Річки та озера столиці отримають паспорти

Київська міська держадміністрація спільно з КП «Плесо» до 1 січня 2020 року мають провести інвентаризацію і паспортизацію усіх водних об’єктів місцевого та загальнодержавного значення в місті. Таке рішення прийняла Київрада.

До цього часу мають бути розроблені й проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг водних об’єктів. Перевага буде надаватись тим з них, які є джерелом питного водопостачання або мають природоохоронне чи рекреаційне значення. Все це, на думку депутатів, повинно підвищити ефективність використання водних об’єктів, поліпшити екологічний стан та задовольнити потреби населення у водних ресурсах, матиме позитивний вплив на розвиток водного господарства та екологічного оздоровлення басейну Дніпра. 

До проведення інвентаризації також планують залучити Державне агентство водних ресурсів України, інститут «Укрводпроект» та управління водного господарства в Києві та Київській області. 

Зазначимо, до ідеї суцільної паспортизації водойм столичні депутати Київради звертаються не вперше. Три роки тому це питання розглядалося, зокрема, на засіданні тимчасової контрольної комісії з контролю за охороною водойм, джерел, систем питного водопостачання та прилеглих територій. Тоді до конкретного рішення не дійшло - забракло коштів. І справді – на проведення робіт потрібні кілька десятків мільйонів гривень.

За даними комунального підприємства «Плесо», яке опікується станом річок і водойм Києва, окрім Дніпра, на території столиці ще близько 430 водних об’єктів загальною площею близько 23,5 кв. км, серед яких 129 озер, 102 ставки, 43 невеликі штучні водойми, 32 джерела, 10 річок, 27 каналів, 28 струмків, 2 протоки та 24 затоки. 

Паспорт водойми - це основний документ, що включає всю інформацію по тому чи іншому водному об’єкту. Він необхідний, приміром, у разі передачі водойми в аренду. Інвентаризація водойм дасть змогу навести порядок у сфері їх експлуатації і захистити від забудови, вважають автори проекту. 

Серед характеристик, які присутні в паспорті, можна виділити кількісні показники площі, обсягу, глибини, гідрологічні дані, а також відомості про користувачів водою.

Крім того, повинно бути описано повний технічний стан, призначення об’єкта, правила його використання. Якщо на даній водоймі є якісь гідротехнічні споруди, вони також повинні бути включені в паспорт. У тому випадку, коли мова йде про водний об’єкт, який використовується у рибному господарстві, то акцент потрібно зробити на вивченні можливості розведення того чи іншого виду риб. 

На жаль, вигляд водойм та чистота води в столиці залишають бажати кращого. Часто на схилах долин і берегів влаштовують звалища і смітники. Вода в малих річках, що протікають містом, як правило, забруднена і, до того ж, ніколи не замерзає. Пояснюється це просто – у неї потрапляє велика кількість кам’яної солі, яку дорожні служби використовують для боротьби зі снігом та льодом. У Києві є багато ставків, але вода у них також забруднена, а їх постійними мешканцями стали щури. 

В базі земельного кадастру прибережно-захисні смуги водних об’єктів міста Києва не визначені. Це свідчить про те, що проектів землеустрою немає. Стаття 60 Земельного кодексу передбачає встановлення прибережних захисних смуг. Встановлено їх дуже мало. 

Громадські організації можуть здійснювати тільки санітарне розчищення від сміття, бруду, повалених дерев. Усі інші заходи, які потребують втручання техніки, потребують розробки проекту. Це регламентується статтею 86 Водного кодексу. 

Отже, і тут не обійтись без паспорта.