Слабошпицький розказав, чому Порошенко не схотів оголошувати Рік утвердження української мови

Президент не проголосив Рік утвердження державної мови, бо побоявся втратити голоси російськомовних виборців. Його 10-річна програма укорінення і зміцнення статусу державної мови – це малодієвий захід перед виборами. Таку думку висловив літературознавець і громадський діяч Михайло Слабошпицький, пише Gazeta.ua. 

«Зовсім проігнорувати настрої українського суспільства президент не міг. Тому і вдався до такого засобу, як 10-річчя української мови. Це добре, але мало. Україні необхідний новий мовний закон. 10-річна програма розвитку мови може просто розсіяти політичну волю для прийняття закону про державну мову. Це тактичний хід, що значить «і вашим, і нашим. У плані національного будівництва - позиція імпотентної гуманітарної команди», - підкреслив він.

На думку Слабошпицького, потрібно створити національну комісію при президентові, яка б займалася задоволенням національних потреб українців – а головне – реальним утвердженням української мови реально в статусі державної. «Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв в лютому 2018 року заборонив використовувати російську мову на засіданнях пардаменту й уряду, вживати лише державну. В Латвії 52% російськомовного населення, але там постійно ведеться робота із захисту державної мови. Мене часто запитують мої друзі із Латвії, коли в українському парламенті буде чути державну мову», - розповідає літературознавець.

В українському суспільстві визріла готовність займатися саме національним будівництвом. Внаслідок війни з Росією багато російськомовних патріотів України бажають посилити статус державної мови.

«Добре бути дипломатичним. Але потрібно визначитися, особливо, коли йде війна. За що ми воюємо, як не за українську мову. Це чітко й виразно повинен сказати президент», - вважає громадський діяч.

На думку Слабошпицького, план укорінення державної мови є невдалим формулюванням. Воно нагадує сталінську концепцію коренізації.

«Я подивований розпливчастістю визначення «укорінення». Його вжили, маючи на увазі щось одне, однак в це поняття можна вкласти інший зміст. В кінці 1920-х, заграючи із республіками, був проголошений процес коренізації. У нас - українізації. Зводити це до книговидання - хитрість. Видання книг – наслідок діяльності ентузіастів. Держава все зробила, щоб знищити українську книгу. Так само з іншими галузями культури», - каже Михайло Слабошпицький.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко повідомив: не проголошуватиме 2018 рік Роком утвердження державної мови. Замість цього він підпише указ про десятирічну програму зміцнення статусу української мови як державної.

Як повідомлялося,  9 лютого колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко звернулися до нинішнього глави держави Петра Порошенка із проханням оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови.

Як раніше зазначалося, письменниця Оксана Забужко підтримала ідею проголошення 2018-го Роком утвердження державної мови. На думку письменниці, саме формулювання Рік утвердження державної мови є вдалим. Також із проханням про Рік утвердження державної мови до Порошенка зверталась народна артистка, Герой України Ада Роговцева. 

Нагадаємо, листа до президента із проханням оголосити 2018-й Роком державної мови направили не лише митці (відповідне звернення було спрямовано до глави держави 6 грудня 2017-го), а й народні депутати. 178 парламентарів 10 листопада минулого року підписали звернення до президента про те, щоб оголосити 2018 рік «Роком державної мови». «Щоб кожного, хто проживає на території України, зробити сильніше, звертаємося до Вас і пропонуємо (і така ідея підтримана чотирма профільними міністерствами та Академією наук) оголосити 2018 рік «Роком державної мови», - йдеться у повідомленні.

Раніше Комітет з питань культури і духовності 16 листопада минулого року підтримав пропозицію щодо оголошення 2018 року Роком державної мови. Після того, шостого грудня із відповідним проханням до гаранта звернулися 36 громадських та культурних діячів і вчених. 15 грудня аналогічні листи до Порошенка надіслали ініціативна група «Першого грудня», 20 грудня - Світовий конгрес українців.

26 січня звернення до президента Петра Порошенка з проханням оголосити 2018-й «Роком утвердження державної мови» підписали 74 провідні українські правозахисники, науковці, письменники, митці та видавці. 4 березня Меджліс звернувся до президента із проханням про оголошення Року утвердження державної мови.