Кругом самозахопленнями грішать представники однієї релігійної організації, центр якої у іншій державі
Резонанс навколо «монастиря» УПЦ МП, зведеного поблизу фундаменту Десятинної церкви у Києві, оголив ще одну проблему у церковному житті країни. З’ясувалось, що церква Московського патріархату використовує прийом «захопити землю – поставити каплицю, а потім церкву» масово і повсюдно. При цьому у кожному з випадків і місцева, і центральна влада часто закривають очі на сумнівні із точки зору закону будівництва. На сполох б’ють лише небайдужі громадяни, окремі активісти та депутати. Таких історій як з Десятинкою, навіть у столиці десятки. Важлива деталь: кругом самозахопленнями грішать представники однієї релігійної організації, центр якої у іншій державі.
«Главком» зібрав інформацію про найбільш резонансні історії, навколо яких тривають конфлікти у столиці України.
Церква «Ікони Божої Матері «Знамення» на території столичного парку «Нивки»
Церкву, яка розташована за адресою вулиця Лагерна, 28а в УПЦ МП називають відродженим Знаменівським храмом, який був зведений у 1912-1913 роках, але зруйнований у 1933 році. Та жителі районів, що прилягають до станції метро Берестейська, вважають споруду незаконною. Церковники буквально поцупили у місцевих шмат зеленої зони, яку огородили тином.
З цього приводу жителі прилеглих кварталів зверталися до народного депутата Юрія Левченка. Церква була зведена на території на території природо-заповіданого фонду парку «Нивки» – в зеленій гущавині. У планах УПЦ МП звести на цій ділянці біля дерев’яного тимчасового церковного МАФу, храм. Про це свідчить інформація, розміщена на відомому православному інтернет-ресурсі «Київська Русь». Він повідомляє, що у парку «Нивки» «планується будівництво місткого кам'яного храму поруч з існуючим дерев’яним і православного кафе».
У витязі з бази Державного земельного кадастру станом на 23 грудня 2015 року було вказано, що ділянка на Лагерній, 28а знаходиться на стадії оформлення права на постійне користування релігійною громадою УПЦ МП на честь ікони Божої Матері «Знамення», де-юре зареєстрованої у Солом’янському районі Києва. Та чи реалізовуватимуться ці плани і коли саме це станеться зараз достеменно невідомо. У КМДА «Главком» запевнили: про жодну розбудову церкви уже не йдеться. Про це «Главкому» повідомила директор ДП «Інститут Київгенплан» Ірина Красюк. «Оскільки датою закінчення стадії розробки оформлення права вказано 31 березня 2011 року, «Інститут генерального плану міста Києва» у Детальному плані території не враховане розміщення культової споруди за зазначеною адресою», ідеться в листі за підписом пані Красюк.
На думку Юрія Левченка, до питання будівництва храму на Лагерній ще цілком можуть повернутися, зважаючи на затверджений рішенням Київради від 20 грудня 2017 року Детальний план території (ДПТ). Депутат звертає увагу на те, що хоч даний ДПТ і не охоплює територію навколишніх парків, столичні обранці визначили в його рамках розміщення цієї церкви, чим, по суті, «узаконили» самобуд на території природо-заповіданого фонду, попри заборону будівництва на такій території, а також «філігранно вкраяли частину парку між Університетом «Крок» і житловим комплексом «Зелений острів» (Сікорського, 1,1б). «Якщо вони зробили так з цією ділянкою, то чому б таким чином у майбутньому не зробити з ділянкою, де може виникнути ще більша церква Московського патріархату?», - резюмує нардеп.
Цікаво і те, що ще у 2011 році був наказ Міністерства культури, який визначав, що уже зведений храм УПЦ МП перебуває у межах паркової території, що має особливий статус та охороняється законом. У ортофотоплані (фотографічному плані місцевості на точній геодезичній опорі, отриманому шляхом аерофотозйомки) від 2013-го року можна побачити, що територія церкви також перебуває у зоні, яку охороняє держава. На тлі цього можна згадати і рішення Київради у 2015-му році, коли вона затвердивши Детальний план території, дозволила збудувати церкву Київського патріархату, якої досі немає.
Храм ікони Божої Матері «Пом’якшення злих сердець»
Історія цього храму бере початок з літа 2007 року, коли за адресою вул. Щусєва, 12а у Шевченківському районі столиці з’явилася церква-намет. Вже у вересні того ж року почалося будівництво дерев’яної споруди, яке завершилося у грудні, а 8 червня 2008-го року храм освятив на той момент глава УПЦ МП, Блаженніший митрополит Володимир. Церква належить громаді парафії Святителя Петра Могили.
Місцеві мешканці побоюються розростання будівництва навколо чергової церковної точки. Минулого року тут з’явився паркан, який огороджує значну територію поза самою церквою. Як пояснюють в храмі, це задля того, щоби місцеві мешканці не вигулювали собак. Громадські активісти і народні депутати заявляють про незаконність побудови храму. Натомість релігійна громада відкидає звинувачення і посилається на рішення Київської міської ради від 26.02.2010 про надання їй земельної ділянки площею 20 соток в постійне користування.
Занепокоєння у мешканців кількох будинків по вулиці Щусєва викликає те, що на цих 20 сотках, якими тепер розпоряджається релігійна громада, розташований дитячий майданчик. І в разі якщо УПЦ МП вирішить забудувати ділянку, майданчик просто викинуть. «Після того як вони встановили паркан, з’явилася інформація, що вони розширятимуться парковкою, будуватимуть нову, кам’яну церкву замість дерев’яної, збираються робити монастир», - розповів «Главкому» Юрій Левченко. Настоятель храму отець Іоанн (Тронько) в коментарі «Главкому» заперечує інформацію про плани звести на Щусєва, 12а кам’яний монастир. «Не має таких ані планів, ані можливостей. За усі роки у нас навіть туалету тут не з’явилося», - бідкається отець Іоанн. На його переконання, проти храму виступають ті, хто хоче прибрати до рук ласий шматок землі. Мовляв, якщо храм зруйнують, на цьому місці одразу зведуть багатоповерхівку. Треба визнати, що слова настоятеля храму мають під собою ґрунт.
За чинним Генпланом розвитку Києва, затвердженого рішенням Київради у березні 2002 року, земельна ділянка за адресою вулиця Щусєва, 12-а відноситься до… території багатоповерхової житлової забудови. А церква була зведена на прибудинковій території. Відповідно до витягу щодо чинних містобудівних регламентів провадження містобудівної діяльності, на прибудинковій території заборонено будувати храм. Іншими словами, дозвіл на забудову релігійної споруди релігійна громада отримала всупереч положень Генплану міста, хоча до виділення землі релігійній громаді у противників церкви на Щусєва заперечень немає.
Мешканці Сирця вже не проти уже збудованої дерев’яної церкви. Звикли. Вони виступають лише проти зведення кам’яного монастирського комплексу, пояснюють активісти.
«Храм на честь ікони «Всіх скорботних Радість» у Бабиному Яру
Цю дерев’яну церкву, як виросла у Бабиному Яру, кілька разів пробували спалити. Уперше підпал відбувся 4 грудня 2014-го року, коли невідомі кинули шість пляшок із коктейлем Молотова. З них запалилися лише три. Охоронці вчасно помітили пожежу і загасили. Наступного разу невідомі підпалили будівлю 26 січня 2015-го року. Так само намагалися спалити церкву за допомогою коктейлів Молотова. Вогонь трохи пошкодив вівтар, сторож знову вчасно загасив полум’я. За три місяці, 22 квітня того ж року відбулася третя спроба спалити храм. Цього разу невідомі діяли трохи інакше, ніж у попередні рази. Вони «залили бензин між дошками і підпалили». Як бідкається настоятель храму, протоієрей Сергій Темник, внаслідок пожежі серйозно постраждала стіна дерев’яної будівлі.
Мешканці Шевченківського району Києва, на території якого розташований храм, обурені тим, що його було зведено на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», де будівництво заборонене в принципі. Але традиційно для Московської церкви в Україні ніяки заборони не діють.
Бабин Яр є пам’яткою національного значення. Земельна ділянка, на якій здійснене будівництво церкви Московського патріархату має кадастровий номер 8000000000:91:005:0053, за цільовим призначенням віднесена до земель історико-культурного призначення, перебуває у державній власності. Згідно із ч.2 ст. 54 Земельного кодексу України, навколо історико-культурних заповідників установлюються зони охорони пам’яток, на них заборонено вести діяльність, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Іншими словами, церква УПЦ МП тут теж незаконна. За пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини стаття 298 Кримінального кодексу, наприклад, передбачає відповідальність для службової особи до 8 років позбавлення волі. Між тим, у департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва ділянку, на якій зведена церква, не знайшли. Оскільки ділянка з вищезгаданим кадастровим номером має площу 20,9033 Га, департамент не може встановити адресу об’єкта, про який ідеться. Принаймні це випливає із відповіді департаменту.
Фото: департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю
Відповідно до Закону про охорону культурної спадщини, будівництво на заповідній території заборонено, але можуть бути винятки. Для цього закон вимагає отримання спеціального дозволу на проведення певних робіт, наявність якого в даному випадку користувач об’єкта не підтверджував. У церкві «Главкому» повідомили, що останнім часом нападів, спроб підпалення і погроз зруйнувати храм не було. Але питання законності існування храму коментувати відмовилися.
Подання до суду по факту незаконних будівництв проблему не вирішує, оскільки потрібно із самого початку не допускати зведення культових споруд. «Всі розмови про «подання до суду» - це небажання київських чиновників брати на себе відповідальність виконувати свою роботу», - каже Левченко.
Храмовий комплекс на Солом’янці
За адресами вулиця Уманська 12 і 14 розташовані церква ікони Божої Матері «Усіх скорботних радості» і храм преподобного Сергія Радонезького, роботи з будівництва якого майже завершені.
Із серпня 2003 року до серпня 2007-го відбувався процес оформлення і погодження проектної і дозвільної документації, розповідають церковники. Церкву ікони Божої Матері почали будувати у 2008-му році паралельно зі зведенням храму Сергія Родонежського. Проте не усі поділяють думку, що будівництва споруд Московського патріархату у цих місцях законне. У ніч на 15 червня 2008 року напередодні свята Святої Трійці невідомі підпалили храм, але обгоріла лише внутрішня частина лівої стіни.
Церква Володимирської ікони Божої Матері у сквері Болбочана
За адресою вул. Січових Стрільців, 86, це перехрестя вулиць Січових Стрільців і Глибочицької на території скверу знаходиться храм Володимирської ікони Божої Матері. У райдержадміністрації Шевченківського району столиці повідомляють, що хоча балансоутримувачем скверу є комунальне підприємство по утримуванню зелених насаджень Шевченківського району, але «об’єкти нерухомого майна, що розташовані на території даного скверу, на балансі підприємства не обліковуються», кажуть у Шевченківській райдержадміністрації. У департаменті містобудування та архітектури стверджують, що на земельну ділянку (сквер Болбочана) вихідні дані для проектування об’єктів не надавалися.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку та об’єкти нерухомості на ній також відсутні. Цікаво, що і міський земельний кадастр не володіє інформацією про те, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно. Таким чином різні інстанції намагаються відмежуватися від відповідальності за зведення храму на території скверу. Дозвіл на зведення будівлі у сквері ніхто не давав, як і дозвіл на введення об’єкта в експлуатацію. 31 березня 2017 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва обіцяв здійснити позапланову перевірку зведення об’єкта за адресою вул. Січових Стрільців, 86, але віз і нині там, кажуть громадські активісти і депутати.
Противники сумнівних забудов кажуть, що і за Омельченка і за Черновецького всі чиновники хотіли плювати на містобудівне законодавство. З вищенаведених історій можна зробити висновок, що відтоді ситуація не сильно змінилася. «Ані КМДА, ані Державна архітектурно-будівельна інспекція не хочуть реагувати на ці порушення, просто футболять ці питання», - каже Левченко.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0