Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Остап Семерак: У Чорнобилі йдеться про інвестицію в мільярд доларів

    • Сергій Чепінський Микола Підвезяний
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/ostap_semerak.jpg" alt="Остап Семерак" width="" height="" itemprop="image" /> - Остап Семерак: У Чорнобилі йдеться про інвестицію в мільярд доларів
    Остап Семерак

    «Не можна робити пріоритетом медицину, освіту, соціальний блок чи енергетичний і забути про охорону природного середовища»

    Остап Семерак на посту міністра екології запам’ятався завдяки двом чинникам. По-перше, він примудрився не вляпатися в жоден  гучний скандал, якими славилися його попередники від Ігоря Шевченка до Ставицього-Злочевського. По-друге, саме за Семерака з’ясувалося, що екологія в Україні є та має суттєві проблеми. 

    Сам міністр стверджує, що його найбільше досягнення – «витягування» екологічних проблем із задвірок якщо не в пріоритети, то хоча б на поверхню урядових проблем. І не без гордощів зазначає, що екологічна політика стала одним з чотирьох напрямків, прогрес яких відзначено у звіті Європейського Союзу .

    «Не можна робити пріоритетом медицину, освіту, соціальний блок чи енергетичний і забути про охорону природного середовища. Бо може трапитися таке, що не буде ніякої енергетики і медицини, оскільки не буде людей, якщо вже нині не думати про планету. У світі сформована зовсім інша архітектура влади – все, що не планується в будь-якій сфері, розглядається через призму «а чи не нашкодить це природі?» В Україні занадто мало людей з таким мисленням, з пріоритетністю сталого розвитку. Ми тільки починаємо так думати», – стверджує Остап Семерак.



    Міністр екології та природоохоронних ресурсів Остап Семерак та міністр охорони здоров'я Уляна Супрун

    «Проти міністерства природи виступають точно не патріоти»

    Уляну Супрун, Оксану Маркарову, Степана Полторака і Остапа Семерака журналістка Соня Кошкіна назвала серед тих, хто не заслуговує на «хамську» пропозицію Володимира Зеленського написати заяви про відставку, яку президент озвучив у інавгураційній промові. Вам пропонували залишитися в уряді, бо сьогодні звучать ідеї, що дехто може зберегти посаду?

    Таких розмов не було. Нині набагато важливіше питання, чи взагалі збережеться міністерство, адже є дискусія щодо оптимізації Кабінету. Очевидно, що нинішній склад є завеликий. Але страшною помилкою буде відмовитися від міністерства природи. Якщо подивитися на структуру пріоритетів лідерів Заходу, то боротьба зі зміною клімату – друга після тероризму турбота світових лідерів. І якщо Україна хоче демонструвати сучасну політику, то потрібно це передбачити й у структурі уряду.

    Тобто ви за те, щоб міністерство збереглося?

    Звичайно! Проти міністерства природи виступають точно не патріоти. Бо Мінекології  є міністерством-регулятором, що впливає на бізнес, який натомість хоче  свободи на межі безконтрольності.

    На виконання Угоди про асоціацію Україна ухвалила два ключових закони – це закон «Про оцінку впливу довкілля» (ОВД) і закон «Про стратегічно-екологічну оцінку» (СЕО). Президент Порошенко їх ветував. Упродовж тижня європейська сторона надіслала лист-протест. Нас попереджали , що проти України будуть застосовані санкції. Внаслідок цього і президент, і Україна опинилися тоді в дуже незручному становищі.

    Що не вдалося зробити в Мінекології?

    Треба розуміти, що Угоду про асоціацію не можна виконати за місяць, чи за рік. План розписаний на кілька років. Серед основних завдань – імплементація європейських стандартів в українське законодавство.

    От ті два закони про ОВД і СЕО є основними, які від нас очікували. На їхній базі починає будуватися нова екологічна політика, адже вони скасовують старі радянські системи. І якби не позиція Європейського Союзу, мені тоді не вдалося б їх ще раз провести через парламент. Насправді я був один, коли аргументував українському парламенту необхідність цих законів. Ні Адміністрація президента, ні мої колеги в уряді, м’яко кажучи, не допомагали мені. Лобі працювало шалено, тиснучи і на главу держави, і на фракції. Але мені вдалося використати свій парламентський досвід і повторно провести ці закони. І президент врешті їх підписав, бо він вже розумів позицію ЄС.

    Скільки всього законів ще треба ухвалити?

    Немало. За три роки на посаді міністра мені вдалося провести через парламент майже 20 законів, які прописані в Угоді. Серед них є закон щодо управління відходами – це сектор ніколи в Україні серйозно не розглядався. Аварія на сміттєзвалищі у Львові – а таке може статися будь-де – стала каталізатором для українців, щоб почати думати про відходи.  Станом на травень 2016 року в Україні не було жодного стратегічного документа по управлінню твердими побутовими відходами і відходами в принципі. Навіть чинне на той час законодавство було прийняте для годиться. У 2012 році  був ухвалений закон «Про відходи», який забороняв з 2018 року муніципалітетам захоронювати неперероблені побутові відходи. За перехідний період майже в шість років ніхто не підготувався, і нині майже ніхто не виконує цих умов. Екоінспекція і поліція не можуть проконтролювати його виконання.

    Чому так відбувається?

    У кожного є свої пояснення: поліція перевантажена кримінальними провадженнями, екоінспекція не має повноважень розслідувати та зупиняти роботу підприємств. Якщо ми згадаємо, що останні три роки, теж на вимогу бізнесу, в Україні щороку діяв мораторій на перевірки, то інспекція не могла навіть перевіряти ті підприємства.


    Відкрита лекція в університеті Івана Франка, Львів

    «Я був противником мораторію на екологічні перевірки»

    Мораторій на перевірки потрібен був?

    Рішення уряду щодо мораторію було правильне в 2014-му році. Тоді почалися реформи різних інспекцій. Якісь зміни відбулися, але системних не сталося, а мораторій продовжили на 2015-й і наступні роки. Тоді бізнес відчув смак безкарності та безвідповідальності. І тільки з 1 січня 2019 року мораторій не продовжили. Я був противником мораторію на екологічні перевірки, і це була тема неодноразових розмов на підвищених тонах на засіданнях Уряду.

    Щодо ліквідації Держекоінспекції. Ви давно критикували цей орган. Чому довго зволікали та ліквідували за кілька тижнів до кінця каденції?

    Це не є спонтанне рішення. Реформа Державної екологічної інспекції була підтримана в 2018 році рішенням Кабінету міністрів, яке я запропонував. Тоді був ухвалений план, який передбачав у серпні 2019 року ліквідацію Держекоінспекції та створення нового органу природоохоронної служби. Перед цим розробили законопроєкт №9336 «Про державну природоохоронну службу». Зверніть увагу, що документ був зареєстрований як депутатський законопроект, а не урядовий. Бо інші міністерства, які відповідно до цього законопроекту втрачають функції контролю інспектування, виступали проти. Але навіть таким шляхом, через депутатів, мені не вдавалося включити цей законопроект до порядку денного  парламенту. Його почали критикувати деякі експерти, він не потрапив до сесійної зали, і нині це буде питання нової Верховної Ради.

    Згідно з постановою уряду, природоохоронна служба повинна об’єднати вісім інспекцій в один контролюючий орган. І насправді це гарний пас до тих людей, які прийдуть в уряд працювати. Бо вони можуть мати швидку перемогу там, де ми добре попрацювали.

    Якою має бути зарплата екологічного інспектора, щоб він працював чесно?

    У законопроєкті ми прирівнювали заробітну плату екоінспектора до зарплати в реформованій поліції. Нині заробітна плата інспектора – 5 тис. грн, що є ціною одного стовбура бука, який мародери ріжуть в українських Карпатах.

    Новий екоінспектор повинен пройти конкурс, без автоматичного переводу зі старої служби на нову. Повноваження теж суттєво реформуються. Як нині відбувається? Припустимо, є підприємство, що забруднює навколишнє середовище. Хтось це помітив, поскаржився в інспекцію, інспекція прийшла з позаплановою або плановою перевіркою. У нинішньому форматі законодавства власник може не пустити інспектора на перевірку. Яке покарання? Жодного. Я вже не кажу про те, що коли інспектор приходить на перевірку, навіть позапланову, він повинен за два тижні попередити керівництво підприємства. До того ж у вихідні екоінспектори не працюють, а шкідливі підприємства в ці дні вночі якраз і збільшують викиди.

    В українському селі ситуація не краща: сморід стоїть цілодобово, і свиней годують не тільки вночі, і ніхто нічого не робить.

    Інспектор буде відчувати сморід, але в законний спосіб покарати не зможе. Це ж абсурд!

    Ви наводите приклад зі свинофермами, а я вам розкажу про підприємства, які скидають у річку таку кількість гидоти, що 30 км навкруги вся риба спливає.

    Це ви про Понінківську фабрику?

    У тому числі. Інспектор не може зупинити виробництво. Він може видати припис про усунення порушень і прийти наступного разу. Якщо його пустять, зафіксувати відсутність усунень і після цього звернутися до правоохоронних органів, щоб вони ініціювали звернення до суду про призупинення діяльності. Ми три роки з ними судилися тою фабрикою,  і три роки програвали всі суди, лише нині нам вдалося першу інстанцію виграти, і не знаю, чим це закінчиться.

    Якщо провести аналогію з деякими країнами Заходу, там екологічного інспектора бояться ще більше, ніж поліцейського. А в Україні йде дискусія про ліквідацію Міністерства екології та мораторії перевірки інспекторами… Таке сприйняття проблем екології в нашому суспільстві. У людей у голові конструкція така, що інспектори погані, а міністр особисто має прибрати смітник у кожному селі.  Це ж абсурд!


    Остап Семерак під час робочого візиту на Буковину
    Остап Семерак під час робочого візиту на Гуцульщину

    «Власники підприємств-забруднювачів є власниками українських телеканалів»

    Саме ваша каденція була доволі особлива тим, що зазвичай з міністрами екології і природних ресурсів трапляються скандали, а ви не були помічені в жодному.

    Мої попередники, які нині перебувають закордоном, фокусували свою увагу на другій частині назви міністерства (природних ресурсів). Я ж приділяв увагу першій частині назви (екології). Тому мав інші пріоритети.

    Президент Зеленський дорікнув вам під час візиту до Кривого Рогу. Тоді він обурився, що вас не було на нараді з екологічних питань.

    Правда в тому, що я навіть  не отримував запрошення на ту нараду. І я справді був у передвиборчій відпустці.

    До речі, я вважаю справедливою критику Зеленського, що українська промисловість не дотримується екологічних стандартів. Звичайно, Мінекології було б щасливе , якби впродовж останніх років ми відчували підтримку найвищого керівництва держави так, як це продемонстрував Зеленський. Я розумію, і чому це було сказано саме у Кривому Розі.

    Але ми почули певну гру на публіку, про арешти якогось обладнання на «Арселор Міттал», а потім тихенько арешт зняли і все. Що там сталося, можете пояснити?

    Я не можу пояснити, бо фахівці міністерства не були залучені до цієї операції, єдине підтверджую, що впродовж останнього року «Арселор Міттал» не допускав на перевірку екологічну інспекцію. Я ще до поїздки Зеленського на Дніпропетровщину особисто звертався до представника президента Андрія Геруса з проханням допомогти екоінспекції потрапити туди на перевірку.

    Не буду давати характеристики стилю полеміки, яку обрав президент, – це його право. Хочу сказати, що позитивним є те, що високопосадовець під час розмови з людьми звертає увагу на питання охорони навколишнього середовища. Чи це є сталий процес, чи це буде пріоритетом на час всієї каденції – мені важко сказати. 

    Чому ви не намагалися боротися з найбільшими забруднювачами? 

    Це неправда. Але я щиро вважаю, що боротьба перед телекамерами має менше реального ефекту, ніж планомірна зміна підходів і політики. Коли я прийшов на посаду, то дав завдання оприлюднити рейтинги «Топ-100 забруднювачів» води, повітря і ґрунтів. До цього інформацію ніхто не систематизував і ховав. Це взагалі цікавий список, бо власники підприємств з нього є власниками найбільших українських телеканалів. І всі наші рейтинги, зазвичай, не отримували розголосу, вони залишалися на сторінках інтернет-видань і на сторінці міністерства. Я не був частим гостем на телебаченні, бо про проблеми екології воліли говорити не зі мною, а зі «штатними» експертами. Я розумів цю позицію власників телеканалів. Так само і вони розуміли, що законами про ОВД і СЕО я «наніс» їхнім забруднюючим бізнесам непоправної шкоди. Бо ніколи більше вони не зможуть безкарно забруднювати, навіть не думаючи про модернізацію.  

    Насправді я вважаю ці закони «вудкою» для громадського суспільства. Бо процедура оцінки впливу на довкілля, яку мусять пройти всі підприємства-забруднювачі, унеможливлює отримання дозволів на викиди без реальної екологічної модернізації. Є прекрасний приклад спільної роботи Міністерства та організації Save Dnipro, коли Дніпровська ТЕС встановила очищувальне обладнання за майже 100 млн грн. Я особисто тримав цю процедуру ОВД на контролі, були тривалі в кілька раундів переговори між громадськістю та ДТЕК, де фахівці міністерства виступили модераторами. Нині будь-який громадянин може он-лайн слідкувати за процедурою ОВД будь-якого підприємства. Так знищується корупція, і проводяться екологічні реформи, на моє переконання.

    Що відбувається далі після оприлюднення антирейтингу забруднювачів повітря, чи води? Застосовуються санкції?

    Рейтинги створюються не для того, щоб карати. Ми складаємо їх, щоб привернути увагу до проблеми і дати людям відкриту інформацію.

    На останньому засіданні Кабмін ухвалив постанову, яка запроваджує Загальнонаціональну систему моніторингу якості повітря. Уявіть, в Україні досі немає відкритої онлайн-системи з такими даними. Хоча їх збирають різні відомства – Мінздрав, ДСНС, метеорологічна служба, органи місцевого самоврядування, – але немає комплексної системи. Ми цю онлайн-систему розробляли півтора роки разом з експертами з Фінляндії.

    Також ми готуємо систему «Відкрите довкілля», яка передбачає онлайн-оприлюднення всієї екологічної інформації, яка є в Україні. Зараз імплементується перший етап. Два тижні тому Рада нацбезпеки й оборони теж зацікавилася цією інформацією, щоб її інтегрувати в більшу національну систему.

    Півроку тому ми почали впроваджувати систему моніторингу якості води по всій території України. Першим регіоном, де ми імплементували цю систему, став Донбас.

    Ще один момент. Я часто критикую місцеву владу, яка на кошти від екологічного податку купує дороге, наприклад, італійське обладнання. А хто користується результатами вимірювання цього обладнання? Ніхто. Але що робити з екоподатком – то окрема розмова.



    Остап Семерак на Євромайдані, 2013 рік

    «Оцей цирк з дозволами ми припинили»

    В антирейтингу забруднювачів води перше місце посідає «Київводоканал». Там вже висловили невдоволення та здивування, яким чином визначалися відхилення від норм. Як ви можете це прокоментувати?

    Гадаю, що Держводагентство озвучить методологію складання рейтингу. Він базується на дозволах на скиди, які компанії запитують, і за якими потім звітують. Те, що «Київводоканал» потрапив у цей рейтинг, абсолютно зрозуміло з огляду на велику кількість мешканців у столиці й підприємств у ній. Ми прагнемо, щоб кожен забруднювач намагався застосувати нові технології. Вся Україна волає, що Дніпро цвіте. А хто повинен цим займатись? «Нехай міністерство екології цим переймається». Якщо хочуть, щоб ми ставили фільтри у водоканалах, то передайте їх нам на баланс. Але тоді це вже буде не міністерство, що має формувати політику, а якесь держпідприємство. А якщо хтось є неефективним власником, давайте розглядати цю історію окремо.

    Мінекології видає дозволи на викиди. Ви ж можете зменшувати квоти?

    За час роботи міністром екології я не продовжив жодних технічних регламентів для забруднювачів (ці документи затверджують нормативи викидів). До мене міністри підписували документи, якими дозволяли продовжити термін виконання зобов’язань по зменшенню викидів. Усі підприємства, які до нас звертаються за дозволами на викиди, отримують їх в рамках тих нормативів, які були затверджені до мене.

    Можете простіше пояснити?

    (Посміхається) Спробую. Підприємство звертається до Мінприроди і каже: «Ми наступного року здійснимо стільки-то викидів». Міністерство відповідає: «А який у вас план модернізації, щоб зменшити викиди?» Ті кажуть: «У 2050 році ми купимо обладнання». Міністерство відповідає: «О, ви такі молодці, ось вам дозвіл». Оцей цирк ми припинили. Переглянули всі зобов’язання по модернізації, і поки вони не реалізовані, про дозволи не йдеться. На мене тиснули певні бізнеси, щоб я переніс терміни (виконання зобов’язань по зменшенню викидів. – Ред.), але не дотиснули.

    Що важливо, дозволи на викиди оформляє не тільки Міністерство екології. Ми оформляємо дозволи тільки підприємствам першої групи (найбільші забруднювачі), а іншими групами займаються обласні держадміністрації. Перша група – це 5% всіх дозволів і 10% загальних викидів. Інші 90% викидів відбуваються за дозволами, які видають ОДА. До того ж навіть дозволи для першої групи Мінекології підписує лише за погодженням з облдержадміністраціями.



    Міністр фінансів Оксана Маркарова та міністр екології Остап Семерак

    Міністр фінансів Оксана Маркарова та міністр екології Остап Семерак

    «Було б легко стати популістським міністром екології, і, наприклад, провести через парламент закон про пластик»

    На Заході шукають способи зменшити використання пластику. Як у нас регулюватиметься поводження з ним?

    У нашій стратегії поводження з відходами закладений європейський інструмент «розширена відповідальність виробника»: постачальник упаковки (наприклад, пляшок) на ринку має можливість платити певний податок, або створити незалежний суб’єкт, який збиратиме цю тару, утилізувати її і звітувати державі. Український бізнес позитивно оцінює цю ініціативу, бо це дає можливість зменшити видатки для виробника.

    Скажу непопулярну річ, але це правда. Було б легко стати популістським міністром екології, і, наприклад, провести через парламент закон про пластик. І півроку на тому піаритися. Але мій шлях – інший. Я маю амбіцію навести лад з відходами в Україні в принципі. Не з побутовим сміттям окремо (а його насправді менше 10% у структурі всіх відходів) чи з пластиковими пакетиками. А з небезпечними відходами, з медичними, з хвостосховищами, які займають тисячі гектарів, з промисловими відходами, з радіаційними. Цей перелік величезний. Ми підготували стратегію, яка дає відповіді на всі питання. Це тривалий і дуже довготривалий процес, але Україна має його вже розпочати.

    Є думка, що впровадження роздільного збору сміття автоматично підвищить тарифи. Це правда?

    Це дуже спрощене бачення. Сортування сміття – це частина загальної поведінки. У платіжці за комунальні послуги вказано, що ви платите за збір, вивезення і захоронення сміття. Ви не платите за переробку і сортування. Наша стратегія передбачає: 1) зменшити кількість утворень відходів (нині 95% відходів складується на сміттєзвалищах), 2) повторне використання, 3) переробка. І саме на третьому етапі відбувається сортування. Ця послуга небезкоштовна, і звичайно це вплине на тариф. Але якщо ви вдома починаєте зменшувати відходи – віддаєте самі на вторинну переробку, то внаслідок цього ваше сміття зменшується, і, відповідно, знижується плата за нього.

    Тобто ціна підвищиться, але люди матимуть можливість уникнути цього подорожчання (сортування вдома та здача вторсировини).


    Міністр екології звернув увагу на лібералізацію електронні аукціони з продажу ліцензій на видобуток нафти і газу
    Міністр екології звернув увагу на лібералізацію ринку надр та запровадження електронних аукціонів з продажу ліцензій на видобуток нафти і газу

    «Мене цікавить, як розвивати надрокористування у світових трендах»

    Ви сказали, що займалися екологією, а ресурси були другорядним питанням. Але кажуть, що найважливіші рішення в системі приймаються в Держгеонадрах. Ви погоджуєтесь з цим?

    Природні ресурси не другорядна, але першочергова екологія.

    Тоді в «Надрах» найресурсніші питання?

    Я не сприймаю такий підхід. Мене цікавить, не як привласнити якусь ділянку – якщо ви про це. Мене цікавить, як розвивати надрокористування у світових трендах. Першочерговим тут є не збільшення видобутку невідновлювальних копалин, а розвиток нових відновлювальних джерел, наприклад, енергетики.

    Понад те, є системна проблема з підходом до структури влади. Міністр не впливає на призначення керівників центральних органів виконавчої влади, роботу яких він має скеровувати. Наприклад, Мінекології скеровує роботу чотирьох центральних органів виконавчої влади: Державної служби геології та надр, Державної екологічної інспекції, Держагентства водних ресурсів і Держагентства зони відчуження. Ні призначень керівників, ні їхніх замів, ні їхніх звільнень, ні доган міністр екології не взмозі робити. Це дуже обмежує можливості впливати на роботу цих органів влади.

    Але міністерство формує державну політику, в тому числі й надрокористування. Ми три роки тому почали лібералізували ринок надр, відкривати геологічну інформацію, готувати прозорі аукціони. І лише зараз, в останні кілька місяців вийшли на низку постанов Кабінету міністрів. Наприклад, електронні аукціони з продажу ліцензій на видобуток нафти і газу. Це рішення було прийняте робочою групою, до якої, до речі, входив і Олексій Гончарук, який зараз є заступником керівника Офісу президента.

    З досвіду України, угоди з розподілу продукції супроводжувалися скандалами. Ви вважаєте нормальною ситуацію з ділянкою «Дельфін»?

    Міжвідомчу комісію, яка проводила конкурс, очолює міністр енергетики. Від Мінекології був заступник міністра, який відповідав за дотримання природоохоронного законодавства під час розгляду конкурсних процедур. Хочу наголосити, що українське законодавство передбачає, коли був би визначений переможець, він повинен пройти окрему процедуру оцінки впливу на довкілля, де вже будуть досліджуватися методики, технології, які він  застосовуватиме і таке інше.



    Остап Семерак (в центрі) з Борисом Нємцовим (в 2015 році загинув у Москві від кулі кілера) і Гаррі Каспаровим. 2012 рік

    Остап Семерак (в центрі) з Борисом Нємцовим (у 2015 році загинув в Москві від кулі кілера) і Гаррі Каспаровим.
    Мітинг опозиції, Москва, 2012 рік

    «Ми в авангарді світових процесів по запобіганню зміні клімату»

    Ви вважаєте, в Україні правильно використовувались кіотські гроші?

    Україна за квоти отримала непогані гроші. Можна було б отримати більше, але це тема для окремої розмови. Усі проекти з використання кіотських грошей, які ми нарешті зреалізували,  погоджувались з Японією та Іспанією. Після реалізації проекту проводиться постаудит.

    Щодо японських грошей, то якщо пам’ятаєте, у 2012 році була фірма «Інтертехенерго», яку ЗМІ пов’язували з Іванющенком. Ця компанія отримала 634 млн грн (по курсі 8 грн/дол.) на утеплення об’єктів соціальної сфери. Коли я прийшов у цей кабінет, до мене завітали японці і сказали, що вони провели аудит: Україна не виконала своїх зобов’язань і мусить повернути гроші. Сам проєкт був цікавий, тому що економія на опаленні склала 20%.

    Залишився нереалізованим проект із очистки шахтних вод. Обладнання було закуплене для шахт, які розташовані на окупованих територіях. Був ще проект з облаштування сонячними батареями «Артеку» в Криму. Частину обладнання завезли на півострів (що з ним нині, нам невідомо), а частину передали Токмаку.

    Ви не уявляєте, яких зусиль коштувало повернути Японію та Іспанію в переговори, уникнути повернення коштів і кіотські кошти таки використати. Мені казав іспанський високопосадовець, що він повністю змінив враження про Україну, бо ми таки показали, що не всі тут корупціонери, і вміємо дотримуватися угод.

    Кіотський протокол у світовому масштабі вже закінчився. Замість нього з 2016 року діє Паризька угода.

    Що Україна може отримати в рамках Паризької угоди?

    Світ дійшов до висновку, що продаж кіотських квот виявився неефективним інструментом у боротьбі зі зміною клімату. Тобто принцип «багаті країни платять, але все одно забруднюють» не працює, бо планеті байдуже, як людство розподіляє фінансові потоки.

    Паризька угода передбачає створення «книги правил», в якій вже виписані інструменти, як понизити середньорічну температуру на планеті. Дуже просто: понизимо – виживимо всі, і багаті країни, і бідні. Не понизимо – загинемо разом. Це відкриває абсолютно нові взаємини у світі, нову філософію, бо всі ми є рівними перед цією загрозою.

    Україна одна з перших у світі відчула цей тренд, і ми в авангарді світових процесів по запобіганню зміні клімату. У нас дуже гарна динаміка по законодавчі базі, а по фінансових аспектах Угоди планується завершити роботу на цьогорічному зібранні в Чилі. Але вже нині ми маємо позитивну співпрацю з деякими країнами у двосторонньому форматі, який буде мати фінансове продовження та встановлення на промислових об’єктах обладнання, що зменшить викиди в атмосферу. Паризька угода дає таку можливість. Україна може розпочати масштабну модернізацію в рамках Паризької угоди, і це важливо не проґавити.


    За часів міністра екології Остапа Семерака було введено в експлуатацію новий безпечний саркофаг для четвертого енергоблоку ЧАЕС
    За часів міністра екології Остапа Семерака було введено в експлуатацію новий безпечний саркофаг для четвертого енергоблоку ЧАЕС

    «Судді, які приймали рішення у справі лосів, є самі мисливцями»

    На вашу думку, яких екоактивістів нині більше? Адже були приклади з активістами-вимагачами, проплачені мітинги за дозвіл полювати на лосів…

    Екоактивісти – це потужні спільнота, і з багатьма організаціями ми маємо конструктивний діалог. У міністерстві немає жодної робочої групи, куди ми б не запросили активістів. У нас є багато спільних перемог, і я дякую всім і кожному за підтримку, за критику, за роботу.

    Щодо історії з вимаганням грошей від в.о. держсекретаря Мінприроди  – це був відвертий злочин. Держсекретаря почали шантажувати і вимагати з неї крупну суму грошей, шантажуючи якимись нібито документами. Ми відразу пішли до правоохоронців. Вимагачі в рамках своєї брудної кампанії залучали ГО «Стоп корупції»: їхні дії були синхронні. Тобто шантажисти ій дзвонять і призначають зустріч, а в цей час під Мінприроди відбувається мітинг, що тут всі корупціонери. Внаслідок цього шантажистів спіймали на гарячому, а громадська організація заявила, що вони поза темою. Але що цікаво, затриманих суд випустив під домашній арешт. Через дуже короткий час вони були знову затримані у подібній справі вимагання коштів, тільки вже від особи з іншого відомства. Їх знову затримали і знову відпустили. Тобто, правоохоронна система зробила класний відеоряд затримання, і на цьому інтерес розслідувати цю справу зник. А ці люди продовжують шантажувати.

    Щодо лосів. Тут теж були сутички між мисливцями та зоозахисниками, які підтримували Міністерство екології. Проти нас працювали «громадські активісти», які обливали зеленкою та влаштовували бійки. Павла Вершибабу облили так, що він ледь не втратив зір. Я цих бандюків екоактивістами не ідентифікую, це криміналітет.

    Коли мене призначили міністром, я запросив на зустріч громадські організації, прийшло 118 представників, з якими я спілкувався 3,5 години. З багатьма я спілкуюсь досі, а частина активістів зникла, побачивши відсутність перспективи для себе.

    До речі, Товариство мисливців є однією з найбільших громадських організацій. Якщо проаналізувати склад цієї ГО, там буде великий відсоток суддів, викладачів, чиновників, лікарів. Коли я відстоював позицію щодо занесення лося в Червону книгу, то ця серйозна лобістська організація чинила політичний тиск не тільки на мене, але й на суддів. І потім з’ясувалося, що ми в авангарді світових процесів по запобіганню зміні клімату…



    Остап Семерак на захисті інтересів України під час підписання Харківських угод, 2010 рік

    Остап Семерак (по центру) на захисті інтересів України під час підписання Харківських угод, 2010 рік

    «Ніхто взагалі не думав, що в зоні можна розвивати бізнес»

    Під час останньої поїздки Зеленського на Житомирщину розглядалося питання незаконного видобутку бурштину. Як, на вашу думку, слід вирішувати цю проблему?

    Достатньо дотримуватись законодавства з видобутку корисних копалин. Немає різниці, видобувають бурштин чи пісок, газ, нафту. Нині близько 20 компаній мають спеціальні дозволи на видобуток бурштину в Україні. Проблема ж полягає у нелегальному видобутку. Правоохоронці повинні забезпечити дотримання законодавства. І президент правильно зробив, що побудував розмову на Житомирщині з претензій до правоохоронців. 

    Які п’ять головних здобутків на посаді міністра ви можете назвати?

    Своїм пріоритетом в Мінекології я ставив три речі:

    • імплементацію європейського екологічного законодавства;
    • боротьбу з корупцією;
    • впорядкування ситуації в Чорнобильській зоні.

    Щодо першого пункту, то ЄС визнав сферу екології однією з чотирьох найбільш успішних в імплементації.

    У боротьбі з корупцією, очевидно, у мене є успіхи, але гадаю, що ще треба багато працювати в цьому напрямку в Міністерстві екології.

    Чорнобильську зону я прийняв з великими боргами, в тому числі й організаційними. Нині там всі проекти реалізовуються належним чином. Ввели в експлуатацію два заводи з переробки твердих і рідких радіоактивних відходів, ввели в експлуатацію конфайнмент та об’єкт «Вектор», який призначений для зберігання радіоактивних відходів.

    До успіхів треба додати ще кліматичну політику, формування політики управління відходами та реформу Державної екологічної інспекції.

    У липні президент Зеленський відвідав Чорнобильську зону. Було акцентовано, що серіал HBO сприяв зростанню кількості туристів, яке спостерігається нині. Ви з цим погоджуєтеся?

    Ні, бо цифри свідчать про інше. Кількість відвідувачів у 2015 році складала вісім тисяч. У 2016 році я почав запроваджувати політику відкриття Чорнобильської зони. Внаслідок цього  в 2018 році кількість відвідувачів зросла до 75 тис. Фільм «Чорнобиль», безумовно, додав інтересу. Гадаю, що в 2019 році ми матимемо понад 100 тис. туристів.

    Ми почали розвивати супутні послуги. У 2015 році на території Чорнобильської зони не було навіть туалетів. Люди змушені були ходити в радіоактивний ліс! Пізніше це вирішили. Почали інвестувати гроші в заклади харчування: почала працювати їдальня на ЧАЕС, яку відкрили для відвідувачів станції, також приватна фірма відкрила кафе в орендованому приміщенні.

    Уявіть, державне майно в Чорнобильській зоні почали брати в оренду. Раніше ніхто взагалі не думав, що в зоні можна розвивати бізнес, а не тримати її на державних дотаціях. Лише держпідприємство, яке забезпечує відвідування, в 2018 році заплатило в держбюджет кілька десятків мільйонів гривень.

    Я бачу перспективу Чорнобильської зони:

    • у розвитку біосферного заповідника в 30-кілометровій зоні;
    • у перетворенні території в 10 км навколо ЧАЕС на зону спеціального промислового використання. 

    Відповідний законопроєкт ми підготували і передали в Раду. Я вийшов з ініціативою будівництва там об’єктів відновлювальної енергетики. Французька Engie вже заявила про готовність побудувати величезну електростанцію. Йдеться про інвестицію в 1 млрд дол.

    На якому етапі нині переговори з Engie?

    На етапі роздумів. З минулого року не було реальних кроків. Але треба розвивати не тільки сонячну енергетику. Є рішення уряду щодо будівництва першої вітряної електростанції в Чорнобильській зоні.

    Нині є пропозиції облаштування там великого дата-центру.

    Планується відкриття нових цікавих міст у Чорнобильській зоні для туристів?

    Зона цікава не тільки відвідуванням об’єктів атомної енергетики чи мертвого міста Прип’ять. Це може бути знайомство з дикою природою в заповіднику. Вже відвідують місця проживання самоселів.

    Але треба пам’ятати про специфіку території. Уявіть, ми отримуємо пропозиції організації в Чорнобильській зоні марафонів. І люди ображаються, коли ми відмовляємо.

    Чим ви плануєте займатись після завершення каденції? Чи плануєте створювати екологічну партію?

    Я в політиці з 1990 року – з часу Революція на граніті, – і починав свою політичну кар’єру з найнижчих позицій: помічник-референт керівника Народного руху України, консультант у депутатській фракції, завідувач секретаріатом... Двічі був народним депутатом, працював в уряді теж двічі – міністром в Кабінеті й міністром екології.  Тобто я самостійно зробив кар’єру по всіх щаблях і вважаю себе прикладом якісних соціальних ліфтів, про які сьогодні говорять. Коли людина була діджеєм чи фотографом, не хочу ображати митців, які, скориставшись популярністю зовсім інших людей, перебралися на вищі щаблі, це не є соціальним ліфтом – це «американські гірки». Швидкий злет, а чи людина нагорі затримається і знайде себе?

    Я бачу себе в політиці й надалі. Зрозуміло, що українське суспільство нині хоче побачити в керівництві країною нових людей. Ми повинні прийняти цей запит народу, який очікує від нової влади нових підходів. Вони хотіли показати, що можна зробити якісні речі без досвіду, і це буде запорукою успіху. Я буду радий і, чесно, здивований, якщо це спрацює.

    Але ті політики, які відчувають відповідальність перед країною, повинні залишитись в активній позиції та аналізувати ситуацію. У разі запиту суспільства я готовий запропонувати свій досвід.

    Микола Підвезяний, Сергій Чепінський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ