Бойовик «ДНР» розповів, як відчув на собі тортури своїх товаришів по службі

За словами Рубльова, його проблеми почалися після того, як він розповів про загибель 4-х бойовиків ДНР в ніч з 23 на 24 серпня. За його словами, загиблі були п'яні і тому потрапили під український обстріл. Крім того, Рубльов сфотографував місце загибелі своїх товаришів по службі і переслав фотографії блогеру Михайлу Полинкову, який оприлюднив їх. 

Коли фотографії потрапили в мережу, Рубльова викликали в штаб і заарештували.

«Мене викликали в штаб і запитали, чи я це робив знімки місця обстрілу. Я зізнався, що це був я. Я був впевнений, що загиблих збиралися звільнити заднім числом і списати все на битовуху, щоб не платити компенсації родичам. Мовляв їхали по дорозі на «Жигулях» і підірвалися. А військова частина до цього відношення не має. Таке практикується. Тільки я не очікував, що командування нашої частини так збирається зробити. У штабі мені сказали, щоб я поїхав у частину, зібрав речі і повернувся з речами. Може бути, вони думали, що я побіжу, почну ховатися, як шпигун. А лейтенант супроводжуючий просто застрелить мене, і таким чином справа буде вичерпана. Але я не збирався робити нічого такого. Я поїхав в частину, речі здав в каптерку і ми поїхали в Донецьк. Я не знав, що буду надовго заарештований. Я припускав, що розберемося і вранці автобусом я приїду назад у частину. Поки їхали в машині, супроводжуючі і дізнавачі виявили до мене жорстке поводження. Говорили мені, що про мене все знають. Звинуватили мене в тому, що я зустрічався в звільнювальні дні з жінкою, яка співпрацює з СБУ. Хотіли навіть надіти на мене наручники»- розповів російський бойовик.

За словами Рубльова, на допиті представники «ДНР», а також співробітники російських спецслужб переконували його, щоб він їхав назад в Росію, і що ніякої Новоросії, за яку він приїхав воювати проти України, давно вже не існує.

«Приїхали в Донецьк, на гауптвахту, в район Боссе, вулиця Молодіжна, будинок 16. Зі мною відразу поговорив дізнавач. Я відразу сказав, що буду співпрацювати і мені нема чого приховувати. Поговорили, я все написав. Він сказав, що в моїй розповіді є невідповідності, і що завтра зі мною працюватимуть люди набагато жорстокіше. Ще він додав, що якщо у мене буде можливість вибратися, щоб я їхав назад в Росію. Мовляв, ти ідеаліст, ти не вовк, а виживають тут тільки вовки. Це були справедливі слова. Я був поміщений в камеру під номером 10. Зі мною сиділи ще двоє людей, двоє офіцерів. Я зрозумів, що відбувається якийсь 37 рік, в тому вигляді, в якому його описав Солженіцин. На наступний день мене викликали на дізнання тричі. Крім дізнавача там були присутні так звані суміжники. Оскільки у них не було українського акценту, я зрозумів, що це співробітники ФСБ або якісь інші російські силовики. Я повторив свою розповідь. Вони засумнівалися, що я говорю правду. Вони домагалися від мене щоб я зізнався, що співпрацюю з СБУ, що я вів збір інформації, що Михайло Полинков також співпрацює з СБУ і що через нього я передаю інформацію українським ЗМІ і спецслужбам. Вони намагалися домогтися, щоб я розповів, в який спецшколі розвідників я навчався. Вони питали мене, навіщо я приїхав на Донбас. Я відповів, що приїхав захищати народ Новоросії. Вони відповіли мені, що Новоросії немає, а є тільки республіки - ДНР і ЛНР. Вони сказали, що Новоросія була в 2014 році, але всі, хто був за Новоросію, давно втекли і залишилися тільки захисники ДНР. Вони порахували, що я «стрєлковець», і говорили, що Стрєлков - це секта, яку треба нещадно тиснути. Що Стрєлков займається торгівлею гуманітарної допомоги», - розповів росіянин.

Рубльов також докладно описав тортури, які застосовувалися в нього в полоні.

«Суміжники» сказали, що їм здається, що я недоговорюю, і тому вони будуть застосовувати до мене спеціальні методи. Вони дістали пластикові стяжки і виклали на стіл ніж. Зараз я думаю, що це були методи психологічного впливу. Вони сказали мені, щоб я трохи посидів у камері і добре подумав, що трохи пізніше приїде «добрий чеченець», і буде зі мною говорити по-іншому. А дізнавач з військової поліції вирішив попрактикуватися, наскільки у мене міцна голова. Він взяв з підвіконня товстий рекламний глянсовий журнал і каже: зараз ми будемо читати. Відкриває навмання сторінку, а там реклама «Джіванші». Потім б'є журналом по голові. Я схопився за голову і скрикнув «Ой!», а слідчий говорить - не «ой!», а «Джіванші». І так ми «шанували» різні сторінки. І про «Хьюго Босс», і про якісь марки машин, і т. Д. Через деякий час мене відвели в камеру, а через годину знову привели на допит. У кабінеті був ще один чоловік. Весь в чорному, в Балаклаві, з пістолетом і з ножем. Сказали, що це співробітник МДБ, а МДБ розмовляє ще жорсткіше. В ході «бесіди» мені говорили, що ця людина буде застосовувати до мене спеціальні прийоми. Він запитав, чи сходив я в туалет, тому що коли він почне допит, то я можу обмочитися. З одного боку я розумів, що це залякування. А з іншого, було зрозуміло, що між залякуванням і реальністю - тонка грань. Наприкінці допиту я ще пару раз отримав по голові. Вони дали мені планшет і зажадали, щоб я ввів свій пароль і розблокував його. Слідчий звів курок і пригрозив, що простріляє мені або яйця або ногу, якщо я помилюся хоча б в одній цифрі. Хоча я сам не чинив опору і збирався все відкрити. Потім мене знову повели в камеру. Увечері приїхав чоловік з розвідки, з корпусу нашого. А якщо людина армієць, то з ним простіше. Став говорити, що йому не хочеться до мене «тапік» підключати - тобто ТА-57, струм через мене пропускати - хоча у нього було таке прохання. Він сказав: молись, щоб ми не знайшли ніяких доказів твоєї співпраці з СБУ »,- розповів Рубльов.

Проте врешті-решт в МДБ вирішили відпустити російського бойовика і вивезли його на російський кордон, попередньо відібравши документи, що доводять його участь в боях, а також планшет.

«Через кілька днів мене викликав дізнавач зі своїм помічником. Вони сказали, що саме м'яке що може бути по мені - розголошення військової таємниці. А найжорсткіше - шпигунство. А це термін до 20 років або розстріл. Розповіли, що до кінця тижня буде трибунал і розстріл. Але при цьому сказали, що є ще один варіант - я просто їду під конвоєм до кордону і їду до Росії. І не забираю ні планшет свій, ні паспорт, ні речі, ні зарплату. Просто їду, як є. Так і вийшло. Просто вивезли і залишили там на кордоні. Повернули мені тільки телефон і закордонний паспорт. З мене взяли дві розписки. Що мене на Донбасі не було жодного дня. Мене попередили, щоб я нічого не розповідав про свою участь. У мене забрали нагородну книжку, військовий квиток, планшет. Пізніше я дізнався, що вони виставили його на продаж в одному з інтернет-магазинів в Донецьку. Мені сказали, що якщо я щось розповім про те, що сталося на Донбасі, мене знайдуть і закопають» - розповів росіянин.

Інтерв'ю Рубльова було записано на відео і зараз знаходиться у відкритому доступі в інтернеті.