Сергій Стерненко: За атаками на мене стоять Аваков і Медведчук

Сергій Стерненко: За атаками на мене стоять Аваков і Медведчук
Сергій Стерненко називає поліцію причетною до організації нападів на нього

«Андрій Білецький, можливо, причетний до нападів на моїх друзів»

5 травня в ефірі телеканалу Zik, який тепер пов'язують із Віктором Медведчуком, лідер партії «Національний корпус» Андрій Білецький зробив гучну заяву. Характеризуючи активіста Сергія Стерненка, він зауважив, що вся Одеса чудово знає, що ця людина займалася публічними домами і наркопритонами. Білецький також висловив здивування тим, що медіа надто велику увагу приділяють персоні Сергія. Такий випад можна пояснити тим, що одеський активіст, який є фігурантом кількох справ, напередодні судових засідань заручився підтримкою чисельних футбольних фанатських рухів і правозахисників. 

За кілька днів після згаданого телеефіру колишній член «Нацкорпусу», фанат футбольного клубу «Динамо» з угрупування «Родичі» Сергій Філімонов на своїй сторінці у Facebook опублікував відео, на якому заявив про побиття Білецьким. Мовляв, лідер «Нацкорпусу» запросив до себе поговорити, натомість почав висловлювати претензії на рахунок підтримки одеського активіста, хотів знати, хто стоїть за цією кампанією. За словами Філімонова, причиною агресії могло бути повідомлення у Twitter дівчини Стерненка з образливим на адресу Білецького змістом. Про те, що саме було в повідомленні, ніхто вже не каже, сама дівчина його видалила.

Білецький пізніше спростував побиття, назвавши те, що відбувалося під час зустрічі, «чоловічою розмовою». Сергій Стерненко відреагував на інцидент на своїй сторінці у Facebook. Він заявив: «напад на моїх друзів я розцінюю як напад на самого себе». Що цікаво, у жодному своєму пості в соцмережах чи відеоблозі Стерненко не згадує прізвища Білецького після того, що сталося. 

Наприкінці весни Приморський суд Одеси має розпочати розгляд кількох справ, фігурантом яких є Стерненко. Серед найгучніших – смертельне ножове поранення Івану Кузнєцову, яке наніс активіст, за його версією, захищаючись від нападу в травні 2018-го. Загалом було кілька нападів на Стерненка, усі в першій половині 2018 року. 

7 лютого 2018 року Сергія побили двоє невідомих. Зробили це нібито бейсбольною битою, внаслідок чого активіст отримав струс мозку. 
За кілька місяців, 1 травня зловмисник поцілив з травматичної зброї в потилицю активісту, обійшлося без важких ушкоджень. 
24 травня стався конфлікт між Стерненком і двома на той час невідомими громадянами. За версією активіста, він зі своєю дівчиною поверталися з магазину, коли на них напали двоє чоловіків. Ними, як з’ясувалося пізніше, були Олександр Ісайкул і Іван Кузнєцов. В результаті сутички активіст отримав важкі ножові поранення руки, а Іван Кузнецов від ножових поранень загинув. Між тим пораненому в живіт Олександру Ісайкулу вдалося втекти. Опоненти Стерненка кажуть, що ніякого нападу не було, а зустріч, яка переросла у конфлікт, була випадковою. Примітно, що до цього часу не відбулося жодного судового засідання у «справі Стерненка», а частина матеріалів справи при передачі від Нацполіції до СБУ просто зникла. Спочатку за розслідування взялася поліція Одеської області, але оскільки у Стерненка через його громадську діяльність були конфлікти з місцевою поліцією, а значить і конфлікт інтересів, провадження передали до головного управління Нацполіції. Потім мали передати і до СБУ. Але на шляху до спецслужби частина доказів кудись зникла. 

Сам Стерненко не вважає свої дії злочином, називаючи їх самообороною. Він критикує МВС і називає поліцію причетною до організації нападів на нього. Між тим у прокуратури інші версії. Генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила, що підозра одеському активісту обов’язково буде оголошена. Зараз питання лише у кваліфікації: вбивство чи вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. У свою чергу, екс-генпрокурор Руслан Рябошапка визнав, що його просили «вплинути» на розслідування справи Стерненка, проте прізвищ тих, хто просив, не назвав. 

Тим часом проросійські медіа в Україні та деякі депутати і політики вже кілька років без суду і слідства називають Стерненка вбивцею, згадують його прізвище винятково у негативному контексті.

В інтерв’ю «Главкому» Сергій Стерненко розповів про стосунки з Андрієм Білецьким, згадав тих, хто стоїть за кампанією, розгорнутою проти нього, і прокоментував можливість походу у політику.

Є критика і обвинувачення на вашу адресу з боку Андрія Білецького. Також нібито Андрій Білецький побив Сергія Філімонова і Назарія Кравченка через, як розповіли хлопці, кампанію на вашу підтримку. Вже більше тижня минуло, але ви ніяк не відреагували на цю історію. Ви сформували для себе ставлення до того, що сталося, яка першопричина конфлікту? 

У мене у Facebook на одній із моїх сторінок є пост, де я зазначив, що напад на моїх друзів я розцінюю як напад на самого себе.

Я не знаю, яка першопричина. Але, думаю, це питання краще ставити Андрію Білецькому про це. Із того, що я бачу, де він згадує моє прізвище, то мова про кілька аспектів. Він каже, що підтримає мене на суді, якщо раптом мене будуть ув’язнювати. Він каже, що я маю право, як і всі українці, на самооборону, і що суд, якщо він буде щодо моєї справи, він буде незаконним. А до цього він звинуватив мене в тому, що я «кришував» борделі та наркопритони, що не відповідає взагалі дійсності. Я не знаю, на підставі чого він зробив такі висновки.

У вас була нагода з ним про це поговорити, адже ви мали з ним зустріч. Як він вам пояснив свої заяви?

Так, я з ним спілкувався, але це питання не порушувалось.

Вас хіба не цікавила причина публічних обвинувачень на вашу адресу?

Мене це цікавить, авжеж, але тема розмови була іншою, тема розмови стосувалася саме можливого судового засідання.

На своїй сторінці у Facebook ви написали, що знаєте, хто, і за чий кошт і для чого веде проти вас кампанію. То хто, для чого і за чий кошт?

Набагато більше, ніж написано в тому пості, я не розповім. Але у мене є припущення, що за атакою проти мене зараз може стояти Арсен Аваков та політична сила Віктора Медведчука.

Про вас регулярно згадує у своїх публікаціях Андрій Портнов. Він з якого «табору»?

Ви знаєте, я Портнова не сприймаю як самостійного суб’єкта. Скоріше за все, він виконує прохання або замовлення когось зі згаданих вище суб’єктів. Таких, як він, багато. Серед них  Шарій, Лукаш, Дубінський, Бужанський. Вони для мене однакові, насправді. І з ними я планую розбиратися в судовому порядку, щодо них вже подано декілька позовів. Щодо атак на мене з боку проросійських медіа, створених нещодавно сайтів з сумнівним контентом, проросійських різних політиків, у тому числі Портнова, то за цим стоять Аваков і політсила Медведчука.

ОПЗЖ, Медведчук – це справді проросійські сили. Але поясніть, будь-ласка, логіку. Як так виходить: Андрій Білецький на медведчуківському телеканалі Zik повторює обвинувачення на вашу адресу, які використовують ваші вороги, і при цьому ви самі з  Білецьким домовляєтеся про підтримку?

Я теж хочу зрозуміти цей момент. Наскільки я пам’ятаю, він не говорив, що він за мене, він говорив, що він за право українців на самозахист. Але, знаєте, все, що стосується суб’єктивних оцінок Андрія Білецького, думаю, краще запитати у нього самого, а не мене, тому що я не можу читати його думки.

Де проходить межа того, від кого будете раді побачити підтримку, а від якої відмовитеся?

Я не забороняю людям мене підтримувати. Звертався я до Андрія Білецького та до «Національного корпусу за підтримкою, оскільки вважаю їх українськоцентричною силою. Однак ситуація з Назарієм Кравченком та Сергієм Філімоновим змінила загальний розклад. Тому ось так. Чи вважаю я прийнятною підтримку з боку Андрія Білецького? Тут справа абсолютно не в персоналіях, питання не в тому, хто конкретно підтримує в цей момент мене або, скажімо, іншу людину. На моєму місці може опинитись будь-яка людина, на будь-яку людину можуть напасти і будь-яка людина може бути в такій ситуації, коли вона буде змушена захищатися від нападників. Це не обов’язково може бути напад на замовлення, на людину можуть напасти, просто коли вона просто повертається додому з магазину, з метою пограбування. 

У моєму випадку ідеться про право на захист.

Ким для вас є Андрій Білецький?

Андрій Білецький — голова «Національного корпусу». Моє ставлення до нього – як до голови «Національного корпусу» і як до людини, яка, можливо, причетна до нападу на моїх друзів.

В програмі «Рандеву» речник МВС Андрій Шевченко, відповідаючи на прохання ведучої назвати асоціації, які викликають у нього ваше ім’я заявив коротко: «гість попередньої програми». Нині ви самі характеризуєте Андрія Білецького також коротко: «голова «Нацкорпусу». Чи не нагадує вам така відповідь поведінку того ж Шевченка, який, судячи з усього, був не до кінця щирим, так відповідаючи на запитання?

Сергій Стерненко у своєму відеоблозі розкритикував речника МВС Артема ШевченкаСергій Стерненко у своєму відеоблозі розкритикував речника МВС Артема Шевченка

Це некоректне порівняння з вашого боку. Якщо ви подивитеся мій випуск, то я щодо Андрія Шевченка показав його ж слова, висловлені на мою адресу в інший. Конкретизуйте що ви маєте на увазі щодо мене?

Лідер «Національного корпусу» також критично висловився на вашу адресу, але у своїй характеристиці ви обмежилися констатацією факту, що він є лідером «Нацкорпусу» і не відповіли на закиди…

Які ви хочете почути характеристики? Я ж не буду зараз кидатись з гучними заявами і кричати, що хтось хороша людина, а хтось погана людина.

Андрій Білецький озвучив інформацію, що вас обвинувачуватимуть не за статтею 115 («умисне вбивство»), а за статтею 118 («умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони»). За його словами, вас не ув’язнюватимуть, можете отримати умовний термін. Чи можна довіряти такій інформації?

Щодо заяв Білецького, то знову ж таки, це питання до нього. За інформацією, яка є у мене, мова іде про статтю 115, провадження саме за нею відкрите. Якщо йому щось більш детально, ніж мені, відомо, то мені було б цікаво про це дізнатися самому.

У своїх публікаціях і відеоблогах ви часто критикуєте МВС і Авакова, прокуратуру і Венедіктову, але практично не чутно критики на адресу СБУ. Спецслужбі більше довіряєте?

Питання не в довірі, а в тому, що працівники Національної поліції причетні до організації нападів на мене. Відповідно, у здійсненні розслідування вони не можуть бути об’єктивними, оскільки мають конфлікт інтересів. Йдеться про співучасть не рядових працівників поліції, а принаймні тих, хто був щонайменше на рівні керівництва області, можливо, навіть і вище. Що стосується офісу генерального прокурора то, я думаю, тут особливо пояснювати не потрібно чому у мене таке ставлення до нинішньої очільниці відомства. Вона неодноразово, порушуючи і принцип презумпції невинуватості і норми кримінального процесуального законодавства, коментувала кримінальне провадження проти мене і навіть обіцяла, що мені обов’язково буде повідомлено про підозру. Щодо СБУ, то я з вами не погоджуюсь в тому, що з мого боку немає критики Служби.

Критикую їх і щодо своєї справи. Влітку минулого року я закликав громадян виходити на акцію протесту під стіни СБУ у зв’язку із роботою каналів Медведчука і тим, що Віктор Медведчук, кум Владіміра Путіна, не притягнений до відповідальності. Я не вважаю, що мене можна вважати прихильним якогось правоохоронного органу. Правоохоронні органи мають працювати насамперед, а не бути популярними чи не популярними.

На початку 2019 року стало відомо, що зникла частина доказів, які стосуються нападу на вас і вбивства Івана Кузнєцова. Винна у цьому Нацполіція чи СБУ?

Національна поліція. Якщо поліцейські вкрали речові докази… СБУ про це чітко заявила, що це Нацполіція не передала речові докази. Під час обшуку у начальника Шевченківського відділу поліції Арсена Шваги у травні 2018 року з’ясувалося, яким чином було викрадено речові докази. Тоді його затримали за підозрою в отриманні неправомірної вигоди у розмірі $800. У нього в кабінеті чомусь були речові докази у справі щодо нападу на мене. Внутрішня безпека Нацполіції забрала ці докази про хабар і чомусь не передає їх до СБУ. Чи вчиняла спецслужба якісь активні дії для того, щоби ці докази дістати? Я схильний вважати, що не ні. Так само СБУ не вживала ніяких дій для притягнення до відповідальності виконавців, організаторів, посередників і, найголовніше, замовників нападів на мене. 

Лист-відповідь СБУ народному депутатові 8 скликання Мустафі Найєму, в якому Служба заявляє те, що частина доказів у «справі Стерненка» до неї не дійшлаЛист-відповідь СБУ народному депутатові 8 скликання Мустафі Найєму, в якому Служба заявляє те, що частина доказів у «справі Стерненка» до неї не дійшла

Чи відомі вам результати службового розслідування щодо цих вилучених доказів?

Знаю, що Державне бюро розслідувань на підставі цього службового розслідування відкрило кримінальне провадження і одразу ж його закрило у зв’язку з, на їх думку, відсутністю складу злочину. За чиєю вказівкою закрили справу мені не відомо, але чому так сталося? Тому, що у нас, держава не ставить завдання правоохоронним органам розслідувати напади на громадських активістів та причетність до цих нападів працівників поліції, от і все. І ніхто не хоче карати поліцейських, які вкрали речові докази, не кажучи про тих поліцейських, які організовували напади на мене. 

Сергію, націоналісти з різних таборів висловлюють думки, що за відомими організаціями і активістами неодмінно стоять силовики. Як ви ставитеся до таких теорій?

Іронічно. Адже слід питати у тих, хто так висловлюється. Якщо люди так кажуть, то вони повинні якось підтверджувати свої слова. Коментувати якісь чутки я б не хотів.

Часто можна почути висловлювання, що «Нацкорпус» пов’язаний з міністром Аваковим. Згідні?

Як я можу давати такі оцінки, якщо у мене немає якихось доказів для цього, і я про це ніколи не говорив? 

Дозвольте кілька політичних запитань. Раніше ви були в лавах «Правого сектору». Які зараз у вас відносини з цією партією?

Якщо говорити про організацію «Правий сектор», то у мене немає з нею відносин, оскільки я не є її членом. Я так само не представляю інші політичні організації. З багатьма членами «Правого сектору» у мене хороші стосунки, я продовжую із ними спілкуватися.

Чи пропонували вам іти в політику, зокрема на останніх парламентських виборах? Якщо так, то хто?

Були пропозиції, але мене вони не цікавлять тому, що я не ставлю собі за мету похід у політику.

За яких умов можете змінити думку?

На цей момент так (немає мети іти в політику).

На вас було скоєно кілька нападів. Які уроки для себе ви зробили у плані безпеки, що вжили задля покращення власного захисту?

Я вживаю комплекс заходів, спрямованих на забезпечення безпеки мого життя та здоров’я, але які це заходи і які заходи я вживав раніше, я не можу повідомляти з міркувань безпеки. 

Раніше ви заявляли, що потребуєте охорони. Чи існує така потреба зараз?

Я не можу відповідати вам зараз на питання щодо моєї безпеки.

Вам закидають те, що на ваш захист стали багато організацій і правозахисників, а от інші люди, які потребують підтримки, її не отримують. Наприклад, той же Віктор Панаско, друг «іранець» з «Правого сектору», який також застосував самозахист і вбив людину. 

На мою підтримку виступило зараз чимало людей. І я вдячний кожному. Це дуже важливо. Мені складно казати чому якісь інші люди щось роблять або не роблять.

Михайло Глуховський, «Главком» 

Сергій Стерненко, громадський активіст, юрист, блогер. Йому 25 років, проживає в Одесі. Навчається міжнародному праву в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, очолює одеську громадську організацію «Небайдужі». З 2014 до 2016 року очолював одеський осередок «Правого сектору». Брав участь в акціях проти так званої «Русской весны» у 2014-му, постійний учасник масових акцій зокрема проти незаконних будівництв. Він також блокував виступи в Одесі російських поп-виконавців, брав участь у «сміттєвій люстрації». Є учасником кампанії «Хто замовив Катерину Гандзюк».

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: