Дитсадки лише для киян. Як влада переклала проблему з хворої голови на здорову

Київська міська рада з 1 січня запровадила нові правила для перебування у дитячих садочках столиці дітей, які не зареєстровані у місті.

Батьки таких дітей тепер повинні платити за перебування їхньої дитини у комунальному садочку Києва, або плату за дитину повинні покривати з бюджету того міста чи села, де вони прописані, адже столична влада відмовляється платити за них.

Безоплатно відвідувати дитсадки можуть також діти, чиї батьки живуть в орендованій квартирі, але договір оренди оформили офіційно.

Крім того, тепер на офіційному порталі «Дошкільні заклади Києва», де можна записати дитину до дитячого садочка, опубліковане оголошення про те, що дітям, зареєстрованим у Києві, забезпечують пріоритетне зарахування. Це фактично означає, що діти без столичної реєстрації будуть записуватися в дитсадки в останню чергу. По факту, це означає, що місця для них не буде, адже у столиці велика проблема з браком місць у таких закладах.

Київська міська рада з 1 січня запровадила нові правила для перебування у дитячих садочках столиці дітей, які не зареєстровані у місті

Таке нововведення обурило не лише громадян, які працюють у Києві і живуть в орендованих квартирах, але й Міністерство освіти.

Міністр Лілія Гриневич 18 січня звернулася до міського голови Києва Віталія Кличка з проханням переглянути рішення Київської міської ради про платне навчання для дітей без столичної реєстрації в комунальних садочках міста. У Міністерстві наголошують, що київська влада обмежує права дітей на безоплатну дошкільну освіту, яка гарантована Конституцією, а також порушує права людей на пересування.

Гриневич також нагадала, що у Тернополі місцева влада також запровадила систему, за якою до садків на безоплатній основі приймали лише дітей прописаних у місті. Але суд в першій інстанції визнав такі дії незаконними. Якщо батьки виграють ще й апеляцію, рішення суду набуде законної сили.

У Кличка обурились вимогою міністерства переглянути рішення, і радник мера, народний депутат Дмитро Білоцерковець нагадав, що необхідність утримувати велику кількість іногородніх дітей у дитсадочках, як і будувати нові заклади дошкільної освіти, це великий тягар для бюджету міста.

«Сьогодні фінансування дитячих садків повністю лежить на місцевій владі. Кабінет міністрів в особі профільного міністерства так і не вирішив проблему додаткового фінансування. Питання навчання іногородніх дітей і зовсім ігнорується», - підкреслив Білоцерковець. Він додав, що зараз своєї черги на влаштування у дитсадках Києва очікують чотири тисячі дітей.

«Главком» поцікавився у юриста громадського об’єднання «Батьки SOS» Роман Бондаренко, наскільки законним є таке рішення Київради, і як ці зміни відобразяться на житті осіб без реєстрації.

Юрист громадського об’єднання «Батьки SOS» Роман Бондаренко

У рішенні Київської міської ради № 1369/5433 вказано, що плата за перебування іногородніх дітей у дитсадках столиці буде надходити з бюджетів тих населених пунктів, де вони зареєстровані. Чи означає це, що дошкільна освіта для дітей, незареєстрованих у Києві, так і залишиться безоплатною, просто за них не відповідатиме тепер київська влада?

У рішенні міськради написано, що особи, які не зареєстровані або не надали інших документів, передбачених рішенням, оплата за навчання у дитсадочку здійснюється або самими батьками, або за кошти органів місцевої влади тієї територіальної громади, де зареєстрована дитина, або один із батьків. Але немає механізму, як територіальні громади будуть обмінюватися коштами, які це будуть суми тощо. Може бути так, що в територіальної громади і немає тих грошей, щоб покрити перебування дитини в садочку столиці.

В ідеалі, це має відбуватись так: наприклад, дитина, що ходить у садочок у Києві, зареєстрована у Вишгороді, і київська влада звертається до міськради Вишгорода і просить перерахувати кошти за перебування цієї дитини у дитсадку. Батьки не повинні брати участь у цьому процесі.

Під Києвом у селах ведеться активне будівництво житлових комплексів, натомість батьки скаржаться: комунальних садочків катастрофічно не вистачає, а приватні коштують дорого. Тому багато хто з них планував віддати дитину в столичний садок.

Ця ситуація має показати місцевій владі, що треба не тільки будувати будинки, але і дитсадки.

Чи не могли б ви пояснити, як буде відбуватися фінансування приватних дитсадків?

Програма «гроші йдуть за дитиною» передбачає, якщо діти батьків-киян відвідують комунальний дитячий садок, то роблять це вони безоплатно. Якщо вони йдуть у приватний садок – їм певна сума буде компенсуватися за оплату садочка з бюджету Києва.

Але це стосується тільки тих громадян, які підтвердили місце реєстрації у Києві.

Якщо дитина, незареєстрована у Києві, пішла в столичний дитсадок до 1 січня 2019 року, то її батькам так само доведеться платити за неї від початку нового року?

Наказ набуває чинності з 1 січня, але ще має бути перехідний період. Київська міська рада дала час Департаменту освіти до 25 квітня скласти списки дітей, які йтимуть у садок з 1 вересня 2019-го: хто зареєстрований у Києві, хто ні.

Я поки що не розумію, з якої дати батьки повинні платити: чи з 1 січня, чи з 25 квітня, чи вже з 1 вересня. Але в наказі не уточнюють, чи мова йде про новоприйнятих, чи тих, хто вже почав ходити до дитсадків до вступу закону в дію. Отже, йдеться про всіх.

Як зміни, внесені Київською міською радою, вплинуть на прийняття дитини до дитячого садочку на практиці?

Батьки могли поставити дитину в чергу в Києві в режимі онлайн, незалежно від місця реєстрації. Пріоритет надавався тільки тим, хто перший став у чергу, діяли також пільги для дітей учасників бойових дій і переселенців.

Але загалом принцип був такий: чим раніше стали в чергу, тим раніше ваша дитина потрапить в садочок.

Тепер же, у зв’язку з рішенням Київради, в анкеті на електронну чергу з’явилась графа «місце реєстрації». Тобто тепер батьки повинні підтвердити місце реєстрації дитини або власне місце реєстрації у місті Києві.

Чи будуть дітей, незареєстрованих у Києві, переносити у списку і ставити після киян?

Дійсно, є батьки, які скаржаться, що дітей, чия реєстрація у Києві не підтверджена, посувають за списком нижче, ніж вони були раніше. Але у рішенні Київради немає жодної згадки про те, що кияни матимуть пріоритет в реєстрації у електронній черзі.

Зміни стосуються оплати, але місця у черзі не повинні змінюватись. Хто як був зареєстрований у списку, так і повинен у ньому залишатись.

У рішенні Київради вказано, що ті громадяни, які оформлять договір оренди, будуть користуватись тими ж правами, що і особи, прописані у Києві…

Серед можливих варіантів документів, які подаються у дитсадок для підтвердження реєстрації у Києві, може бути витяг з Єдиного демографічного реєстру, копія паспорта одного з батьків, або документ, що підтверджує право власності на житло, або договір оренди в Києві. Договір оренди між фізичними особами не потребує нотаріального посвідчення, хоча Київська міська рада написала у своєму рішенні, що воно повинно бути. Як варіант, можна посвідчити договір на рік, на три, наприклад, тимчасово зареєструвати одного з батьків або дитину.

Договір оренди – це той документ, який підтверджує реєстрацію. Тому її власники в даному випадку будуть мати такі ж права, як і ті, у кого є київська прописка.

Якщо реєстрацію дитини так і не вдасться підтвердити, скільки повинні будуть батьки платити за її перебування в дитсадку за місяць?

Вартість оплати за перебування у комунальному садочку разом з харчуванням однієї дитини в місяць - 3,5 тис. грн.  З 6,5 тис. дітей, які у Києві в 2019 році підуть в садочки, тільки дві тисячі на даний момент підтвердили статус киянина. За найскромнішими підрахунками, в бюджет батьки дітей без реєстрації, будуть в місяць перераховувати 15,7 млн грн. За рік це буде 189 млн грн. Це ті кошти, які очікує отримати Київська міська влада.

Але якщо незареєстрованим батькам за перебування дитини у садочку доведеться платити 3,5 тис. грн на місяць, то дешевше батькам об’єднатися і звернутися до адвоката, і скасувати через суд рішення Київської міськради.

З іншого боку, такі нововведення позитивно сприймуть кияни, адже місць у садочках немає. А тут їм нададуть пріоритетність в черзі. І треба ж врахувати, що саме кияни матимуть право голосувати на виборах за представників місцевої влади.

Але ж багато киян дійсно страждають від того, що не можуть здати свою дитину в садок, коли він розташований в сусідньому дворі. Ці люди, які платять податки в місцевий бюджет…

Так само ті, хто не прописаний у Києві, але працюють у столиці, платять податки – як у державний, так і місцевий бюджет. Тобто бюджет поповнюється в тому числі і за рахунок тих, хто в столиці не зареєстрований.

У положенні Київради не передбачено пріоритетів для тих, хто працює в Києві, – грає роль тільки місце реєстрації. Тобто навіть якщо громадянин працює у Києві з ранку до ночі, а сам зареєстрований не в столиці, то не має права безоплатно віддати свою дитину в столичний садочок.

Якщо киянин з’їхав з квартири, у якій прописаний, і живе у орендованому житлі в іншій частині міста, чи має він право здати дитину у садочок за місцем проживання, а не за місцем прописки?

У рішенні Київради не вказано, що діти повинні обов’язково йти за місцем реєстрації в садочок. Дитину можуть прийняти в той садочок, куди її хочуть здати батьки, але ж за умови, що там буде вільне місце. Але першочергово – за місцем реєстрації.

Чи залежатиме розподіл дитини в школу від того, в який садочок вона ходила?

Щодо школи, то тут пріоритет надається тим, хто йде у школу за місцем реєстрації, а за наявності вільного місця, то в будь-якому іншому районі міста Києва. Але це не залежить від того, в який садочок дитина ходила перед школою.

Чи виправданий такий крок київської влади тим, що приймаючи зареєстрованих дітей, буде легше вести облік дітей, щоб оптимально розраховувати бюджет?

Вся інформація про дітей є в єдиному демографічному реєстрі: хто народився, в якому районі, коли, тощо. Інформація про тих, хто хоче піти в садочок, є в єдиній електронній черзі, куди батьки ледь не з народження дитини подають відомості. Бюджет з року в рік більш-менш однаковий. Кількість дітей, які щороку йдуть в садочки Києва, не сильно змінюється. В середньому це 6-7 тис. щороку. Тому навряд чи незначні коливання у кількості сильно впливають на витрати з бюджету.

Зараз усе виглядає так, що відповідальність за проблему з будівництвом садочків київська влада переклала на батьків. Я сподіваюсь, усі ці зміни з вимогою підтвердити місце реєстрації тимчасові, і в Київраді знайдуть більш цивілізований шлях вирішити проблему.

Яна Степанковська, «Главком»