Глава МЗС пояснив, чому про українських в’язнів у Росії майже не чутно

Глава МЗС Дмитро Кулеба пояснив, чому тепер про українських в’язнів у Росії майже не чутно.

Про це він розповів в інтерв’ю Главкому.

Кулеба визнав, що зараз в Росії залишаються багато українських політв’язнів.

«Коли за ґратами були якісь знакові особистості (Савченко чи Сенцов – ред.), відомі широкому загалу, то і медіа і соціальні мережі гуділи про цю тему. Коли за ґратами лишилися здебільшого прості громадяни, медіа втрачають інтерес до того, що відбувається», – пояснює міністр.

За його словами, задля того, щоб тема не зникала з інформ-простору, робиться багато. Так, була відновлена платформа міжнародної адвокації звільнення політв’язнів.

«1 липня відбулося засідання за участю МЗС, родичів ув’язнених, правозахисників, причетних до цього процесу органів влади, – розповів Кулеба. – Ми вирішували, що ще можна зробити на міжнародному рівні для звільнення».

Міністр підкреслив, що МЗС не може відповідати за весь процес звільнення (він дуже складний і є складовою декількох рівнів переговорів), але на міжнародному рівні робить все можливе.

Також Кулеба повідомив, що МЗС забезпечує контракти з адвокатами, які представляють інтереси ув’язнених українців.

«Це великий пласт роботи – і я дав вказівку, щоби в цьому питанні усе відбувалося без жодних зволікань, аби наші люди мали надійний юридичний захист», – запевнив міністр, підкресливши, що зараз 27 наших співвітчизників, затриманих, чи засуджених на території РФ, отримують правову допомогу за рахунок коштів державного бюджету.

Щодо перемовин про обмін, то вони, підкерслює Кулеба, ведуться політично на всіх рівнях – від президента, голови МЗС до Тристоронньої контактної групи (ТКГ). До процессу безпосередньо залучений голова Офісу президента Андрій Єрмак. Президент Володимир Зеленський неодноразово акцентував на необхідності звільнення політв’язнів, серед яких багато кримських татар.

За словами міністра, рідні ув’язнених просять від МЗС:

• інформувати про те, що відбувається (щоб вони знали, що ніхто не сидить просто, склавши руки);
• юридичну допомогу;
• інформацію про те, що вже зроблено, кого ще можна залучити, що ще можна зробити.

Чіткої відповіді на питання, коли чекати нового обміну, міністр не дав. При цьому зазначив, что обміни – найбільш емоційна історія, адже родичі, близькі чекають на будь-яку новину.

«З 2014 до 2016 року, коли я працював у відрядженні послом, бачив багато ситуацій, коли все більш-менш складалося, а потім йшли публічні заяви, і Росія зривала обмін або відкладала його, – розповів Дмитро Кулеба. – Вона це робила просто, щоб показати, що це відбувається на їхніх умовах і лише від них все залежить. Як кажуть в дипломатії: нічого не домовлено, поки все не домовлено. Я можу лише запевнити, що всі постійно над цим працюють».