінформував моніторингову групу при Єврокомісії про ризики щодо забезпечення Європи газом через неадекватні дії «Газпрому».

«Україна офіційно попередила Євросоюз про те, що Росія не дотримується своїх договірних зобов’язань щодо транзиту газу, а також відмовляється виконувати рішення Стокгольмського арбітражу… Є загроза виникнення надзвичайної ситуації у постачанні газу до України та ЄС», - повідомила заступниця голови МЗС Олена Зеркаль на своїй сторінці у Facebook.

Тим часом проблема набирає обертів. З метою економії газу, в Україні закривають школи, вузи та дошкільні заклади. Теплові електростанції та електроцентралі переводять з газу на більш дорогий мазут. «За інформацією глави НАК «Нафтогаз» України, у зв'язку з невиконанням «Газпромом» контрактних зобов'язань, визначених Стокгольмським судом і поверненням передоплати, НАК зіткнувся з дисбалансом близько 15-20 млн куб газу на добу», - повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. При цьому урядовець запевнив, що «все працює у штатному режимі». У дійсності дисбаланс виявився майже вдвічі більший, ніж оприлюднив міністр, але про це пізніше.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман також терміново зібрав брифінг, щоб запевнити, що Україна планує вийти на штатний режим в енергетиці до 7 березня. «Ми робимо все для того, щоб ситуацію на вівторок включно вивести в штатний режим. І саме головне, ситуація абсолютно контрольована і  все буде стабілізовано», - пообіцяв прем’єр.

Президент Петро Порошенко також продемонстрував впевненість у ситуації. «Уряд зараз вживає вичерпні заходи для надійної роботи. Енергетична ситуація в Україні знаходиться під контролем», - заявив глава держави у ході наради з енергетичної безпеки. – Ми вимушені перейти у випадку окремих генерацій на мазут, що суттєво підніме вартість електроенергії, іти на інші обмежувальні заходи, і я впевнений, що вони триватимуть, відповідно до рішення енергетичного штабу, дуже короткий час. Уже з третього числа нас чекає потепління, яке починається зі сходу, з півдня, і ситуація стовідсотково буде під контролем»,  - переконував Порошенко.  

Але у дійсності все далеко не так оптимістично, як намагаються переконати перші особи держави.

Екстремальний експеримент

У підземних газових сховищах на початок березня зберігалося майже 10 млрд кубометрів газу -  цього обсягу було б цілком достатньо, якби «Газпром» не розпочав газову блокаду. Запаси газу потрібні для регулювання тиску в газотранспортній системі (ГТС), адже чим сильніші морози, тим більші щодобові обсяги споживання як в Україні, так і в країнах Євросоюзу, куди російський газ постачають українські магістралі. Тиск в ГТС на західних кордонах України завжди повинен відповідати встановленим нормам, і Україна їх забезпечує завдяки тому, що піднімає з підземних  сховищ потрібні обсяги газу. Наявність дефіциту газу в ГТС ставить під сумнів виконання зазначених вимог, але Україна за будь-яких умов обіцяє виконати свої експортні зобов’язання з транзиту  в країни Євросоюзу, різко обмеживши власне споживання газу.

У перші два дні березня сформувався стійкий дефіцит ресурсу в мережі, тобто, газу не вистачає  для стовідсоткового покриття потреб споживачів. Арифметика досить проста:

• пікова добова потреба споживачів в морозні дні – 200 млн кубометрів,

• джерела покриття: відбір із сховищ – 115 млн кубометрів (це максимум, що можна відібрати за технічними показниками сховищ); видобуток – 57 млн куб м; імпорт – 0,9 млн куб м. Всього надходження – 173 млн куб м. Добовий дефіцит – 27 млн кубометрів, а не 15-20, як заявив міністр Насалик.

Термін кризової ситуації – з 2 по 6 березня.

Протягом цього періоду планується:

• заміщення дефіциту газу шляхом переходу об’єктів електрогенерації на використання резервного палива – мазуту. В результаті прогнозована економія – 9-12 млн кубометрів. 
• обмеження на 10% подачі газу для великих промислових підприємств та середніх споживачів, які використовують газ як сировину.
• канікули в навчальних закладах, зміна температурного режиму в приміщеннях.

Які обсяги газу вдасться зекономити за рахунок обмежувальних заходів, точних даних немає.  Отже, існують ризики несанкціонованого відбору газу з транзитного потоку в країни Євросоюзу, адже труба одна, а газу для України не вистачає. Саме з цією метою за вказівкою Кремля і розпочато газову блокаду, щоб потім звинуватити Україну в тому, що вона «тирить газ» (улюблена цитата Путіна). Є також вірогідність аварійної зупинки об’єктів енергетичної та газотранспортної системи, загроза збій постачання газу споживачам.

На думку експертів, запобігти такій ситуації можна було б заздалегідь, якби «Нафтогаз України» здійснював моніторинг погоди та належним чином оцінив її вплив на потребу в природному газі.

Для надійної роботи ГТС, запас газу в трубі мав би становити 1 млрд кубометрів (плюс – мінус 300 млн куб м – резерв для покриття пікових потреб). Щоб досягти цих показників, «Нафтогаз» мав би планувати резервні імпортні поставки газу з Європи, а не розраховувати лише на надходження з країни-агресора, адже це суперечить вимогам  «Національного плану дій», затвердженого в 2015 році.

Нині поточні обсяги запасу газу в трубі – 700 млн кубометрів, тобто, лише 70% від мінімально необхідного обсягу (1 млрд куб м) - цих обсягів недостатньо для стабільної роботи ГТС. Поточні режими відбору газу із сховищ – критично-максимальні, в результаті чого відбувається обводнення пластів сховищ, що призводить до зниження їх герметичності, а відтак до великих втрат.

«Я вважаю, що «Нафтогаз» мав би бути більш обачливим і більш чітко розуміти, що треба було створювати запаси для таких невизначених ситуацій… Треба було зробити 10-14 денний запас, працюючи з європейськими постачальниками. Цього не було зроблено, тому є проблема», - не втратив можливість  дорікнути керівництву «Нафтогазу» Володимир Гройсман на вищезгаданому брифінгу.

Після відмови «Газпрому» розпочати поставки в Україну, «Нафтогаз України» та PGNiG (Польща) підписали контракт щодо  закупівлі газу з Польщі. Поставки газу почалися зранку 2 березня через ГРС «Германовіце», яка з’єднує польську ГТС з українською. Контракт з PGNiG діятиме до кінця березня 2018 року,  загальний обсяг складе 60 млн куб. м, але ж цього вистачить для покриття лише дводенного дефіциту (потужність інтерконнектора – 5 млн куб м на добу). Не виключено, що контракт буде продовжено. «Ми готові збільшити обсяг поставок чи продовжити термін дії контракту залежно від попиту на українському ринку», - пообіцяв Пьотр Возняк, президент правління PGNiG.

Але поки що при добовому дефіциті 27 млн кубометрів газу, на 2 березня імпорт зріс з 0,9 до 4,0 млн кубічних метрів. Впав і відбір газу з підземних сховищ, тому що не вистачає потужності.

Післямова 

Клінч у стосунках російського «Газпрому» та «Нафтогазу України» серйозно стурбував Європейську комісію через ненадійність транзиту газу в Євросоюз. «Завдяки нашим польським партнерам чергова спроба Москви використати газ як політичну зброю проти України провалилася. Сподіваюся, що ЄС та уряди відповідних країн-членів врахують даний факт, коли ухвалюватимуть остаточне рішення щодо «Північного потоку-2», - відзначив голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

Для вирішення газової проблеми, МЗС ініціював трьохсторонні переговори в форматі Україна – ЄС – Росія з метою забезпечення стабільних поставок газу в Україну та ЄС. МЗС спрямував ноту ЄС про застосування механізму раннього попередження кризових ситуацій відповідно до статті 340 та додатку 26 Угоди про Асоціацію. Закон і міжнародне право – на боці України, а от Росії доведеться сплатити мільярдні штрафи за влаштовану блокаду, ігноруючи виконання рішення Стокгольмського арбітражу.

Наталка Прудка, «Главком»