Армада дронів. Хто купує безпілотники через Prozorro: ціни та моделі
За час повномасштабної війни через Prozorro придбано щонайменше 2,3 тис. безпілотників на майже 601 млн грн
Проєкт Dozorro Transparency International Ukraine дослідив, як у Prozorro купували дрони та антидронові системи з початку повномасштабної війни.
Безпілотники – це очі наших військових. Їх використовують для розвідки та коригування вогню артилерії, пошуково-рятувальної роботи та інколи, щоб скидати боєприпаси на певні об’єкти. Безпілотники – розхідний матеріал. Їх витрачають і відповідно втрачають дуже активно. Тому і докуповувати БПЛА потрібно постійно. Проєкт Dozorro Transparency International Ukraine дослідив, як з початку повномасштабної війни купували дрони, а також системи захисту від них через Prozorro.
Безпілотні літальні апарати (БПЛА) мають два основних типи:
- ті, що працюють за принципом літака;
- ті, що літають за принципом гелікоптера (вони ж квадрокоптери).
Окрім цього, обидва типи різняться параметрами. Перші мають більший розмір, літають на довші відстані та мають кращу оптику. Натомість другі – компактні, маневрені та можуть злітати на невеликій відкритій місцевості.
За цілями використання безпілотники поділяють на:
- розвідувальні (основний їхній функціонал – аеророзвідка);
- ударні – окрім розвідувальних функцій, вони можуть наносити і ураження противнику.
Початок війни з Росією у 2014 році дав поштовх для розвитку розробки та виробництва українських БПЛА. Частина таких ініціатив так і не перетворилася на успішні проєкти та не стала відома широкому загалу. Однак деякі українські БПЛА офіційно дозволили використовувати в армії та Національній гвардії – на них було державне замовлення. Серед БПЛА цього типу на озброєні в Україні стоять, зокрема, «Лелека-100», «Фурія» та «Валькірія». Вони можуть літати на відстань приблизно 50 км і перебувати у повітрі до трьох годин. Україна відчуває істотну нестачу саме таких безпілотників. І не тільки для коригування артилерії, а й для глибокої розвідки.
Найпопулярніші квадрокоптери у Prozorro – китайського виробництва
За словами голови фонду «Повернись живим» Тараса Чмута, наймасовішими розвідувальними дронами української армії є цивільні квадрокоптери. Наші бійці використовують їх для ведення тактичної розвідки та коригування мінометного вогню. Подекуди цивільні квадрокоптери бійці переобладнують в ударні. Такі безпілотники скидають гранати ВОГ-17, ВОГ-25, а іноді і постріли до РПГ-7.
Аналітики вирішили дослідити, як купували дрони протягом першого року двох місяців повномасштабної війни. Для цього дослідження використані дані з Prozorro – вивантажено перелік усіх доступних у системі закупівель БПЛА, які провели з 24 лютого 2022-го до 15 травня 2023 року. Однак відзначимо, що найімовірніше це не всі договори на дрони за цей період. Певний час замовники мали право підписувати контракти напряму без тендерів – і звітувати про це в електронній системі вже після закінчення воєнного стану.
За підрахунками Dozorro, за час повномасштабної війни через Prozorro придбали щонайменше 2,3 тис. безпілотників на майже 601 млн грн. Найчастіше дрони купували місцеві ради, територіальні громади та самі військові частини.
Виробники і моделі
Найбільше купували квадрокоптери китайського виробництва DJI. На них припадає приблизно 85% усіх придбаних у Prozorro дронів. DJI Technology Co., Ltd. (Dajiang Innovation Technology Co.) – китайська приватна компанія, виробник квадрокоптерів, мікроконтролерів, відеообладнання, один із піонерів і лідер ринку БПЛА.
Найчастіше купували такі моделі:
Квадрокоптери китайського виробництва DJI
Навесні минулого року ця компанія фігурувала у розслідуванні «Економічної правди». Журналісти підозрювали, що DJI блокує роботу українських комплексів AeroScope, тоді як придбані російською стороною ці ж комплекси продовжували працювати. AeroScope – це платформа для виявлення коптерів, яка здатна швидко ідентифікувати лінії зв'язку між БПЛА та його пультом управління, збираючи в реальному часі інформацію про статус польоту, маршрути та інше.
Наступний за популярністю безпілотник Autel, американської компанії Autel Robotics Co., Ltd. Найчастіше купували квадрокоптери Autel Evo II.
Також купують багато українських безпілотників. Ударний дрон «Кажан Е620» обладнаний системою скидання боєприпасів та може нести корисне навантаження вагою 20 кг. Його максимальна швидкість становить 40 км/год, а висота польоту – 400 м. Дрон має камеру з 10-кратним зумом і тепловізор, завдяки чому може працювати як вдень, так і вночі. Такі БПЛА купували зокрема в Дніпрі. Залежно від комплектації «Кажан Е620» коштував 590-995 тис. грн.
БПАК «Лелека-100» створений українською компанією DeViRo та прийнятий на озброєння Збройних Сил України в травні 2021 року. Такі безпілотники використовують для розвідки. Їх купувала зокрема Криворізька міська рада.
БПАК «Фурія» – перший вітчизняний комплекс, розроблений приватною компанією ТОВ «НВП» Атлон Авіа», який прийняли на озброєння української армії ще у 2014 році. «Фурія» призначена для тактичної повітряної розвідки та коригування вогню артилерії у будь-який час доби. Три такі комплекси придбав Виконавчий комітет Криворізької міської ради.
БПАК «Валькірія» («ВАЛК-1») теж використовують для розвідки і коригування вогню. Перший дрон створили у 2015 році десять волонтерів благодійного фонду «Армія SOS». Зараз ці безпілотники виробляє ТОВ «Бойові Птахи України». Такі літальні комплекси купували Житомирська міська рада та Матеївецька сільська рада.
Ще один український розвідувальний БПАК «МП-1 Spectator» створили ВАТ «Меридіан» з науковцями Київського політехнічного інституту. Після низки випробувань цей БПЛА включили до озброєння ЗСУ у 2019 році. «МП-1 Spectator» придбала Курахівська міська військова адміністрація.
Також у Prozorro купували малий тактичний (тобто зі злітною масою до 150 кг) безпілотний авіаційний комплекс Raybird-3 (ACS-3) для різних довготривалих місій та пошуково-рятувальних операцій від АВК «Скаетон». Із 2016 року допущений до експлуатації в Збройних силах України.
Один авіаційний комплекс ACS-3 за 50 млн грн придбав Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. До комплекту входить БПЛА, пускова установка, пульт керування, антенна система каналу телеметрії і керування, антенна система відео каналу, сенсор для пошуку пожеж Overwatch TK series та гіростабілізована камера Epsilon 140 (EO\IR).
Які регіони придбали найбільше безпілотників
Лідер з закупівель безпілотників у Prozorro – Дніпропетровська область. Тут купили 841 дрон на 223 млн грн. Понад половину з них – 474 на 97 млн грн – придбало КП «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради. Зокрема у квітні 2023 року підприємство закупило два БПЛА «Кажан» Е620 по 995 тис. грн, 285 квадрокоптерів DJI Mavic 3 Enterprise різної модифікації та комплектації по 207-209 тис. грн. У січні КП «Інфо-Рада-Дніпро» придбало 10 безпілотників «Кажан Е620» прямо у виробника по 590 тис. грн, однак тоді комплектація була іншою. На початку року підприємство купило сім квадрокоптерів DJI Mavic 3 fly more combo та 22 DJI Mavic 3t enterprise на 4,3 млн грн.
Ще 275 БПЛА на 114 млн грн придбав Виконавчий комітет Криворізької міської ради. У січні 2023 року він закупив 10 мультикоптерів DJI Matrice 30T по 612 тис. грн та 30 DJI Mavic 3, залежно від модифікації по 197-253 тис. грн. У вересні придбали 50 квадрокоптерів DJI Mavic 3 Fly More Combo та 6 DJI Matrice з додатковим обладнанням на 18,5 млн грн. У липні – 50 DJI Mavic 3 fly more combo та 5 DJI Matrice 30T на 10 млн грн. У березні 2023 року міська рада придбала чотири розвідувальні безпілотні авіаційні комплекси «Лелека-100» по 4,54 млн грн за комплект. Ці ж БПЛА міська рада купувала в лютому. Обидва договори без торгів уклали з фірмою-виробником «Виробничо-інноваційна компанія «Девіро».
«Там, де немає дронів, розхідним матеріалом стають люди»
На другому місці за кількістю придбаних безпілотників Луганська область – 307 на 52 млн грн. Найбільше дронів у регіоні закупило Управління власності Лисичанської військово-цивільної адміністрації – 109 штук. Воно придбало 34 коптери на 9,3 млн грн у лютому 2023 року, ще 45 на 6,2 млн грн – у березні. Однак які саме безпілотники закупили визначити неможливо, оскільки на Prozorro оприлюднено лише звіт про закупівлю без зазначення марки та моделі. У листопаді 2022 року це управління придбало 18 квадрокоптерів DJI Mavic 3 Fly More Combo, а потім ще два коптери (договір не опублікували, тому які саме – невідомо).
Ще 71 безпілотник на 10,8 млн грн купило КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго». Зокрема підприємство придбало дрони DJI Mavic 3 Fly More Combo, DJI Matrice 30T, DJI Matrice 300 RTK, DJI Mavic 3 Enterprise Thermal.
На третьому місці – Івано-Франківська область, де закупили 165 безпілотників на 31 млн грн. Лідером за кількістю придбаних БПЛА в області є Коломийська міська рада. На неї припадає понад половина загальної кількості – 75 штук. Зокрема місцева рада в жовтні минулого року придбала 15 квадрокоптерів DJI Mavic 3, три дрони Matrice 300 RTK та ще 10 DJI Mavic 3. У грудні докупили ще вісім дронів DJI Mavic 3T, чотири дрони DJI Matrice 30T та 15 квадрокоптерів DJI Mavic 3.
65 дронів на 8,4 млн грн придбало Управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення. 24 квадрокоптери DJI у комплекті з додатковими аксесуарами на 3,2 млн грн закупили на початку квітня. Ще 10 таких дронів придбали у березні цього року, ще п’ять – у квітні.
За вартістю укладених договорів на другому місці за Дніпропетровщиною Чернігівська область. Там придбали лише 10 комплексів безпілотників, але обійшлися вони аж у 90 млн грн. Більша частина цієї суми – дві закупівлі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС. Він придбав два комплекси Raybird-3 (ACS-3): за 50 млн грн у серпні 2022 року і за 37 млн грн у листопаді. Вартість відрізняється через комплектацію.
Антидронові комплекси
Окрім дронів для наших військових через Prozorro також купують техніку, що допомагає боротися з ворожими квадрокоптерами-розвідниками. Найпопулярнішими сьогодні є антидронові рушниці – засоби з протидії БПЛА у вигляді ручної зброї. Їхня задача – пригнічувати канали управління, супутникову навігацію та передачу даних між оператором і безпілотником. За методикою дії рушниці системи «антидрон» схожі на великі комплекси протиповітряної оборони, але відрізняються від них значно меншими розмірами, кількістю залученої живої сили, дальністю роботи й направленістю дії.
За підрахунками Dozorro, за час повномасштабної війни РФ з Україною через Prozorro придбали 28 антидронових рушниць на 27 млн грн. Зокрема купували:
- «KVS Antidron G-6» – розроблений та виготовлений в Україні для потреб української армії у 2015 році. Системи активно використовують прикордонна служба і правоохоронні органи для захисту стратегічних об’єктів військово-промислового комплексу та військових на передовій. Такі рушниці придбали АТ «Укртранснафта», Виконавчий комітет Кам’янець-Подільської міської ради, Степанівська сільська рада.
- «Piranha-5RADK» – антидронна система від української компанії «Піранья-Тех». Окрім глушіння сигналу, цей комплекс здатний також відбивати атаки з повітря за допомогою лазера. Таку рушницю придбав Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради.
- Антидрон «Вепр-антидрон» – вітчизняна стаціонарна система глушіння дронів має дальність дії до 3000 метрів. Таку антидрон систему купила АТ «Укртранснафта».
Безпілотники стали одним з ключових елементів цієї війни. За їхньою допомогою можна знайти командний пункт, склад із боєкомплектами та скорегувати вогонь по техніці – відповідно зупинити противника ще на підступах до позицій наших військових. Водночас, як і все інше на війні, дрони – це розхідний матеріал. Керівниця центру аеророзвідки Марія Берлінська стверджує, що там, де немає дронів, розхідним матеріалом стають люди.
Нагадуємо, що станом на 14 травня з початку повномасштабної війни через Prozorro витратили на безпілотники орієнтовно 601 млн грн: придбали понад 2 тис. БПЛА. Однак відзначимо, що найімовірніше це не всі придбані через Prozorro апарати. Певний час замовники мали право підписувати контракти напряму без тендерів – і звітувати про це в електронній системі вже після закінчення воєнного стану.
Згідно з інформацією на сайті, лише Фонд Сергія Притули придбав для армії більш як удвічі більше дронів – 5111. Водночас віцепрем’єр Михайло Федоров повідомив, що держава в межах проєкту «Армія дронів» законтрактувала більше 3800 комплексів БПЛА. Понад половину з них вже відправили на фронт. Ми не знаємо, чи є у Prozorro інформація про ці закупівлі. Ймовірно, немає, адже їх купували за кошти донорів. «Армія дронів» – це проєкт, започаткований Генеральним штабом ЗСУ та Мінцифри, в межах якого систематично закуповують дрони, ремонтують їх, а також вчать військових ними користуватися.
Коментарі — 0
