75 млрд грн збитків бюджету. Державна аудиторська служба відхрестилася від результатів своєї ж ревізії?
Державна аудиторська служба виявила у роботі «Нафтогазу України» порушень на 226 млрд грн, через що бюджет зазнав втрат на 75 млрд грн. Ця сенсаційна новина облетіла ЗМІ на початку тижня. У пресу потрапили результати перевірки господарської діяльності компанії-монополіста і відразу ж спровокували скандал.
У той же день Аудиторська служба відхрестилася від інформації про масштабні зловживання з боку «Нафтогазу», заявивши, що оприлюднена інформація є «суб’єктивною думкою автора і не відповідає дійсності». Слідом за аудиторською службою виправдався і «Нафтогаз»: «Самі ж аудитори, які нещодавно завершили ревізію роботи «Нафтогазу», спростовують оприлюднену інформацію».
Зі свого боку журналісти переконані у надійності свого «інсайду». Держаудитслужба мала б оприлюднити для громадськості виявлені зловживання – натомість, вона вирішила все приховати, звинувативши журналістів у спотворенні інформації. Чому так? Відповісти на це запитання мають правоохоронні органи, куди, до речі, буде спрямовано звіт Держаудитслужби, написав Дмитро Дєнков, редактор видання «Економічна правда», яке оприлюднило інформацію зі звіту аудиторів.
На бік журналістів стали і незалежні експерти. На їхню думку, «Нафтогаз» використав важелі впливу,аби заблокувати витік інформації про зловживання.
Зловживання. Коротка суть
Якщо вірити інформації, яка потрапила до ЗМІ, у ході ревізії Держаудитслужба виявила чисельні порушення, пов`язані з реалізацією газу за заниженими цінами, безпідставною виплатою премій менеджерам «Нафтогазу», заниженням вартості послуг за транспортування газу, зривом програми збільшення видобутку газу, закупівлею товарів і послуг, прихованим кредитуванням і т.д.
Суть всього документа аудиторів автор публікації зводить до чотирьох пунктів, які свідчать про заниження розміру сплачених до державного бюджету дивідендів.
Перший – нарахування резерву сумнівних боргів при незатвердженому фінансовому плані за 2018-2019 роки на 38,4 млрд грн. Через це, на думку аудиторів, розмір сплачених дивідендів був занижений на 35,3 млрд грн.
Другий – виявлення Офісом великих платників податків Державної податкової служби порушень в «Укртрансгазі» на 37,3 млрд грн. Як результат – «Нафтогаз» не доплатив 35,1 млрд грн дивідендів.
Третій – заниження доходів через не відображення у їх складі штрафів, пені та неустойки за рішенням судів. За цим пунктом аудитори нарахували втрати державного бюджету на суму 2,9 млрд грн.
Четвертий – не підписання актів реалізації газу у 2016-2018 роках. Наслідками цього порушення стало заниження суми сплачених дивідендів за 2018 рік на 2,1 млрд грн.
Отже, за оцінками аудиторів, сума втрат держбюджету перевищила 75 млрд грн.
Шахрайські схеми в надійних руках
«Цифри практично співпадають з нашими розрахунками. Майже рік ми вимагаємо створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді для розслідування цієї величезної афери «Нафтогазу», але «монокоаліція» успішно блокує нашу ініціативу», – написав у Фейсубці народний депутат Олексій Кучеренко після оприлюднення скандальної інформації.
«Главком» писав про те, що наприкінці квітня за ініціативою народного депутата Юлії Тимошенко в парламенті була створена Тимчасова слідча комісія з питань розслідування можливих корупційних дій державних посадовців, які призвели до значних втрат доходів державного бюджету. Очолив Комісію депутат від «Батьківщини» Іван Крулько. Але монобільшість (фракція «Слуга народу») заблокувала розгляд питання аудиту «Нафтогазу», тому Тимошенко висунула гучну підозру Зеленському: президент «кришує» корупцію в «Нафтогазі України»?
Виступаючи влітку на засіданні ТСК, Юлія Тимошенко запропонувала вивчити бухгалтерію «Нафтогазу», зробити перевірку всіх доходів і видатків компанії, а також зарахування необхідних сум до держбюджету від господарської діяльності компанії. «У «Нафтогазі» є мільярдні оборудки, які обходять державний бюджет. Ми пред`явили в ТСК бухгалтерські розрахунки про те, що НАК недоперерахував до бюджету 72 млрд грн – цієї суми вистачило б для того, щоб докорінно змінити всі соціальні програми. Але ТСК голосами монобільшості не вносить розгляд цього питання в порядок денний ТСК», – заявила Тимошенко.
Та члени Тимчасової слідчої комісії відмовилися розглядати питання недоплат «Нафтогазом» до держбюджету протягом останніх чотирьох років. Тепер же ревізори Держаудитслужби фактично підтвердили скандальну «цифру», збільшивши її до 75 млрд грн.
Навіщо «Нафтогаз» занижує свої прибутки?
Експерти газового ринку пояснюють: коли «Нафтогаз» занижує свої прибутки, він зменшує базу для нарахування та сплати дивідендів державі. Широкого розголосу проблема набула в травні під час прямого ефіру «Право на владу» – тоді лідер «Батьківщини», ініціатор створення ТСК, в прямому ефірі звернулася до першого віцеспікера Стефанчука з проханням дати команду своїм «слугам», аби ті погодили розслідування оборудок «Нафтогазу». Але Стефанчук із поставленою задачею не справився.
Суттєвим поштовхом для розслідування стало резонансне звільнення топ-менеджера «Нафтогазу» Юрія Вітренка. Він почав відверто говорити про арифметику «успіху» компанії. «Якщо відняти результат (прибуток 68,4 млрд грн за транзитні послуги) за напрямом роботи нашої команди в «Нафтогазі», яку безпосередньо очолюю я, а не Коболєв, то у решти «Нафтогазу» – величезний збиток (мінус 5,1 млрд грн)», – повідомив тоді звільнений менеджер.
Доцільно нагадати, що на початку квітня уряд ініціював перевірку в «Нафтогазі» – нібито з метою знайти додатково 30 млрд грн прихованого прибутку. Кабінет міністрів розробив відповідний проєкт розпорядження – документ під назвою «Деякі питання забезпечення державного фінансового контролю у нафтогазовому комплексі» і досі висить на офіційному сайті Державної аудиторської служби України. Але цей документ так і залишився в статусі «проєкту», хоча ревізію діяльності «Нафтогазу» таки провели.
Нафтогаз України» Андрій Коболєв (фото пресслужби уряду)" width="1720" height="1146" itemprop="image" />
Хто «кришує» «Нафтогаз»?
Ще одне важливе питання: чому новий уряд Шмигаля пролонгував контракт з Коболєвим навесні ще на чотири роки, не здійснивши ревізію діяльності компанії?
Доцільно нагадати, що у березні, коли спливав термін пролонгованого на рік контракту з чинним головою правління НАКу, уряд мав би оголосити кадровий конкурс. Натомість новий Кабмін погодив пропозицію наглядової ради «Нафтогазу» щодо продовження контракту з діючим головою правління Коболєвим – до 22 березня 2024 року (закріплено розпорядженням уряду №327 від 20 березня 2020 року). Тобто ні про який конкурс новий уряд навіть не згадав!
Кабінет міністрів проігнорував також той факт, що «Нафтогаз» провалив урядову програму (так звану Стратегію 20/20), яка зобов’язувала дочірню структуру НАКа – «Укргазвидобування» – до 2020 року наростити видобуток газу з 14,5 до 20,1 млрд кубометрів.
Для виконання Стратегії 20/20 обсяги капітальних інвестицій передбачалися на суму близько 100 млрд грн (еквівалент $3,9 млрд) – ці кошти були зібрані зі споживачів за рахунок того, що, за даними того ж Юрія Вітренка, ціни на газ порівняно з 2014 роком зросли в 10 разів! Навіть міжнародні експерти підтвердили реальність цілей Стратегії 20/20 – про це зокрема свідчить Річний звіт «Нафтогазу» за 2016 рік. В дійсності ж в 2019 році валовий видобуток «Укргазвидобування» впав до 14,9 млрд куб м – це на 608 млн куб м (на 3,82%) менше порівняно з 2018 роком, а зібрані зі споживачів кошти витрачені невідомо як.
Штучні збитки. Захоплююча арифметика
На переконання експертів, менеджери НАКу також намагалися штучно формувати збитки в АТ «Укртрансгаз», що входить до групи «Нафтогаз». Штучність полягає в свідомому прийнятті рішень з нарахування прискореної амортизації, із якої понад 16 млрд грн не покривається доходами, та формування витрат на створення резерву сумнівних і безнадійних боргів за так званими «небалансами» газу в газотранспортній системі (понад 11 млрд грн). У подальшому ці збитки «Нафтогаз» щорічно використовує для зменшення власного чистого прибутку, як бази для нарахування та сплати дивідендів до державного бюджету.
«Фінансову звітність «Нафтогазу» за 2019 рік, яку було опубліковано в ніч на 29 квітня 2020 року, можна читати як захоплюючий трилер – він дійсно приводить в трепет, – написав у Фейсбуці ексдиректор департаменту економіки та цінової політики НАК «Нафтогаз України» Ярослав Диковицький. – Викликає захоплення те, як у «Нафтогазі» майстерно можуть досягати «бажаного результату», коли від такого «результату» залежить сума дивідендів, яку треба сплатити в бюджет».
Висновок про дивні метаморфози з прибутком Ярослав Диковицький робить на базі даних із аудиту фінансової звітності «Нафтогазу» за 2019 рік, зробленого компанією Deloitte.
Логіка така:
Консолідований чистий прибуток групи «Нафтогаз» за весь 2019 рік становить 63,3 млрд грн – ця сума включає 55,7 млрд грн компенсації, отриманої компанією наприкінці 2019 року за результатами позитивного рішення у Стокгольмському арбітражі щодо транзитного контракту (за вирахуванням податку на прибуток). Отже, без урахування прибутку від Арбітражу, консолідований чистий прибуток за весь 2019 рік становить лише 7,6 млрд грн (63,3-55,7).
«І ось тут починаються дивні речі, адже за підсумками консолідованої фінансової звітності 9 місяців 2019 року, чистий прибуток групи «Нафтогаз» (без прибутку від Арбітражу) вже складав 21,3 млрд грн. Тобто у четвертому кварталі група «Нафтогаз», перед тим, як отримати прибуток від Арбітражу, «раптом» отримала 13,7 млрд грн збитків від основних видів діяльності (7,6-21,3)», – пояснює арифметику Диковицький.
Експерт звертає увагу: навіть компанія «Укргазвидобування», яка до цього постійно отримувала чистий прибуток (у 1 кварталі – 7,5 млрд грн; у 2 кварталі – 8,8 млрд; у 3 кварталі – 5,1 млрд), в 4 кварталі 2019 року також «раптом» отримала чистий збиток 2,4 млрд грн.
«Майстерність» полягає в тому, як під прикриттям прибутку від Арбітражу, вже і так занижений чистий прибуток від основних видів діяльності за 9 місяців 2019 року перетворити в ніщо за один четвертий квартал 2019 року. Адже спокуса надто велика, коли на кону – мільярди гривень, які можна приховати від нарахування дивідендів до бюджету. Особливо коли норматив таких нарахувань – 95% від чистого прибутку», – пояснює «нафтогазівські» прийоми Диковицький.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0