Що купує держава на тендерах і скільки це нам коштує (дослідження)

Державні закупівлі
Що купує держава на тендерах і скільки це нам коштує (дослідження)

Славетне Prozorro не завжди допомагає економити?

Дані державних закупівель зараз відкриті для широкого загалу. Це дає можливість простежити, за якими цінами держава купує товари, і чи не переплачує за них.

Експерти YouControl проаналізували цінові тренди на ринку публічних закупівель за 2013-2017 роки. Аналітики взяли певні групи товарів, на які є постійний попит – їх купують стабільно щороку. Предметом дослідження стали: бензин, дизельне паливо, цукор, борошно, молоко, яйця, картопля, сік та м’ясо птиці. Це не ті категорії, на які було витрачено найбільше коштів з держбюджету, але вони займають вагоме місце в сегменті однорідних товарів з наявною конкуренцією в торгах.

Порівнявши тендерні ціни із середніми цінами на аналогічні товари за даними Держкомстату, виявляється, що публічні закупівлі дозволяють суттєво економити, але не завжди.

Щоб визначити ефект публічних закупівель, експерти визначали для кожного тендеру різницю між вартістю, за якою закуповувався товар та його ринковою ціною. Після цього підсумували сукупний обсяг переплати чи економії за весь обсяг закупленого товару за кожен рік протягом 2013–2017 років. Тобто якщо держзамовник придбав 100 л молока за ціною 20 грн/л, а в цей час ринкова ціна була 18 грн/л, то на одному літрі він переплатив 2 грн, а за результатами проведення тендеру — 200 грн.

Ціни на споживчому ринку станом на 28 грудня 2017 року (дані Державної служби статистики)

Птиця, тушки курячі

53,65 грн/кг

Борошно пшеничне

10,10 грн/кг

Молоко жирністю 2,5%

18,57 грн/л

Цукор

12,61 грн/кг

Яйця

26,04 грн/десяток

Картопля

6,14 грн/кг

Бензин А-95

28,32 грн/л

Паливо

Протягом 2013–2017 років середні ціни на пальне, зокрема бензин та дизель, виросли з 10–12 до 25–30 грн/л.

Але завдяки запровадженню системи публічних електронних закупівель бензин А‐95 державі в середньому обходився дешевше порівняно з ринком. Усереднена економія збільшилась від 0–1 грн/л у 2013 р. до 2–3 грн/л.

Запровадження системи Prozorro дозволяє економити та паливі завдяки окремим крупним тендерам.


Борошно

Вартість борошна в Україні в останні п’ять років залишалась відносно стабільною.

Хоча через загальну інфляцію середня ринкова ціна на цей товар змінилась з період дослідження з 4–6 грн/кг до 8–10 грн/кг.

Загалом у 2013–2014 роках ціни закупівель цього товару були не набагато нижчими за ринок. Після введення ProZorro держзамовники почали купувати кілограм борошна в середньому на 2,5–3,5 грн дешевше.

Але експерти зауважують зростання кількості окремих нових тендерів з аномально високими цінами, більша частина яких припадає на зиму 2016–2017 років, а також IV квартал 2017-го. Це може вказувати не лише на закупівлі борошна екстра-класу з твердих сортів пшениці, а й на освоєння чиновниками таким чином коштів на зламі звітних періодів.


Соки

Протягом 2016 року більшість тендерних угод за вартістю опустились нижче середньої оптової ціни виробників на томатний сік, тоді як до впровадження Prozorro тотальна більшість держзакупівель проходила за цінами вище оптових. І хоча 2017 року ціни в торгах знову вийшли на рівень вище ринку, таке перевищення у середньому є менш відчутним, ніж було у часи до ProZorro.


Картопля

Ціни на овочі, насамперед картоплю, змінюються залежно від сезону. Їхня вартість максимально підвищувалася наприкінці ІІ кварталу, коли запаси старого врожаю уже вичерпані, а новий — ще дуже дорогий. Саме в період першого півріччя було зафіксовано найбільше випадків аномально високих цін на картоплю в торгах, що викликає питання щодо ефективності планування держзакупівель.

Після впровадження системи ProZorro економія на кожному кілограмі бульби збільшилась у середньому до 1,5–2,5 грн, починаючи з середини 2016 року. Це можна пояснити як врожайними роками, так і надзвичайно високою конкуренцією серед постачальників, яка змушує учасників торгів знижувати ціни.


Яйця

Високу сезонну мінливість мають і ціни на яйця: найдорожче вони коштують взимку. А саме на час із найвищими цінами припадає найбільша кількість тендерів саме з цим товаром. Особливо відзначилась зима на зламі 2016–2017 років, коли була зафіксована аномально висока кількість дорогих закупівель за цінами вище ринкових.

У дещо менших масштабах така ж ситуація повторилась і цієї зими: ринкова і тендерна ціна на продукт майже не відрізняється.

Але у 2013 та у першому півріччі 2014 років тендерна ціна на яйця у більшості угод взагалі перевищувала середню ціну на ринку.


М’ясо птиці

Ціни на м’ясо птиці під час держзакупівлях після початку проведення торгів через ProZorro впали нижче середніх по ринку, зокрема так було 2016 року. Але взимку 2017 року тендерні ціни зрівнялися з ринковими, а в другому півріччі навіть їх обігнали. Відтак, окрім дотацій на компенсацію 25% капітальних витрат на птахофабрики і банківських кредитів, надзвичайно перспективна (на думку парламентарів) галузь птахівництва отримала непряму бюджетну підтримку від держзамовників.

Протягом останнього року за більшістю угод учасники ринку переплачували вище ринкової ціни.

Але цей негатив було збалансовано окремими великими та вигідними закупками, що покращили сумарний ефект економії із 3 до 15 млн за 2017 рік.


Молоко

Середні ціни на молоко в держзакупівлях суттєво знизились відносно ринку після впровадження Prozorro. Сукупний ефект від публічних закупівель у 2017 році становив 70 млн грн, тоді як у 2013-му цей показник був майже удесятеро меншим і дорівнював 7,7 млн грн.


Цукор

Переплата на придбанні держзамовниками цукру загалом знизилась після реформи закупівель. Але держзамовник все одно продовжує переплачувати: тендерні ціни на цукор у другій половині 2017 року чомусь не встигали за зниженням його середньоринкової вартості.


Висновки

Загальна економія лише на закупівлях палива, м’яса птиці, яєць, борошна, соків, картоплі, молока та цукру зросла з 5 млн грн 2013 року до 144 млн грн 2017 року. Якщо раніше в середньому при проведенні торгів держзамовники навіть переплачували 1,2%, то нині вони вже економлять 10,8% відносно роздрібних ринкових цін.

Але великі обсяги серед державних закупівель продовжують займати ті види товарів і послуг, які постачаються регіональними монополістами. До них належать газ, електроенергія, пара і теплова енергія, які часто купують за стартовою ціною через відсутність конкуренції на ринку. Певне покращення ситуації у 2016–2017 роках стало відчутним лише на ринку газу, про що свідчить відв’язка від неринкових тарифів та поява різниці між стартовими і фінішними цінами лотів.

ТОП-25 продуктових груп ProZorro за сумою тендерів за січень-травень 2018 року

Група продуктів

Обсяг тендерів,
млн грн

Частка в загальному
обсязі закупівель, %

1. Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе тощо

11 837

6,18

2. Пара, гаряча вода та пов’язана продукція

 9 744

 5,09

3. Електрична енергія

9 100

4,75

4. Ремонт доріг

9 019

4,71

5. Нафта і дистиляти

8 715

4,55

6. Газове паливо

5 145

2,69

7. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту

5 085

2,65

8. Будівельні роботи та поточний ремонт

4 539

2,37

9. Капітальний ремонт і реставрація

4 465

2,33

10. Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг

4 234

2,21

11. Будівництво будівель

3 352

1,75

12. Інші завершальні будівельні роботи

2 989

1,56

13. Будівельно-монтажні роботи

2 030

1,06

14. Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби

1 593

0,83

15. Великовантажні мототранспортні засоби

1 462

0,76

16. Послуги з перевезень громадським залізничним транспортом

1 424

0,74

17. Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури

1 417

0,74

18. Реконструкція

1 205

0,63

19. Послуги з прибирання та підмітання вулиць

1 120

0,58

20. Фармацевтична продукція

1 046

0,55

21. Частини залізничних або трамвайних локомотивів тощо

975

0,51

22. Природний газ

959

0,50

23. Розподіл електричної енергії

851

0,44

24. Конструкційні матеріали

824

0,43

25. Послуги їдалень

815

0,43

 

ТОП-25 продуктових груп ProZorro за кількістю тендерів протягом 2017 року

Група продуктів

Кількість тендерів, шт.

1. Будівельні роботи та поточний ремонт

139 722

2. Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція

114 864

3. Нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії

89 209

4. Конструкції та конструкційні матеріали; допоміжна будівельна продукція

71 154

5. Медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни

66 007

6. Офісна та комп’ютерна техніка, устаткування та приладдя

54 798

7. Послуги з ремонту і технічного обслуговування

53 663

8. Меблі (у тому числі офісні меблі), меблево-декоративні вироби, побутова техніка

49 466

9. Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги

41 569

10. Сільськогосподарська, фермерська продукція, продукція рибальства, лісівництва

34 378

11. Транспортне обладнання та допоміжне приладдя до нього

29 859

12. Електротехнічне устаткування, апаратура, обладнання та матеріали; освітлювальне устаткування

27 643

13. Хімічна продукція

20 808

14. Промислова техніка

19 118

15. Друкована та супутня продукція

18 769

16. Ділові послуги: юридичні, маркетингові, консультаційні, кадрові, поліграфічні та охоронні

16 156

17. Послуги у сферах поводження зі стічними водами та сміттям

15 960

18. Одяг, взуття, сумки та аксесуари

14 720

19. Радіо-, телевізійна, комунікаційна, телекомунікаційна та супутня апаратура й обладнання

12 808

20. Послуги у сфері інформаційних технологій

11 821

21. Лабораторне, оптичне та високоточне обладнання (крім лінз)

10 233

22. Музичні інструменти, спортивні товари, ігри, іграшки, ремісничі, художні матеріали та приладдя

9 020

23. Комунальні послуги

8 783

24. Гірнича продукція, неблагородні метали та супутня продукція

7 489

25. Шкіряні та текстильні, пластмасові та гумові матеріали

7 215

Яна Степанковська, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: