Олексій Резніков: У Києві народ не бідний, але їздить у транспорті за ціною найнижчою у світі
«З осені матимемо право евакуювати усіх, хто припаркувався у недозволеному місці»
У першій частині інтерв’ю «Главкому» заступник голови Київської міської держадміністрації Олексій Резніков звітував про проведення у столиці фіналу Ліги чемпіонів. У другій частині розмови соратник Кличка торкнувся більш приземлених для життя киян тем.
Резніков розповідає, скільки ще киянам сидіти без гарячої води, як столична влада буде очищати центр міста від хаотично припаркованих авто та пояснює, чому мешканці Києва мають платити за проїзд в транспорті удвічі більше.
Першу частину інтерв’ю читайте тут: Олексій Резніков: «Номер за 200 тис. під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві» - це провокація росіян
Декілька років тому стояло питання про реструктуризацію боргів Києва, місто лякали дефолтом. Як з цим справи зараз?
Фактично на сьогодні ми поточних боргів не маємо – є або погашені, або реструктуризовані. Є залишок боргу у $100 млн по євробондах-2005, Київрада наклала мораторій на його обслуговування і погашення у 2015 році. Зараз йдуть переговори і є група, яка займається підготовкою проведення переговорів на реструктуризацію. Боргової удавки в нас немає.
Але хоча грошей ніби стало більше, проте й завдань побільшало. Сьогодні місто вперше за 25 років почало робити реальні інфраструктурні об’єкти, ремонтувати дороги. Сьогодні багато «втомлених мостів», якими треба займатися. Тому треба і Шулявську розв’язку робити, і Подільський перехід, а це мільярдні проекти. Є незакінчені проекти: Дарницький міст, що в народі зветься «міст Кирпи», він числиться за залізницею. Там є незакінчена розв’язка, яку «Укрзалізниця» не хоче робити. Але це й міська задача, тобто рано чи пізно нам треба буде шукати компроміс і її вирішувати. Стоїть завдання будівництва метро на Виноградар, є невирішене питання, що робити з Троєщиною. Тому грошей багато не буває. І ми не тримаємо гроші на депозиті. Багато міст тримають, на це існують, але не вкладають в інфраструктуру. А інфляція робить свою справу.
«Попереджаю: хлопці, готуйтеся, з осені вступає в дію закон про паркування»
Місто не справляється з потоком авто? Коли за кілька тижнів до фіналу Ліги чемпіонів перекрили центральні вулиці, мегаполіс паралізувало.
Місто не зупинилось. Стало складніше, з точки зору проїзду у центрі. Але всі потрапляли на роботу. Маючи автомобіль та персонального помічника-водія, я пересів на метро і ходив пішки. З мене корона не впала. Це швидше і дешевше. Тому цей галас – це для ледачих. Я попереджаю: хлопці, готуйтеся, з осені вступає в дію закон про паркування. Міста отримують право штрафувати за несплату паркування і евакуювати кинутий транспорт. Київ також до цього готується. Ми будемо робити перехоплюючі паркінги, будемо робити зональність. Так, в центрі буде дороге паркування і тут буде невигідно паркуватися.
Якщо ви помітили, під фінал Ліги чемпіонів, щоб не паркувалися, розставили фішечки. Михайлівська була проїзною у два ряди вгору і два ряди вниз. Тобто можемо, якщо хочемо. Поки ми не маємо право евакуювати, це може тільки поліція, якщо транспортний засіб заважає руху. А з осені матимемо право евакуювати усіх, хто припаркувався у недозволеному місці. Вже є заготовка рішення Київради зі списком із більш ніж 70 вулиць, де заборонено паркування. Будуть розставлені дорожні знаки, і далі почнеться хвиля чисток. Так, на початку водії будуть трошки обурюватись. Але смуга громадського транспорту повинна бути вільною і всім вигідно буде їхати на громадському транспорті, тому що це буде зручно і швидко.
Міста почнуть заробляти, на штрафах і штрафмайданчиках. І, найголовніше, – з’явиться попит для інвесторів на будівництво паркінгів. Це будуть довгі гроші з гарантованим кеш-обігом.
Як децентралізація допомогла Києву? Провінція, завдяки їй, кажуть, розквітла, а столиця, яка і без того завжди акумулювала гроші, теж стала ще більше заробляти?
Скільки Київ став заробляти, я сказати не в змозі, бо це некоректно порівнювати. Якщо порівняти сьогоднішні 52 млрд та 20 млрд 2008 року з тим курсом долара, то ніби не сильно багато, може, навіть менше. Але місто усвідомлено витрачає гроші після того мародерства, яке було. І в інших містах бачать, що в Києві краще, і починають брати приклад з нас.
Чому небідний Київ наразі не може в повній мірі субсидіювати таку соціальну сферу як громадський транспорт. У липні заплановане підвищення тарифів одразу удвічі?
Київ завжди субсидує транспорт. Дивіться – звідки взяти субсидію? З міського бюджету. Звідки береться міський бюджет? З грошей киян. Питання: чому кияни повинні платити за тих, хто користується їхнім комунальним транспортом за цінами нижче ринкових? Краще витратити гроші на ремонт доріг, дитячий садок, школу, зрештою, на перекладку мереж, щоб чисту питну воду мати у крані. Для містян є проїзні, де поїздка коштуватиме 6,5 грн. 8 гривень сплачуватиме той, хто приїздить до столиці.
У нас на сьогодні 25% людей, які користуються міським транспортом, – пільговики. Чверть від чотирьох мільйонного міста. При цьому держава припинила платити пільги і ми в принципі не зобов’язані платити за тих, кому припинила платити держава. Продовжувати ці пільги сплачувати – це добра воля міської влади. Зараз комунальний транспорт збитковий і місто платить дотації щодня. При чому поїзди в метро треба або нові купляти, або реставрувати старий парк. А де гроші брати? Підвищення тарифів – це нормально. Ви ж за кордоном буваєте? Ви там їздили на метро? Проїзд в Лондоні на день 7 фунтів. Помножте на курс: 36 грн.
До чого тут Лондон? У нас народ бідніший.
У нас народ не бідний. У нас народ їздить за ціною нижчою, ніж будь-де. Люди, купуйте місячний проїзний квиток, квартальний і у вас ціна буде інша. А разова поїздка коштуватиме дорожче. Місцевий мешканець завжди купує єдиний квиток, бо для нього це дешевше, а гість міста, який купує разовий проїзд, теж від цього не страждає. Він раз проїхав і повернувся додому. На 1,6 млн іноземців у нас в 2017 році було десь 3,5 млн українських гостей. У нас трудова міграція щодня від 300 до 400 тисяч людей, які в’їжджають до Києва і від’їжджають.
У інших містах тарифи ще раніше підвищили. Це абсолютно природна норма, без неї буде колапс транспортної системи. Пробачте, але за послугу треба платити. А пільговики залишаться пільговиками до того часу, поки не буде прийнято нове рішення.
«Йдемо судитись з «Нафтогазом»
Поясніть, як юрист, історію з «Київенерго». Кияни сидять без гарячої води, а їм це пояснюють, що переоформлюються угоди на нову комунальну структуру «Київтеплоенерго». І скільки вони ще будуть переоформлюватись?
Щоліта у всіх містах країни є періоди відключення гарячої води. Йдуть гідравлічні випробування, перевірки і неважливо, хто оператор послуги. Але є новий момент – це взаємини Києва і «Нафтогазу».
Київ не хоче сплачувати «Нафтогазу» борги за ахметівського «Київенерго».
А ви б хотіли платити чужі борги?
Так за законом «Нафтогаз» має право вимагати…
«Нафтогаз» має право вимагати. У мене лише питання: де у законі написано, що використовуючи монопольне становище, маючи право вимагати борги за іншими відносинами, ти береш у заручники усіх і кажеш – а я з вами не укладу новий договір на постачання газу? Як юрист кажу: хлопці, не питання! Давайте укладати договір на забезпечення киян газом на новий період, за який місто вже починає нести відповідальність і сплачувати, і буде гаряча вода. А наші з вами стосунки за чужими боргами давайте з’ясовувати, судитись, нехай юристи поговорять між собою. Якщо винні – ок. Але з якого переляку ми мусимо платити пеню і штраф, якщо ви їх не стягували з «Київенерго»? Чого ви в суди не ходили? Чого не арештовували у них рахунки? Як ви їх нараховували, коли вони накопичились, і купа інших питань. Йдемо посудимось і нехай суд винесе рішення. Але це не має впливати на укладення контракту. З цього приводу вже було досить емоційне рішення Київради з вимогами і таке інше.
Тобто місто згодне на реструктуризацію чи взагалі не визнає ці борги?
Я вважаю, що це мало б бути господарчим питанням, а не політичним. Тому я би віддав цю справу фахівцям, юристам, які мусять сідати, формувати переговорну групу. Там же абсолютно нормальні, при здоровому глузді люди в «Нафтогазі», починаючи з керівника.
Складається враження, що це такий «договорняк», тому що гарячу воду в неопалювальний сезон просто невигідно подавати за існуючими тарифами. От і знаходяться якісь «важливі» причини цього не робити.
Я у середині процесу і точно знаю, що це не «договорняк». У нас дійсно з ними поки клінч.
«Де в Києві можна було б виділити землю бійцям АТО? На Хрещатику?»
У столичних парках як гриби після дощу стоять каплиці Московської церкви. На яких підставах?
Ніяких. Це захоплення землі. І з ними треба так само діяти, як і з будь-яким захопленням землі.
Скандал з незаконним храмом цієї релігійної організації на місці Десятинної церкви так і не вирішився? Яка позиція міста щодо нього?
Позиція міста така – це територія Національного музею і ми вважаємо, що Міністерство культури має жорстко ставити в судах питання демонтажу. На сьогодні Цивільний кодекс чітко каже: власник території має право звернутися до суду з позовом. Якщо це незаконне захоплення землі, йде будівництво, власник території може перетворити збудований об’єкт на свою власність з компенсацією витрат на будівництво, або вимагати демонтажу. Тобто, якщо Мінкульт вирішить, що їм потрібна ця каплиця на їхній території, вони мусять її вартість компенсувати громаді, яка її збудувала згідно з кошторисом, і собі це залишити. Або вимагати демонтажу. Іншого варіанту нема.
«Хочете землі - їдьте у село, на Миколаївщину, там її багато»
Є рішення Кабміну про те, що бійці АТО мають першочергове право на отримання землі. У Києві, очевидно, їм нічого не світить.
А можете показати, де її в Києві можна було б виділити? На Хрещатику? В парку «Наталка»? Це насправді надумана історія. Слово «повинні» ніде немає в законі. Від початку було написано, що всі українці мають право на шматок землі – від 2 до 10 соток просити, якщо є вільна. Не 10 соток, а до 10. І це потім розкрутили до того, що – ось, ви маєте право, вам усі зобов’язані. Так, в деяких селах скільки хочеш видавали. У нас йдуть зустрічі з ветеранами, ветеранськими спілками і рухами. От у Биківні видали землю під житлове будівництво родинам загиблих, так навколо цього купа скандалів. До будівництва не підводять мережі, люди вже готові продати і зараз ламають голови над іншими способами компенсації: грошима чи квартирами.
Киянам теж виходить на землю розраховувати не доводиться?
А де написано, що землю вам мають давати в тому місті, де живете? Їдьте у село, на Миколаївщину, там багато незаселених земель, тому що немає прісної води.
У Раді зареєстровано проект закону, яким, серед іншого, передбачено скорочення складу Київради із нинішніх 120 до 25 депутатів. Ви є одним з його ініціаторів. Навіщо це і які шанси його ухвалити?
30 травня в Раді зареєстровано законопроект №8420, який подали десять народних депутатів. Серед розробників документу, дійсно, є також я. Проектом комплексно врегульовано питання щодо правового статусу міста Києва та особливостей місцевого самоврядування. Окрім іншого, встановлено, що місцеве самоврядування у Києві здійснюється виборною територіальною громадою Київською міською радою та її виконавчим органом, яку очолює виборний територіальною громадою київський міський голова. Також створюються виборні районні ради і їх виконавчий орган.
Тому і йде мова про скорочення кількості саме депутатів Київради. При формуванні райрад така кількість депутатів в Київраді просто непотрібна. В законопроекті прописана ланка повноважень органів місцевого самоврядування за сферами та їх розподілено між Київрадою, КМДА, районними радами, виконавчими органами райрад.
Прийняття законопроекту чітко врегулює спеціальний статус міста Києва. Також ці зміни сприятимуть відновленню цілісної системи місцевого самоврядування в місті шляхом ефективного поновлення права територіальної громади Києва здійснювати місцеве самоврядування через розмежування посад міського голови, голови міськради та голови КМДА. Також впровадженню ефективного місцевого самоврядування сприяє повернення до найнижчої ланки місцевого самоврядування – районних в місті Києві рад, та відповідно ліквідація неефективних, керованих з центру, районних держадміністрацій.
Першу частину інтерв’ю читайте тут: Олексій Резніков: «Номер за 200 тис. під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві» - це провокація росіян
Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
Коментарі — 0