Поліція запевняє, що знищила більше тисячі конфіскованих Iphone, але доказів цього знищення не надає

З початку року правоохоронні органи знищили речові докази, ринкова вартість яких може сягати близько 100 млн грн. За інформацією із судового реєстру, зокрема, під коток утилізації потрапили тисячі «небезпечних» смартфонів.

Так, у травні суддя Приморського суду Одеси Вадим Коваленко своїм рішенням задовольнив клопотання прокурора Одеської прокуратури Віктора Алексєєва про знищення «батарейок, ліхтарів, побутових приладів та інших предметів… які несуть потенційну небезпеку для здоров'я населення». Ці речі півтора року тому були вилучені одеською поліцією у морському контейнері в рамках розслідування про контрабанду.

Слідчі аргументували «небезпеку» експертними висновками, зробленими у квітні, про токсичність арештованого майна при контакті зі шкірою людини та при інгаляції. Додатково зазначалося, що у цих «речових доказах» містяться важкі метали, небезпечні для дітей.

Але сумніви в їх аргументах виникають, якщо ознайомитися з повним переліком майна. Адже мова йде не лише про «ліхтарики», а й про телефони Iphone, Lenovo, Nokia та інші.

Повний список можна знайти в іншій ухвалі Приморського суду Одеси річної давнини, на яке той самий суддя Вадим Коваленко тоді наклав арешт за клопотанням слідчого. Відповідно до переліку, у контрабандному контейнері містилися: понад 10 тис. мобільних телефонів, у тому числі, Iphone 6 у кількості 703 одиниць та Iphone 5S у кількості 554 одиниць. А також безліч інших товарів – близько 300 тис. батарейок Duracell, більше півтори сотні планшетів, тисячі калькуляторів, навушників, радіоприймачів, ліхтариків тощо. Навіть якщо припустити, що середня ринкова вартість телефону з цього списку становить 2000 грн, загальна сума знищеного майна може перевищувати 20 млн грн.

Знищення майна було доручено Нацполіції в Одеській області.

Чи піднялася рука у правоохоронців відправити в утиль тисячі смартфонів – дізнатися не вдалося. «Главком» спрямував запит до Одеської прокуратури, яка наполягала на утилізації, із проханням уточнити: чи знищені на даний час товари; яким чином це здійснено; що стало приводом для висновку про їх потенційну небезпеку; чому зазначені речі не були передані у власність державі. Але відповіді «Главком» не отримав.

Зі свого боку, колишній слідчий Генпрокуратури з особливо важливих справ, а наразі - адвокат Сергій Войченко зазначив «Главкому», що пересвідчитись у знищенні майна навряд чи вдасться. Фото- чи відеофіксація у цих випадках не здійснюється, така процедура має місце під час утилізації заборонених предметів – наркотиків, зброї тощо. Максимум, що можна отримати від утилізаторів – відповідний акт.

Більше читайте в статті «Главкома» Як силовики рятують Україну від «небезпечних» Iphone та брендових окулярів і одягу