Цвинтарний колапс. Чому вмирати у Києві – це небачена розкіш

Цвинтарний колапс у столиці – проблема, яку тривалий час замовчує місцева влада. Ховати людей у мегаполісі немає де. Єдине відкрите кладовище розташовується за 45 кілометрів від Києва. На інших лишаються лише так звані «сімейні місця». Коштують вони недешево – захоронення такого штибу стають свого роду розкішшю. Тим часом єдиний у місті крематорій, попит на послуги якого нині зростає на 10% у рік, не вирішує проблеми. Ця установа за рік здатна виконати до 14 тисяч звернень і вже давно працює на своєму максимумі.

Що ж робить для вирішення цієї проблеми місцева влада?

Де і за скільки ховають?

Загалом у Києві 29 кладовищ.

При чому, лише одне з них – а саме Північне – має статус відкритого.

Інші – закриті (Старообрядне, Мишоловське) або частково закриті (там проводяться поховання в межах родинних місць поховань, а також виділяються нові місця для поховання громадян, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

На відкритому Північному кладовищі, як розповіли «Главкому» в одному з агентств ритуальних послуг Києва, виділення місця для поховання обійдеться недорого – можна вкластися в одну тисячу гривень (це із викопуванням могили та оформленням усіх необхідних документів).

Поховати близьку людину на одному із закритих кладовищ також можливо. У агентствах не ведуть такі розмови телефоном, пропонуючи зустріч. Проте «вилку» дізнатися все ж таки вдається – і суми тут вже значно вищі: від $2 тис до $15 тис.

Є ще один варіант, який пропонують надавачі ритуальних послуг – поховання на Білому кладовищі. Воно є новим і розташовується у селі Білогородка в Києво-Святошинському районі – 6,5 км від Окружної. Це кладовище належить громаді села та підтримується  її коштом. Воно охороняється, там є освітлення, газони і місце для прощання. Отримати там одинарне місце, як повідомили в одному з ритуальних агентств, можна за 19 тис грн, а подвійне – за 27 тис грн.

Звісно, до цього ще треба додати послуги ритуального агентства. Найдешевший набір – лише проста домовина, машина та вантажники – в середньому обійдеться у 3,5-4 тис. грн. При цьому, в агентствах, спілкуючись із родичами померлих, насамперед, радять не звертатися до виконавців ритуальних послуг, яких рекомендують лікарі, працівники моргу чи поліція. Начебто роблять вони це за відкат, а ціни в таких компаніях суттєво вищі за ринкові.

Як альтернативою можна скористатися послугами крематорію. Власне, через дорожнечу місць на цвинтарях попит на послуги єдиного у столиці крематорію лише за рік збільшився на тисячу звернень – з 12 тис 880 до 13 тис 714 (дані, відповідно, за 2016 та 2017 роки). Кремувати коштує мінімум удвічі дешевше.

Єдиний столичний крематорій. Фото: kiev.informator.ua

Сама процедура кремації – 445 грн. Загальний цінник (оренда катафалка, надання ритуального залу, урна і так далі) - в середньому близько 4 тис. грн.

Перелік послуг та цін при кремації померлого в ритуальній службі КП «Київський крематорій»

(для перегляду - натисніть на зображення)

Розрахунок мінімальної вартості комплексу необхідних послуг, які надаються ритуальною службою КП «Київський крематорій» при похованні урн з прахом в колумбарії

(для перегляду - натисніть на зображення)

Що робить влада?

Проблема цвинтарного колапсу, як уже зазначав «Главком», - не нова. І неодноразово вона поставала на порядку денному у місцевої влади.

«Питання розглядалося, - повідомив ще восени 2016-го «Главкому» забудовник Ігор Ніконов, згадуючи свій час роботи першим заступником Кличка. – Моя позиція полягала в тому, що треба було терміново домовитися з областю про чіткий розподіл кордонів і нарешті вже узаконити їх». Таким чином, за його словами, можна було вирішити питання і стосовно кладовищ, і стосовно звалищ, та «втрутилась політика».

Проблема із відсутністю місць на кладовищах є не тільки у столиці, а й по всій країні. У зв’язку із цим ще влітку 2015 року у Мінрегіонбуді запропонували будувати крематорії для економії земельних ресурсів – через брак землі для поховань. У відомстві вирішили перекласти відповідальність по створенню кладовищ на місця і запропонували надати можливість органам місцевому самоврядування залучати інвестиції для будівництва крематоріїв та об’єктів для проведення громадських панахид. Це мало б частково вирішити проблему дефіциту земельних ресурсів.

Проте в 2017 році так нічого у столиці вирішено і не було.

У середині грудня минулого року стало відомо, що згідно з проектом програми соціально-економічного розвитку міста на 2018-2020 роки, КМДА має намір побудувати новий крематорій за 190 млн грн до 2024 року. Обов’язки з проектування об’єкта покладаються на комунальне підприємство «Київський крематорій». Та дещо пішло не так…

«Незважаючи на галас щодо кризи столичних кладовищ і незадовільний техстан єдиного у мегаполісі крематорію, в 2017-му здійснено аніскільки заходів для вирішення ситуації. І це при тому, що депутати Київради рік тому заклали в Програму економічного та соціального розвитку 400 тис. грн на підготовку проектної документації другого крематорію на Лівому березі», - написав на своїй сторінці у Facebook депутат Київради Олександр Пабат. За його словами, при корегуванні бюджету позиція з проектування другого крематорію злетіла через «відсутність земельної ділянки».

У коментарі «Главкому» Пабат розповів, що діючий крематорій потребує планового ремонту. «Там стоять печі, все це потребує відповідного технічного обслуговування через кожну певну кількість кремацій. І, наскільки я знаю, крематорій вже вичерпав свій ресурс. Чому так стрімко? Бо збільшилась кількість людей, які бажають своїх померлих родичів кремувати у зв’язку із тим, що дорого виходить поховати на кладовищі і місце там – дефіцит», - пояснює депутат.

У відповіді на офіційний запит «Главкома» у крематорії підтвердили, що кремаційне обладнання потребує реконструкції. І частково для цього навіть були виділені кошти із бюджету. Власне, для здійснення капітального ремонту крематорію необхідно близько 18 млн грн. На даний момент підприємство має трохи більше трьох млн грн.

Депутат Пабат також запевнив, що немає ніяких конкретних рішень і з приводу запланованого розширення Лісового кладовища. «Кабмін повернув до КМДА проект розпорядження про погодження зміни цільового призначення земельної ділянки по вулиці Крайній в Деснянському районі столиці як невідповідний вимогам регламенту... Сподіваюся, те, що відбувається носить умисний характер - мотивує киян жити довше», - жартує депутат.

«Усі ці пропозиції поховати за певну суму на будь якому кладовищі не можуть робитися без тісного зв’язку із керівництвом відповідної структури в КМДА», - висловив депутат припущення. Саме у цьому він бачить відповідь на питання: чому ж не роблять нові кладовища у Києві.

У відповідь на запит «Главкома» до управління ритуальних послуг Київської міської держадміністрації, в КМДА запевнили, що служба працює у звичайному режимі для забезпечення потреб громадян щодо здійснення поховання померлих, та повідомили:

• розроблений у 2017 році проект розширення Лісового кладовища був відправлений на погодження у відповідні структури, а питання вартості розширення та наявності коштів не належить до компетенції служби;
• ритуальною службою ведеться постійна робота із залученням додаткових земель для поховання киян. Переговори, зокрема, були проведені з адміністрацією міста Вишгород та Києво-Святошинською районною адміністрацією (хоча чиновники у відповіді на запит називають її обласною).

Катерина Пешко, «Главком»