Кому світить лампочка Путіна в Україні?

Війна і бізнес
Кому світить лампочка Путіна в Україні?
Зупинити імпорт з країни-агресорки можна було вже давно

Президент Литви соромить Україну за енергобізнес з росіянами та її сателітами

Парадокси нашої дійсності: Україна купує електроенергію у ворожої Росії та в її сателіта Білорусі і робить це навіть тоді, коли має достатнє внутрішнє виробництво. НЕК «Укренерго» через це змушений обмежувати роботу вітчизняних генеруючих компаній, аби не допустити перевиробництва.

Як пояснити таку ситуацію і чому кошти, сплачені за електроенергію, продовжують йти в Росію? Це питання ставиться на різних рівнях вже котрий місяць. І лише тепер проблему імпорту помітив президент Володимир Зеленський.

Глава держави доручив прем’єр-міністру Денису Шмигалю «підтримати обмеження імпорту» з Росії та Білорусі, а секретарю РНБОУ Олексію Данілову – підготувати відповідні рішення на найближче засідання РНБО. Про це йдеться у відповіді президента на запит народного депутата Михайла Бондаря, копію якого нардеп оприлюднив на своїй сторінці в Facebook.

«Підтримую пропозицію щодо обмеження імпорту електричної енергії з держав, які не є членами Енергетичного Співтовариства і необхідності удосконалення законодавчого регулювання такого обмеження. У зв’язку з цим я звернувся до прем’єр-міністра Шмигаля з проханням всебічно розглянути питання та запровадити комплекс дієвих заходів», – йдеться у відповіді президента.

Проте в дійсності озвучені президентом наміри більше схожі на фарс. Адже зупинити імпорт з країни-агресорки можна було щонайменше три місяці тому, коли завершувався термін законодавчого врегулювання цієї проблеми. «Главком» попереджав, що з 2021 року Національна комісії, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) втратить право обмежувати імпорт електроенергії з країн, які не є членами європейського Енергетичного Співтовариства, мова про Росію та Білорусь.

Закон про ринок електроенергії наділяв НКРЕКП такими повноваженнями до 31 грудня 2020 року. Регулятор міг обмежувати пропускну здатність міждержавних електромереж, які розподілялися між учасниками енергоринку на добових та місячних аукціонах в частині міжнародних перетинів між Україною та державами, що не є членами Енергетичного Співтовариства.

Уникнути такого сценарію можна було, продовживши тимчасову заборону на імпорт електроенергії з Росії і Білорусі через внесення змін до законодавства. Але ніхто з владного Олімпу вперто не помічає, що вже понад три місяці лежить у парламенті «під сукном» зареєстрований 14 грудня законопроєкт №4493. Його автор – народний депутат від фракції «Батьківщина», перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та комунальних послуг Олексій Кучеренко. В законопроєкті пропонується зберегти можливість НКРЕКП впливати на імпорт з Росії та Білорусі до кінця 2021 року. 27 січня документ схвалив парламентський комітет з питань енергетики, а 3 березня – комітет з питань бюджету, але до сесійної зали він так і не дійшов. Депутат Кучеренко вирішив нагадати про свою ініціативу. На його переконання, гальмує її спікер Дмитро Разумков: «Біля 20 поважних депутатів з різних фракцій звернулися до голови Верховної Ради з проханням прискорити розгляд мого законопроєкту №4493, що врегулює це питання, але голова комітету Андрій Герус не виносить документ на засідання погоджувальної ради. Знаєте, на кого розписав мій лист голова Верховної Ради? Правильно – на «директора енергоринку» пана Геруса, який робить все, щоб цей законопроєкт не був прийнятий ніколи!», – заявив Кучеренко.

Натомість депутат Герус запропонував… альтернативний законопроєкт на цю ж тему.

Імпорт струму із Росії завдав колосальних збитків українському енергетичному комплексуІмпорт струму із Росії завдав колосальних збитків українському енергетичному комплексу

Імпорт з Росії – заборонити, а з Білорусі - ні?

5 березня голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус (фракція «Слуга народу») зареєстрував законопроєкт №5208, який передбачає зниження залежності від імпорту товарів із РФ, зокрема через введення спеціальних мит на поставки дизеля, скрапленого газу, бензинів, різних марок вугілля. Також передбачається надати повноваження НКРЕКП обмежувати або забороняти імпорт електроенергії із країни-агресора.

Виникає цілком слушне запитання: чому законопроєкт №5208 від Геруса та групи депутатів подано до парламенту лише через два місяці після того, як з 1 січня відкрилися шлюзи для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі?

Варто звернути увагу і на особливий стиль і зміст пояснювальної записки до законопроєкту: у документі велика увага приділяється не проблемам енергетичної безпеки України, а… боротьбі олігархічних угруповань.

«Сьогоднішня ситуація створює можливості для проявів псевдопатріотизму для певних продажних корумпованих політиків: вони критикують імпорт із РФ, якщо цей імпорт є конкурентним для певних олігархічних фінансово-промислових груп. Але не помічають, а іноді і захищають імпорт товарів із РФ, якщо цей імпорт здійснюють окремі фінансово-промислові групи», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту №5208.

І далі: «Таким чином розквітає каста продажних псевдопатріотів, які насправді сприяють монополізації певних секторів економіки, що контролюються олігархами, але зовсім не проти імпорту із РФ, якщо його здійснюють їх боси. Зрештою виникає парадоксальна ситуація: у певних секторах економіки імпорт із РФ складає понад 30% від українського споживання, але критики немає, а у іншому секторі такий імпорт складає лише 1% (мається на увазі обсяг імпорту електроенергії з Росії – «Главком»), але бачимо організовані медіахвилі та гучну критику такого імпорту від політиків, які лобіюють певні комерційні інтереси. Часто такі лобісти заради комерційної вигоди їх босів готові ставити під загрозу надійність та гарантованість постачання енергоресурсів для кінцевих споживачів».

А тепер до суті: державному регулятору НКРЕКП пропонується надати повноваження до 31 грудня 2021 року обмежувати імпорт електроенергії з Російської Федерації. А ось про Білорусь в проєкті закону взагалі забули... Чому?

Це питання, очевидно, тривожить не лише українців. 19 березня президент Литви Гітанас Науседа у Верховній Раді закликав Україну не купувати електроенергію з Білоруської АЕС, адже до будівництва електростанції причетна Росія, яка намагається використати цей проєкт «для розширення свого впливу». «Хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії стосовно Білоруської АЕС та не купувати електроенергію, вироблену в Островці», – сказав Науседа. (Йдеться про містечко Островець у Гродненській області Білорусі, що межує з Польщею і Литвою).

Окремою нормою законопроєкту пропонується «зобов'язати Міністерство енергетики ініціювати невідкладні заходи у разі зниження запасів вугілля на складах електростанцій нижче за встановлений мінімальний рівень» з метою уникнення порушень роботи енергосистеми України. Саме через недостатню підготовленість до зими теплові та атомні електростанції не змогли в січні-лютому повністю задовільнити зростаючий попит на електроенергію. На складах ТЕС були критично низькі запаси вугілля.

Доречно нагадати, що постачання російської електроенергії було зупинене в розпал воєнних дій у 2015 році, але з 1 жовтня 2019 року торгівля відновилась. Імпорт струму із Росії завдав колосальних збитків українському енергетичному комплексу, призвів до зупинки шахт через мільярдні борги теплових електростанцій перед шахтарями. Тепер знову аналогічна ситуація. І все тому, що імпортери продають електроенергію на українському ринку дорожче, ніж купили її в Росії, для них це досить вигідна операція.

Президент доручив прем’єр-міністру Денису Шмигалю «підтримати обмеження імпорту» з Росії та БілорусіПрезидент доручив прем’єр-міністру Денису Шмигалю «підтримати обмеження імпорту» з Росії та Білорусі

Обмежуємо своїх виробників електроенергії

Коли Україна в січні відкрила імпорт електроенергії з Білорусі, а в лютому – з Росії, Європейський Союз висловив невдоволення. Києву нагадали, що Україна має поважати зобов'язання, прийняті в рамках Енергетичного співтовариства, у частині імпорту електроенергії з електростанцій, що будуються без дотримання вимог міжнародних конвенцій.

За даними адміністрації європейської мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E, в січні-лютому 2021 року імпорт із РФ здійснювався 16 годин на добу, а із Білорусі – 23 години. За даними «Укренерго», за підсумками місячного аукціону з розподілу міждержавних перетинів доступ до перетину мереж «Росія-Україна» на 2021 рік викупили ТОВ «ЕТГ» та ТОВ «ОНК-груп». Відповідно до результатів добових аукціонів, доступ до перетину «Росія-Україна» мають ТОВ «Стімекс» та ТОВ «НЕК».

Дехто з представників влади подав це як велике благо, адже за рахунок імпорту начебто врятували енергосистему України від аварії, вдалося уникнути віялових відключень споживачів у холодну пору року. Але в період пікового споживання у наших сусідів також могли б виникнути проблеми з балансом у власній енергосистемі. І росіяни могли припинили постачання електроенергії в Україну в люті морози. На щастя, цього не сталось.

Загалом протягом січня-лютого в Україну з Білорусі було поставлено 452 млн кВт-год, з Росії – 96,5 млн кВт-год, зі Словаччини – 170,5 млн кВт-год, з Угорщини – 35,3 млн кВт-год, з Румунії – 23,2 млн кВт-год.

І ось лютневі морози позаду, але Україна продовжує імпортувати електроенергію з недружніх країн. Щоправда, імпорт зменшився на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, але нині він взагалі зайвий. «Укренерго» зробило прогноз, що в березні в денний час в енергосистемі України буде профіцит електроенергії до 1,6 ГВт, тому головний диспетчер попередив про можливе запровадження обмежень потужності атомних електростанцій і виробників з відновлюваних джерел енергії.

Інфографіка УкренергоІнфографіка Укренерго

«Навіть за відсутності імпорту електроенергії прогнозується профіцит потужності в нічні та денні години доби», – попередили в «Укренерго». Прогнози справдилися, тому 11 березня вперше у 2021 році диспетчерський центр «Укренерго» застосував обмеження виробників «зеленої» енергетики через перевиробництво в енергосистемі.

Інфографіка УкренергоІнфографіка Укренерго

Регулятор оштрафував ТЭС на 5 млн грн

У березні теплові електростанції почали накопичувати запаси вугілля – в середньому з 15 лютого по 8 березня поставки склали майже 67 тис. т, а витрати – 60 тис. т, тому загалом запаси зросли до 453 тис. т (на 6,5%), але все одно це лише 68% від мінімально необхідного рівня.

За провали у підготовці до зимового сезону НКРЕКП наклала штрафи на три компанії ДТЕК («ДТЕК Західенерго», «ДТЕК Дніпроенерго» і «ДТЕК Східенерго») по 1,7 млн грн на кожну і на державну «Центренерго» - 170 тис. грн. У результаті перевірки НКРЕКП було встановлено, що в грудні-лютому компанії не забезпечили гарантовані запаси вугілля. Також компанії своєчасно не інформували про ситуацію із запасами. НКРЕКП направить матеріали про порушення в Антимонопольний комітет України, Раду нацбезпеки і оборони та Міністерство енергетики.

Водночас у «ДТЕК Енерго» заявили, що не могли наростити запаси вугілля через зміни «прогнозного балансу на грудень 2020» (ухвалює Міненерго). «За листопад-грудень 2020 року теплові електростанції «ДТЕК Енерго» спалили на 1 млн тонн більше вугілля, ніж зазначено в прогнозному балансі. Це стало ключовою причиною значного зниження запасів вугілля на ТЕС в січні 2021 року», - заявили в компанії. А ще на ситуацію із запасами вугілля вплинув і тимчасовий простій шахт у 2020 році через різке обмеження роботи ТЕС, причиною чому став імпорт російської електроенергії.

Наталка Прудка, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: