Директор кіноклубу в США назвав дві причини, чому українські фільми не отримують «Оскар»

Відомий мовознавець та директор кіноклубу Колумбійського університету Юрій Шевчук в інтерв’ю «Главкому» розповів, чому українські фільми «туго» конкурують із найсильнішими картинами у світі.

«Я не скажу, що знаюся на внутрішній кухні «Оскара». Але слід визнати, що були випадки, коли абсолютно невідомі режисери зі своїми фільмами потрапляли до короткого списку претендентів на цю премію. Щоби це сталося, потрібно мати масивну підтримку не просто від якогось одного продюсера, а й від членів Американської кіноакадемії», – уточнив Юрій Шевчук.

За словами викладача, щорічно на «Оскар» подають під п’ять тисяч фільмів. «Як їх помітити? Можна часом не помітити і найгеніальніший фільм. Тобто потрібна масивна, в тому числі, і фінансова підтримка для просування фільму в світі. Натомість від нашого уряду такої підтримки (відчутної, а не символічної) не має», – продовжив він.

Говорячи про підтримку українського кіно з боку держави та розвиток кіно, Шевчук відмітив кількісний і якісний аспекти.

«По кількості зараз набагато більше фільмів, ніж раніше через більше фінансування. Але кількість не завжди переходить у якість. Ми побачили, що такі наші фільми як «Атлантида», «Погані дороги» можуть бути на фестивалях найвищого міжнародного рівня. Але і раніше, коли випускали мінімум фільмів, були у нас такі, які отримували нагороди», – уточнив Шевчук.

Він додав: «Згадайте фільм Ігоря Стрембіцького «Подорожні», який переміг у Каннах. Потім у Каннах перемогла режисерка Марина Врода з фільмом «Крос». Зі зростанням кількості я не скажу, що частка національного кіна зросла в програмі у прокатників, не факт, що у них хоч 10% є українських фільмів. Наша прокатна система працює таким чином, що її ніхто не змушує фаворизувати український продукт. Це неправильно. Держава повинна зробити так, щоби кінотеатри їх фаворизували. З іншого боку, ми поки не навчилися робити багато якісних фільмів для масового глядача».

Говорячи про фільми не масового жанру, які подаються на «Оскар», викладач підкреслив, що кіно як і мова має існувати у всіх жанрах. «Український тільки виходить із колоніального стану і тому у нього така якась асиметрія спостерігається. У нас найбільше артхаусних, високочолих фільмів. Адже зробивши артхаусний фільм, який провалився в касі, можна завжди сказати: «А мене не зрозуміли, занадто розумно». Це безпрограшний варіант і цим легко відбитися від обвинувачень, що ти просто фільми не вмієш знімати», – підкреслив Шевчук.

«У нас зовсім не розвинений масовий кінематограф. От чи маємо ми національно-традиційний жанр кіна так, як у Росії є воєнні фільми, зведені до культу, чи як у Франції комедії, чи як у США судова драма чи колись вестерн? Ні, не маємо», – резюмував він.

Додамо, що в червні виповнюється 50 років фільму «12 стільців», який зняв майстер кіноексцентрики Леонід Гайдай (прем'єра відбулася у червні 1971 року).