Померла Марiя Стефанiя, одна з перших в незалежній Україні цілительок

На 72-му році життя після важкої невиліковної недуги померла Марiя Стефанiя (Зоя Реутт), одна з перших в Україні цілительок. Про це на своїй сторінці в Facebook написав журналіст, мистецтвознавець Михайло Маслій.

«Отаке життя: всіх рятувала, усім допомагала, а собі допомогти не змогла...», - наисав він, зазначивши, що Марiя Стефанiя померла 18 квітня.

«Вона мала звання професора, але при цьому не закінчувала жодного вишу, бажаючі потрапити до неї на лікування завжди вишиковувалися у довжелезні черги, адже вона лікувала травами та молитвою. Просила не називати її знахаркою чи цілителькою, а просто наставницею», - пише Маслій.

Журналіст уточнив, що Марiя Стефанiя померла від раку.

За словами Маслія, Марiю Стефанiю поховали 20 квітня у місті Вишневому в Києво-Святошинському районі Київської області.

В одному із своїх інтерв’ю вона сказала, що не вважає себе відомою.

«Вважаю, що тільки Бог може бути всесвітньо відомим. Такою я себе не вважаю, я є слуга Божа.

Отримую багато листів, в яких люди пишуть, що зневірилися у знахарях, цілителях, у яких сеанси тривають рівно по п’ять хвилин. Доки віддали гроші. Просто з порогу так званий цілитель страшними очима дивиться на людину і каже: «Тобі пороблено на смерть! Сусіди поробили, свекрухи, невістки». Усе роблять, щоб зіткнути лобами, щоб злякати людину —забрати останній дух. Можна злякати назавжди. Забирають не тільки гроші, а й останнє, на чому тримається життя.

Почепіть щось на шию і носіть — хрестики, талісмани — ніякі поробки вас не вчепляться. Окрім сили Божої, людина на собі нічого не повинна носити. Кожна людина повинна відчути любов Божу. А хіба кожний прожитий день — не любов Божа? Господь цими днями життя дає нам можливість бути мудрішими, світлішими.

На жаль, нині у найцивілізованіших країнах світу люди не довіряють священикам. Не хочу їх засуджувати. Божу скорботу відчувають багато людей. Хрест Божий — наша совість. І вона у церкві пробуджується у моїх гріхах перед Господом. Моя сила Духу буде тільки від Бога, а не від священика, який є дитиною Божою. Те, що він робить і як — Бог усе бачить і розсудить. Але в церкву я йду тільки до Бога. Наші церкви у чистоті, в порядку, світлі. Нехай би подібне було і в наших душах».