Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Леонід Парфьонов: Зеленський – найбільш передовий президент світу

    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Леонід Парфьонов - Леонід Парфьонов: Зеленський – найбільш передовий президент світу
    Леонід Парфьонов
    Фото «Дело»

    Еліта вітчизняного бізнесу попросила вказати їй шлях… російського журналіста

    Наприкінці минулого тижня у Києві відбувався щорічний Busines Wisdom Summit-2019. Подія традиційно збирає відомих бізнесменів, топ-менеджерів компаній та чиновників.

    Цього року зірковим гостем форуму став російський журналіст Леонід Парфьонов, відомий своїми проектами «Російська імперія» та «Намедни». Вибір «хелдайнера» для такого заходу дещо дивний. Але для покоління постсовка, яке виховувалось у російському інформпросторі, цілком зрозумілий. Навіть сам Парфьонов визнав: він ніколи не мав справи з українським бізнесом, і взагалі може говорити на задану тему лише з позиції спостерігача. При цьому до країн, чий поступ він уважно відстежує, належать Естонія та Грузія, але аж ніяк не Україна.

    Поза тим організатори заходу запросили Парфьонова не лише як лектора із темою «Дивитись у минуле, щоб бачити майбутнє», а й як модератора двох дискусій: щодо співпраці бізнесу з державою та створення медіаконтенту. Формат виступу був комфортним для Парфьонова – він прочитав цікаву лекцію, доповнену відео та фото матеріалами про відсутність спадкоємності у розвитку Росії (йшлося в основному про дореволюційні часи та радянську епоху), а також додав, що ця проблема притаманна й Україні. А от роль модератора була для гостя з Росії дещо незрозуміла. Запрошуючи на сцену учасників дискусії він кілька разів цілком слушно зауважив, що йому «трохи дивно тут у ролі господаря» та «нарешті я зрозумів: я тут як такий собі московський хуліган».

    Основні меседжі російського гостя

    • Коли я приїжджаю на зйомки у невеликі російські містечка, які мають свою історію, місцеві мешканці у мене запитують: «Для чого ви аж сюди їхали, витрачали купу грошей на дорогу?». Коли я починаю розказувати їм про унікальність їхньої місцини чи пам'ятки на їхній території, вони все одно не розуміють. А чому? Тому що кожна наступна епоха правління починається з повного заперечення правильності усього, що зроблено попередниками.
    • Пояснити дітям, чому раніше відбувалося щось дивне, яке потім визнано абсурдом, неможливо. Можна хіба що це виправдати: «такі часи були». Приміром, неможливо пояснити, чому за радянських часів на фарфорових тарілках були портрети вождів. Для чого вони там потрібні? Іншої відповіді, окрім як «такі були часи», немає.
    • Поки спадкоємності у владі немає. У вас не так помітно, як у Росії, що між правителями – різні епохи. У вас немає спадкоємності із зовсім недавнім минулим, і лише уявіть, яка прірва буде між тим, що сьогодні, і тим, що післязавтра. Як можна буде пояснити дітям пам’ятник епохи золотий батон? Просто «такі часи були».
    • У  Харкові видали чудовий альбом – «Фасади Харкова», у якому представили будівлі у стилістиці українського постбарокко – архітектура приблизно 1885-1915 років. Так от, замість того, щоб у цьому альбомі розмістити фотографії, укладачам довелося розміщувати малюнки цих фасадів. І не лише через деградацію, що сталася із будівлями за радянських часів, а й через сучасну рекламу, кондиціонери, металопластикові вікна.
    • Мені здається, що і росіяни, і українці не надто схильні вчитися на власних помилках. (У правителів) існує переконання, що вони крутіші за усіх. І усі сумніви  глушить зарозумілість.
    • Існує  проблема національного консенсусу. Державні діячі не хочуть перерізати червону стрічку при відкритті нового будівництва, розпочатого їхнім попередником. Приміром, хтось не захоче закінчувати будівництво, яке почав Кравчук, бо на пам’ятній дошці буде написано, що об’єкт будував саме Кравчук, а не цей інший діяч, який його добудував і відкрив.
    • Я не дивлюся українське телебачення, я і російське не дивлюся. Але я бачив у сусіда в літаку, а потім подивився сам звернення Зеленського в зв'язку з формулою Штайнмаєра. Дуже добре. Знято з двох дублів. Відмінний стенд ап. Ось так, говорити з суфлером, але так, як ніби без суфлера, дуже щиро від душі, рівно п'ять хвилин десять секунд - так, щоб було не багато і не мало, надсадний голосом людини, що вболіває за свою справу. Я думаю, з точки зору використання сучасних технологій, Зеленський – найбільш передовий президент світу.

    «Ви розумна людина, підкажіть нам…»

    Окремої уваги заслуговує те, як українські бізнесмени і топ-менеджери сприйняли Парфьонова. Бізнеселіта навипередки намагалася скористатися шансом поставити питання росіянину. Після виступу Парфьонова один з гостей заходу підвівся і звернувся до журналіста: «Леонід, я є вашими прихильником уже багато років, дивився «Історію Російської Імперії. Мої сестри живуть в Америці – теж дивляться. Питання таке: тут зібрався цвіт українського бізнесу. На вашу думку, як розумної людини, яка не тільки знає історію, а й робить з неї висновки, куди рухатися українському бізнесу?».

    Власне, сам Парфьонов був дещо розгублений і самим питанням, і такою облесливою преамбулою. «Я мало знаю український бізнес, я з ним не мав справи. Я навіть торт «Рошен» не можу їсти, бо він занадто солодкий для мене. Я з великим співчуттям ставлюся до шляхів, які проходять пострадянські країни. З особливою ніжністю ставлюся до Естонії та Грузії», - не став вигадувати складних відповідей Парфьонов.

    Український топ-менеджмент також поспішив поділитися своїми печалями із закордонним гостем – щоправда, без попередньої внутрішньої фільтрації цих скарг. Про важке життя в Україні російському журналісту розповідали медійники. Так, Євген Євтухов, директор Business Radio Group, несподівано побідкався росіянину, що після запровадження квот на українську музику радіостанції холдингу відчули певне падіння рейтингу. Парфьонов співчутливо похитав головою і зауважив: «Всі спроби держави регулювати контент будь-чим, окрім податкового кодексу, заради виховання патріотичних почуттів покоління, що підростає, ніколи не закінчується добром».

    Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський у коментарі «Главкому» різко заперечив інформацію, поширену Євтуховим на Busines  Wisdom Summit-2019. Представник Нацради підкреслив, що запровадження квот жодним чином не позначилось негативно на рейтингах радіостанцій, а заяву Євтухова назвав суб’єктивною оцінкою. «Дійсно, перед введенням квот великі медіа групи прогнозували, що рейтинги впадуть, і що радіостанції втратять частину слухачів. Насправді ж жодна медіагрупа не скаржилась, що від запровадження квот постраждав їхній бізнес. Навпаки, ми отримали позитивний відгук: квоти простимулювали  розвиток музичної індустрії, понад те, завдяки квотам понад 100 тис. людей отримали роботу», - зазначив він.

    «Вже після запровадження квот Віталій Дроздов, генеральний продюсер «Тавр Медіа» (один з найбільших радіохолдингів України. Об'єднує радіостанції Хіт FM, Кiss FM, Rocks, Relax, «Русское радио-Україна» та «Мелодія», - «Главком»), і у приватних розмовах, і публічно визнавав, що жодних падінь не відбулося», - додав член Нацради.


    Олександр Ткаченко, Євген Євтухов, Леонід Парфьонов, Олександр Мартиненко. Фото «Дело»
    Олександр Ткаченко, Євген Євтухов, Леонід Парфьонов, Олександр Мартиненко. Фото «Дело»

    У Парфьонова також запитали, чи зміг би він зняти фільм про Крим і Донбас, російський журналіст відповів дипломатично – мовляв, не замислювався над цим, не звик оперувати умовною формою дієслова, а у найближчі півтора року зайнятий.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ