Єгор Чернєв: Скоро ми таки побачимо в Україні «Абрамси» або «Леопарди»

Постачання Україні танків Abrams чи Leopard постійно перебувало на порядку денному перемовин України із західними союзниками. І от нарешті, здається, справа зрушила з місця. В інтерв’ю «Главкому» глава постійної делегації України при Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв розповів, коли очікувати передачі нашій державі танків західного виробництва, які наслідки матиме для Росії визнання її державою-спонсором тероризму, та в який ще спосіб Альянс збирається посилити збройну підтримку Києва...

Декілька днів тому ви опублікували на своїй сторінці у Facebook допис, у якому повідомили, що ми маємо певний прогрес у питанні надання західними партнерами танків, котрі перебувають на озброєнні Альянсу. Чи можна зупинитися на цьому трохи детальніше?

Ми провели зустріч із делегаціями США, Німеччини, Франції та інших країн, які мають змогу передати нам танки. Але все одно це рішення більше політичне. Воно має бути прийнято на найвищому рівні в цих державах.

Є деякі побоювання європейців та США щодо надання нам танків. Однак, здається, ми все ж таки знайшли той варіант, який буде влаштовувати всі сторони. У співпраці між нами та нашими партнерами. До прикладу, у Сполучених Штатах цим займається ціла низка конгресменів від обох партій. Дуже важливо, що і демократи, і республіканці нас підтримують в цьому. Тому сподіваюся, що в найближчому майбутньому ми все ж таки побачимо  «Абрамси» або «Леопарди».

Єгор Чернєв: Питання передачі Україні танків Abrams чи Leopard зрушило з місця

Які юридичні та дипломатичні наслідки матиме визнання Росії державою-спонсором тероризму Парламентською асамблеєю НАТО?

Це більше політичний крок. Він має рекомендаційний характер і додає аргументів національним парламентам, які мають, у свою чергу, прийняти аналогічне рішення. І далі вже в залежності від того, які юридичні наслідки прописані в національному законодавстві, можуть бути наслідки для РФ. Точно такі наслідки і таке визначення прописані в законодавстві США. Якщо вони визнають якусь країну спонсором тероризму… (і тут я би слово «спонсор» інтерпретував, як «джерело»), то ця країна просто ізолюється від зовнішнього світу. Тому, що з країною-терористом не можна мати будь-яких справ.

Це означатиме, що розриваються економічні, дипломатичні, культурні та політичні зв’язки. На прикладі Північної Кореї ми бачимо, до чого це призвело. Тож я сподіваюся, що після того, як Білий дім прийме рішення про визнання Російської Федерації країною-спонсором тероризму, вона перетвориться на велику територію під назвою КНДР-2.

Про які саме інструменти для збільшення поставок зброї йдеться? Чи є серед них опція, яка передбачає розгортання виробництва зброї для нас на території третіх країн?

Це питання, яке я ставив Столтенбергу (Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО – «Главком») на зустрічі з ним під час Парламентської асамблеї. Він запевнив мене, що зараз працюють над двома рішеннями, щоб ця підтримка не зменшувалася, а може навіть і збільшувалася. Перше рішення – це зниження нормативів мінімально необхідного запасу озброєння. І ці нормативи встановлюються саме штаб-квартирою НАТО.

Тобто, НАТО дозволило країнам-членам знизити свої нормативи запасів задля того, щоб допомогти Україні. Я можу навіть навести приблизну цитату Столтенберга, який сказав, що він, розмовляючи з партнерами каже, що «обираючи між зниженням запасів і допомогою Україні, завжди обирайте допомогу Україні».

Другим виходом з цієї ситуації є запуск виробництва. І Столтенберг запевнив мене, що уже провів низку зустрічей з головами корпорацій, які виробляють озброєння та надав їм гарантії, що НАТО буде в наступні місяці та роки купувати у них зброю для поповнення власних запасів і щоб допомогти Україні.

Тобто тут процес іде.

Повернімося до епізоду з падінням, швидше за все, російської ракети на польській території. Чи стоятимуть Patriot на суміжних з нами землях Польщі?

Поляки попросили віддати нам ті Patriot, які Німеччина була готова надати Польщі. І я сподіваюся, що ця передача відбудеться і це вказує на те, що наші польські друзі готові жертвувати власними інтересами, аби допомогти Україні захистити себе та перемогти у цій війні.

Коли я кажу, що сподіваюся на передачу, то маю на увазі свої сподівання, що системи Patriot будуть передані нам.

Наш президент вчергове просить закрити небо над усією Україною. Чи є розуміння серед членів НАТО, що цей крок таки доведеться зробити врешті-решт?

НАТО зараз, як і на початку війни, бачить у закритті неба можливе протистояння із Росією. І саме тому, як альтернативу цьому, вони готові збільшувати постачання систем ППО та ПРО. Ми бачимо, що дуже багато країн зараз відгукнулися на ці заклики. В результаті ми маємо Nasams, Iris-T, Aspide, Black Hawk, Crotale. Перелік буде постійно доповнюватися новими системами, які нам будуть постачати далі.

Нам слід чекати позитивних для себе рішень від наступного саміту НАТО у Мадриді? Він відбудеться 12 липня наступного року. Зокрема і щодо питання членства України в Альянсі.

Я думаю, що все вирішиться на полі бою. Найкращим ПДЧ для України є перемога у цій війні. Коли ми переможемо росіян і встановимо мир на території Європи, то я думаю, що питання нашого членства буде питанням найближчої перспективи. Звісно, що ми не зможемо стати членом Альянсу.

Так, нам потрібно буде ще зробити домашнє завдання. Сьогодні ми якраз таки говоримо про те, що нам буде потрібно зробити після нашої перемоги. А то й навіть не чекаючи її. Ми повинні будемо провести всі необхідні реформи для того, щоб максимально швидко після перемоги стати країною-членом НАТО.

Тому, я сподіваюсь, що до наступного липня ми зможемо і перемогти і провести всі потрібні реформи.

Чи стоїть зараз на порядку денному питання поставок західних літаків?

Воно завжди на порядку денному. Так само, як і питання ATACMS для «Хаймарсів». І я маю обережний оптимізм, який дозволяє мені говорити, що ми отримаємо і те, і інше.

Богдан Боднарук, для «Главкома»