Нові правила призначення субсидій. Які ризики влада готує українцям

Нові правила призначення субсидій. Які ризики влада готує українцям
В період карантинних обмежень бажаючих отримати субсидії влада змусила дружно ринутися в управління соціального захисту населення державних адміністрацій
фото з відкритих джерел

Пояснює Андрій Рева – міністр соціальної політики (з квітня 2016-го по серпень 2019 року)

Розпочате в травні оформлення житлових субсидій за новими правилами виявило повну неготовність влади до цієї безглуздої процедури. З «глибинки» летять тисячі запитань, адже до середини травня навіть не були готові оновлені бланки заяв та декларацій про доходи.

В період карантинних обмежень бажаючих отримати субсидії – а це переважно люди похилого віку – влада змусила дружно ринутися в управління соціального захисту населення державних адміністрацій.

На перший погляд виглядає незрозумілим, навіщо влада взагалі затіяла цю негуманну екзекуцію над мільйонами людей, адже в Україні вже декілька років поспіль перерахунок здійснювався в автоматичному режимі. А тепер кожен, хто потребує державної підтримки на оплату комуналки, повинен заново подати заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи. А тим, хто має заборгованість, ще й копію договору про її реструктуризацію.

Нові документи прийматимуть протягом травня-вересня 2021 року всі управління соціального захисту населення районних державних адміністрацій. Важливо знати, що кожному, хто звернеться у будь-який місяць з травня до вересня, обіцяють нарахувати починаючи з травня 2021 року.

Проте в дійсності субсидії отримають далеко не всі нужденні, адже на всіх у бюджеті коштів банально не вистачить – там передбачено лише 36,6 млрд грн. І якщо сьогодні субсидії отримують близько 3 млн сімей, то через різке подорожчання газу, електроенергії та комунальних послуг за субсидіями звернеться за різними оцінками 5, а то й 7 мільйонів домогосподарств, тобто приблизно половина всіх сімей України.

Щоб зрозуміти, які ризики приховує нова процедура переоформлення субсидій, «Главком» звернувся до колишніх міністрів соцполітики Андрія Реви та Павла Розенка. Відповіді наводять на досить гнітючі роздуми, і не лише через руйнування налагодженої системи субсидій.

Андрій Рева – міністр соціальної політики протягом з квітня 2016-го по серпень 2019 року

Павло Розенко – віце-прем'єр з квітня 2016 по серпень 2019 року, міністр соціальної політики з грудня 2014 по квітень 2016 року

Андрій Рева: «В наступний опалювальний сезон на третину зменшиться кількість субсидіантів»

Андрій Рева: Відмови в наданні субсидій через наявні доходи – це об`єктивні відмовиАндрій Рева: Відмови в наданні субсидій через наявні доходи – це об`єктивні відмови

Розпочата із травня нова процедура переоформлення субсидій населенню на оплату комунальних послуг передбачає більш жорсткі критерії призначення. Чи згодні Ви з цими нововведеннями, чи, можливо, щось би зробили інакше?

Процедура переоформлення субсидій з більш жорсткими критеріями призначення не відігравала б великої ролі, якби не одна малесенька деталь. Серед прийнятих змін найбільш важливою я вважаю ліквідацію спеціальних комісій з питань призначення субсидій в окремих випадках.

Критерії і раніше були різні, але людині можна було призначити субсидію навіть якщо виписані критерії це забороняли. Адже в окремих випадках дозволялося призначити субсидію за рішенням спеціальної комісії з призначення субсидій.

Зрозуміти масштаб проблеми можна на прикладі Вінниці: із 36 тисяч субсидій , які були призначені людям на опалювальний сезон з жовтня 2020-го по квітень 2021-го, за рішенням спеціально створених комісій було призначено 19 тис, тобто більше половини! Загалом по Україні більше 40%, тобто майже половина всіх субсидій призначалася через рішення комісій.

Наприклад, людина поїхала за кордон на лікування, чи з метою пересадки органів за направленням нашої країни. Якщо вона перебувала там більше 60 днів, то субсидія не призначається. Але комісія могла розібратися, чому людина там перебувала і призначити їй субсидію. Після запровадження змін призначити субсидію стало неможливим.

Люди, з якими працівники соціального захисту мають справу - це люди проблемні. Чому вони не платять за комунальні послуги? Тому що вони знаходяться в складних життєвих обставинах. І вимагати, щоб вони відповідали всім нашим стандартам дуже складно. Якщо ви відмежуєте цих людей від програми житлових субсидій, не ввійдете в їх становище, то вони взагалі не будуть платити за житлово-комунальні послуги. А далі що робити, виганяти цих людей на вулицю? Чи одразу стерилізувати, як розповідала Галина Третьякова?

Тому ключовим моментом у запроваджених владою змінах є ліквідація спеціальних комісій, адже це відсікає приблизно третину людей від програми житлових субсидій. Якщо сьогодні у нас близько 3 мільйонів домогосподарств отримують субсидії, то я прогнозую, що в наступний опалювальний сезон їх буде не більше двох мільйонів.

Парадокс, адже різко зросла вартість енергоносіїв, а кількість субсидіантів зменшиться?

Саме ліквідація комісій призведе до зменшення кількості субсидіантів. На всі інші зміни щодо критеріїв призначення субсидій можна було б навіть не звертати увагу, якби й надалі були комісії – тоді б інші зміни не були б такими важкими для людей. Адже коли тепер - відповідно до нових положень – субсидія не має бути призначена, то маневру для того, щоб людям допомогти, у органів місцевого самоврядування (тобто управлінь соціального захисту) – більше немає. Адже якщо в урядовій постанові написано, що субсидія не призначається, значить не призначається. Все.

А тепер ідемо далі. Це я вже вам кажу, як очевидець, адже мені довелося в уряді працювати, коли вже декілька місяців пан Зеленський був президентом. І з травня до кінця серпня 2019-го його представником в уряді був пан Герус. Він був присутній на усіх засіданнях Кабміну, і часто давав інтерв`ю – вважався спеціалістом в області тарифів на електроенергію. Так от, в той час Андрій Герус розповідав, що, виявляється, система субсидій – неправильна, що вона як мінімум мільйон людей відсікла від субсидій, хоча на той момент було більше 4 млн субсидіантів. Пан Герус радив, що програму субсидій потрібно зробити такою, щоб збільшити на мільйон кількість субсидіантів, а людей старше 70 років взагалі звільнити від сплати за комунальні послуги. Все це він говорив публічно.

Кінець епохи бідності?

Ви ж пам`ятаєте, що з 21 квітня 2019 року було оголошено «Кінець епохи бідності» – скрізь висіли плакати такого змісту. Перший бюджет, який формували «слуги» – це був бюджет 2020 року. В цьому бюджеті вперше за 20 років вони зменшили соціальні видатки на 12 млрд грн!

Такого не було ніколи, навіть у найбільш важкі роки інфляції, падіння економіки – ніколи соціальні видатки не скорочували. З цих 12 млрд грн – 10,5 млрд – це були скорочені видатки на програму житлових субсидій.

В бюджеті на 2020 рік на субсидії виділили 47,5 млрд грн, а скільки ж отримали в дійсності?

Якщо в державному бюджеті на 2019 рік фінансування трьох державних програм житлових субсидій було передбачено в обсязі 58 млрд грн, то в державному бюджеті на 2020 рік на ці цілі було заплановано лише 47,5 млрд, або на 10,5 млрд грн менше. А по факту, протягом бюджетного року, зелені скоротили фінансування цієї програми ще на 10 млрд грн – до 37 млрд грн. Тобто, в цілому протягом 2020 року програму житлових субсидій було скорочено на 20 млрд грн! Це – безпрецедентна цифра.

Причому, кошти з програми фінансування житлових субсидій не були спрямовані для фінансування інших соціальних видатків, зокрема, на фінансування дефіциту Пенсійного фонду, а були використані за іншим призначенням. Як наслідок, вперше за 20 останніх років ми ввійшли у новий 2021 рік із заборгованістю по соціальних видатках – виплаті житлових субсидій за листопад і грудень 2020 року, а також з непогашеною Пенсійним фондом України казначейською позичкою в розмірі 13 млрд грн!

Але то був лише початок кінця епохи бідності. Бо якщо 2020 рік зелені закінчили з видатками на програму житлових субсидій у розмірі близько 37 млрд грн, то на 2021 рік вони заклали ще менше – 36,6 млрд. З цього приводу я навіть статтю написав і сказав, що цих грошей не вистачить.

І це при тому, що з 1 серпня 2020 року було скасовано державне регулювання цін на газ, тобто ціни мали визначатися на ринку, а відтак вони пішли вгору. Крім того, уряд скасував з 1 січня пільгову ціну на електроенергію.

Коли у жовтні 2020 року з`ясувалося, що людям нарахували платежів за комуналку на 11 млрд грн, а в жовтні 2019-го – на 7 млрд грн, був скандал. Тобто стало зрозуміло, що намічається зростання витрат населення на комунальні послуги, тому програму субсидій потрібно було б збільшувати. Але навпаки – на 2021 рік фінансування скоротили до 36,6 млрд грн. Я тоді публічно сказав, що цих грошей не вистачить, а пані Лазебна (міністр соціальної політики – «Главком») розповідала, що «все у нас чудово». Але вже 22 січня 2021 в програмі Шустера вона розповіла, що звернулася до Мінфіну з проханням додати ще майже 10 млрд грн на програму житлових субсидій, бо їх не вистачає.

А що ж відбулося далі? Рівно через тиждень – 29 січня Верховна Рада вносить зміни до бюджету і з програми субсидій вони знімають 1,4 млрд грн і спрямовують їх на підтримку тих домогосподарств, які користуються електричним опаленням своїх осель.

Виходить, ціни на енергоносії суттєво зростають, а фінансування програми субсидій скорочується. Можливо це тому, що падає рівень бідності?

Основні статті витрат більшості українців – це продукти харчування і комуналка. За рік ціни на житлово-комунальні послуги виросли на 25%, великодній кошик також збільшився на 25% – був 620 грн, став 780 грн. А от заробітні плати за минулий рік виросли на 12% – це дані офіційної статистики, і от тепер на 11% індексували пенсії.

То якщо ціни зросли на 25%, а доходи громадян – на 11-12%, то бідність зростає чи падає? Звісно, зростає. Отже, в умовах зростання бідності потрібно збільшувати фінансування програми субсидій, а влада, навпаки, їх скорочує.

Минулого року соціологи Центру Разумкова встановили, що держава відмовила в наданні субсидій майже третині опитаних. Які прогнози щодо ймовірних відмов цього року?

Відмови в наданні субсидій через наявні доходи – це об`єктивні відмови, адже ж ви Коболєву (екскерівник «Нафтогазу України» – «Главком») не виділите субсидію, бо його доходи дозволяють платити за комуналку. Я не згоден зі статистикою центру Разумкова, повинна бути інша статистика.

В урядовій постанові визначені причини для відмови призначення субсидії, але так було і раніше. Що змінилося принципово – ліквідовано спеціальні комісії з питань призначення субсидій. Тому потрібно взяти кількість звернень громадян до комісій, подивитися, який відсоток призначено через комісію. А відсоток відмов комісій – це і є показник фактичних відмов надання субсидій в спірних ситуаціях.

Щоб ви розуміли: 95% випадків звернень до комісій закінчувалося позитивним рішенням. А всього майже половина всіх субсидій в Україні призначено через рішення комісій. І от якщо тепер уряд скасував комісії, то тепер в сукупності обставин більше третини людей втратять субсидію автоматично.

Соціологи з’ясували, що понад 11% українців не вистачає грошей навіть на харчування, а ще 36% опитаним вистачає лише на харчування і недорогі речі. Ваш прогноз: як прискоряться темпи нарощування боргів населення за енергоносії через низький рівень життя українців?

Росте бідність, адже зростають комунальні платежі і ціни на продукти харчування, а за ними не поспівають зарплати і пенсії. Відповідно росте заборгованість за житлово-комунальні послуги – вже є борг 82 млрд грн станом на 1 березня 2021 року. А зелені кажуть: все чудово.

В мене просте питання: якщо далі буде рости заборгованість за комуналку, то що далі? Раз не платять, треба запроваджувати жорсткі санкції проти боржників – списувати гроші з пенсій, зарплат, виселяти їх з квартир і тд. Можна спрогнозувати, що саме такими будуть наступні дії зеленої влади.

В 2016 році, коли Володимир Гройсман був прем`єр-міністром, ми вирішили розібратися наскільки статистичні дані відображають реальний рівень бідності в Україні. Наша статистика користувалася методикою ще радянських часів: беруть всю сукупність працюючих, складають їх зарплати, ділять і виходить розмір середньої зарплати по країні, а потім порівнюють із затвердженим офіційно прожитковим мінімумом. В результаті показник бідності у нас коливався в межах 25-29%. І завжди всі уряди казали: як здорово, у нас бідними є не більше третини населення.

Але Володимир Гройсман тоді дав нам команду перерахувати, і порівняти доходи населення не з затвердженим Верховною Радою прожитковим мінімумом, а з фактичним. Ми тоді затвердили нову методику розрахунку рівня бідності. Скільки ж було галасу, адже фактичний прожитковий мінімум виявився вдвічі більшим, ніж офіційний. І коли ми перерахували зарплати і пенсії, порівняли з фактичним прожитковим мінімумом, то з`ясувалося, що в 2016 році показник бідності складав 56%.

Протягом 3-х років перебування при владі уряду Гройсмана в Україні, з одного боку, зростали зарплати і пенсії, а з іншого – росли ціни і тарифи. Завдання уряду полягало в тому, щоб зарплати і пенсії росли швидше, ніж ціни і тарифи. Адже якщо цього вдається досягти, то тоді бідність в країні зменшується. Якщо ж ціни і тарифи ростуть швидше, то тоді бідність зростає.

Так от, за 3 роки – з 2016-го по 2019 – у нас індекс бідності упав з 56% до 41%, тобто на 15 пунктів. Росли ціни і тарифи, але ж росли зарплати й пенсії, тобто ціни і тарифи росли повільніше, ніж зарплати і пенсії. В 2017 році вдвічі – з 1450 грн до 3200 грн на місяць зросла мінімальна зарплата, на 50% зросли зарплати вчителів.

Уже 23 серпня 2016 року, тобто, через 4 місяці після початку каденції уряду Гройсмана, було підписано нову Генеральну угоду з профспілками і роботодавцями – першу за останні 5 років. І саме завдяки скоординованим діям соціальних партнерів протягом 2017 року зарплати в Україні зросли на 38%, що дозволило отримати додатковий ресурс від збільшення відрахувань до Пенсійного фонду без підвищення податків. Отримавши додатковий ресурс, ми у 2017 році провели пенсійну реформу, збільшивши в середньому на 62% пенсії, які не осучаснювалися з 2008 року.

І хоча протягом 2016 – 2019 років бідність в Україні зменшилась на 15 пунктів – з 56% до 41%, але, погодьтесь, що 41% бідних людей в країні – це колосальна цифра. І тому результат виборів 2019 року був цілком прогнозований, адже зелені пообіцяли людям кінець епохи бідності (на виборах президента 73% виборців віддали голоси за Зеленського – «Главком»).

І вибрали собі горе… і де ж той «кінець епохи бідності»?

Так от, лише за один 2020 рік індекс бідності виріс з 41% до 51%. На 10 пунктів за рік!

Коли в країні росте бідність, коли ціни і тарифи ростуть швидше, ніж зарплати і пенсії, тоді ресурси потрібно направити на зарплати і пенсії. Але зелена влада, яка знайшла 150 млрд грн на дороги, в той же час не знайшла додаткових грошей ні на зарплати освітянам і медикам, ні на пенсійні виплати, ні на субсидії. Субсидії скорочують. Оце і є антинародна соціальна політика «зеленої» влади, промоутером якої виступає Третьякова, Шмигаль і Лазебна – з подачі Зеленського!

Галина Третьякова – народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, член фракції «Слуга народу».

Марина Лазебна міністр соціальної політики України

Денис Шмигаль прем'єр-міністр України

Коли я зараз читаю коментарі, дивлюся, що робиться, в мене волосся дибом стає від того непрофесіоналізму, який зараз відбувається.

Що відбувається з Пенсійним фондом, в чому проблема, адже затримок із виплатами пенсій начебто немає?

Коли в 2016 році я став міністром, власні доходи Пенсійного фонду (ПФ) за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ) були 112 млрд грн, ще 145 млрд – це були дотації з державного бюджету.

Тоді ж ми розробили програму підвищення заробітних плат: чим вища заробітна плата, тим більші відрахування до бюджету Пенсійного фонду. Ми піднімали зарплати в країні, боролися з тіньовою зайнятістю – за 3 роки у нас вийшло з тіні 700 тис працівників. Уявіть собі: у нас велика трудова міграція, а кількість платників ЄСВ зросла. Вони вийшли з тіні за рахунок тих заходів, які ми вжили по детінізації економіки.

І це при тому, що наприкінці 2015 року Верховна Рада України прийняла закон про скорочення розміру єдиного соціального внеску на 40% – з 38% до 22%! Внаслідок цього популістського рішення Пенсійний фонд у 2016 році втратив 65 млрд грн. Все це робилося під акомпанемент розмов про необхідність допомоги бізнесу в умовах кризи. У мене просте запитання: а що, в умовах кризи пенсіонерів підтримувати не потрібно? Вони що у нас стали настільки заможними, що вже не потребують державної підтримки? Я прямо запитав народних депутатів про це і почув у відповідь, що, мовляв, тепер же підприємці вийдуть з тіні і заплатять.

Але на практиці за цей популізм заплатили саме пенсіонери – Пенсійний фонд у 2016 році не дорахувався 65 млрд грн. Такою була ціна популізму.

Що ми маємо зараз? Протягом 2020 року в тінь пішло 356 тисяч працівників, і це при тому, що Шмигаль заявив про створення 600 тис нових робочих місць. Це – відверта маніпуляція, адже Шмигаль просто озвучив статистику Державної служби зайнятості про кількість працевлаштованих громадян за попередній рік. Але окрім працевлаштованих, протягом року були ще й звільнені. Таких за останній рік в Україні було 709 тисяч осіб. Тобто, оцінювати потрібно не тільки кількість працевлаштованих, але і співставляти цю цифру з чисельністю тих, хто звільнився.

Так от у нас за 2020 рік скоротилася загальна кількість вакансій на 109 тис одиниць. А кількість застрахованих осіб знизилася на 356 тис осіб. Це означає, що майже 250 тис людей пішло в тінь. Вони не зникли, вони в тінь пішли. При цьому, про жодне додатково створене нове робоче місце не йдеться взагалі!

Андрій Рева: Зараз менше 3 млн домогосподарств отримують субсидії, і «зелені» планують скоротити їх чисельність ще більшеАндрій Рева: Зараз менше 3 млн домогосподарств отримують субсидії, і «зелені» планують скоротити їх чисельність ще більше

Чому так багато працівників знову пішли в тінь?

А тому, що пан Гетманцев (Данило Гетманцев – голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики – «Главком») і його «зелені соратники» у жовтні 2020 року скасували штрафи на «рабовласників» – так називаю тих людей, хто наймає на роботу іншу людину, але не оформляє офіційно.

Так от, ми ввели штраф 300 тис грн на таких «рабовласників», а вони його скасували. Питаю Гетманцева: для чого ви це зробили? Відповідає: не треба тиснути на бізнес. Кажу: як же вам не соромно, який же це тиск, це ж не податок, а штраф, в усьому світі так.

Як тільки скасували цей штраф, в першому ж кварталі 2020 року люди відразу ж пішли в тінь. А значить скоротилася кількість платників до ПФ, плюс вони ще заморозили підвищення заробітної плати вчителям, яку ми розробили. В результаті у них – уявіть собі! – темпи росту зарплати в 2020 році – 12%, тоді як у 2017 році - 38%, тобто в три рази упали темпи зростання зарплати!

Індексація пенсій в 2019 році була 17%, а сьогодні – 11%, тобто майже вдвічі впали темпи зростання пенсій.

Що ж тепер відбувається у ПФ через скорочення кількості працюючих і недостатнє зростання зарплат?

За перші місяці 2021 року казначейська позичка зросла на 10 млрд грн, тобто крім загального дефіциту ПФ вони ще ж забирають гроші з державного казначейства.

Отже, коли ми прийшли, в 2016 році сума непогашеної Пенсійним фондом України казначейської позички за 2008 – 2016 роки складала 50 млрд грн. Коли ми пішли – у нас ці ж 50 млрд і залишилися. А вони за 2020 рік збільшили казначейську позичку на 13 млрд, і за 4 місяці 2021 – ще на 10 млрд грн. Тобто пенсійні виплати сьогодні фактично виплачуються за рахунок коштів місцевих бюджетів! Про це не афішується, а я вам про це кажу публічно. І це створює загрозу для фінансової стабільності не лише Пенсійного фонду України, але й всієї фінансової системи країни і в першу чергу – місцевих бюджетів, бюджетів органів місцевого самоврядування.

Це і є справжнім результатом новітнього популізму зеленої влади, зокрема того, що вони 200 тис підприємців до травня взагалі звільнили від сплати ЄСВ. І скоротили на 8,5 млрд грн дотацію ПФ порівняно з минулим роком.

Це ж який удар по місцевих бюджетах?

Зараз зелені намагаються протягнути ще й законопроект Третьякової 2683 про створення загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи, тобто, вони хочуть на 2% зменшити відрахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів, і ще 2% ЄСВ забрати з ПФ, щоб віддати ці кошти приватним страховим компаніям, пул яких очолювала Третьякова.

Тобто планують погіршити фінансову ситуацію місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, ну і державного бюджету, який має компенсувати ці втрати. От вам вся соціальна політика «зеленої» влади.

Повернемося до субсидій. З 2015 по 2017 роки обсяг фінансування субсидій з держбюджету зріс з 8 млрд до 61 млрд грн, а потім фінансування почали скорочувати, зокрема в 2021 – до 36,6 млрд грн. Які подальші перспективи субсидій?

В 2018 році на субсидії всього було виділено 74 млрд грн. Піднімалися тарифи – держава збільшувала підтримку, тому люди і не виходили на вуличні протести.

Максимальна кількість субсидіантів була в 2017 році – 6,9 млн домогосподарств, плюс ще 2,5 млн отримали підтримку, як особи, які за законом мали право на пільги зі сплати за житлово-комунальні послуги (ветерани війни, чорнобильці та інші). Тобто майже 9,5 млн домогосподарств (із загальної кількості 15 млн домогосподарств) мали соціальний захист від зростання тарифів на житлово-комунальні послуги.

А зараз менше 3 млн домогосподарств отримують субсидії, і «зелені» планують скоротити їх чисельність ще більше. І це за умов зростання показників бідності, коли тарифи і ціни ростуть більш високими темпами, ніж темпи зростання зарплат і пенсій!

Складається катастрофічна ситуація з субсидіями, пенсіями та зарплатами… А в наступний опалювальний сезон газ коштуватиме в середньому 10 грн за куб (з доставкою). В січні при подорожчанні газу до 10 грн в Україні почалися масові протести. Виходить, взимку знову все може повторитися?

Я Вам нагадаю цитату президента Зеленського із далекого вже 2019 року: «Тарифи за комунальні послуги не мають бути вироком для людей. Вирок має чекати на тих, хто зробив такі тарифи».

Минулого року Зеленський обіцяв скорочення тарифів на тепло в 2 рази. Але ж за офіційними даними Держстату, тарифи на комуналку у першому кварталі 2021 року зросли на 25% порівняно з відповідним періодом минулого року. Тобто, їх не тільки не зменшили в 2 рази, а збільшили на 25%, а ціна газу взагалі зросла на 80%. От і хочеться запитати у пана президента: кого має чекати вирок за ці тарифи? Адже він обіцяв, що весна прийде – саджати будемо. Кого саме? І коли? Весна вже закінчується, а результату – нуль. Такий самий нуль, який є справжньою об’єктивною оцінкою всієї соціальної політики зеленої влади.

Наталка Прудка, для «Главкома»

У другій частині матеріалу читайте пояснення, яке «Главком» записав у Павла Розенка, колишнього віце-прем'єр-міністра (працював на посаді з квітня 2016 по серпень 2019 року), міністра соціальної політики (з грудня 2014 по квітень 2016 року).

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: