Старий літак чи щось інше? Фахівці назвали причини, які могли привести до авіакатастрофи літака з курсантами

Застаріла система освіти, брак навчальних тренажерів та відсутність грошей для модернізації і ремонту техніки – головні проблеми система підготовки військових льотчиків. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» Авіакатастрофа під Чугуєвом. Розбір польотів.

Провідні експерти у цій галузі визнають: катастрофа, яка відбулася з літаком Ан-26, чи, наприклад, падіння учбово-бойового винищувача Су-27УБ у 2018 році мають не одну, а цілий комплекс причин. 

Технічний директор приватної компанії «Рамзай», генерал-лейтенант Збройних сил України, що до листопада 2015 року був заступником командувача Повітряних Сил ЗСУ із логістики, Володимир Шатов пояснює:

«В Україні бідний парк тренажерів на учбових місцях. Їх бракує як за кількістю, так і за якістю. Хоча виробництво такої техніки може бути забезпечене українськими виробниками. «Наприклад, на літак МіГ-29 тренажера сучасного держава не надає», – звертає увагу Шатов.

В свою чергу Ігор Крол, президент компанії «Маркет-Матс» (виробляє тренажери для пілотажного складу) вважає, що одна з причин чугуївської трагедії в тому, що тренажера в Україні на літак Ан-26 взагалі немає.

За його словами, такий апарат на 93-94% відповідає реальному об’єкту, і під час підготовки скорочує і ресурси для підготовки льотчиків, і забезпечує безпеку пілотів.

Генерал-полковник Юрій Байдак (командувач Повітряних сил ЗСУ, 2012-2015 рр.) підтверджує: виробництво тренажерів в Україні є, але держава поки що закуповує їх замало.

Ще однією проблемою Володимир Шатов вважає нереформовану систему навчання:

«У нас є Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба, але там все розділено на кафедри. Я вважаю, що у складі університету має бути окремий авіаційний інститут. Річ у тім, що у самих Повітряних силах має бути 70% ресурсів та всього забезпечення йти на авіацію, а лише 30% на зенітно-ракетні війська та радіотехнічні війська, а наразі у нас система з певним перекосом. Начальник такого інституту має відповідати за підготовку фахівців, а не начальник факультету».

Та ключовою проблемою експерти називають брак коштів.

«Їх недостатньо, щоб витягти із ями безпеку польотів. Пошук «стрілочників», які отримають терміни за нещодавню катастрофу літака Ан-26 під Чугуєвом, нічого не вирішить. Справа на сьогодні не в них, а тому, що Україні треба вийти на нормальний рівень заміни парку літаків та вертольотів», – вважає Шатов.

Нагадаємо, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий - помер у лікарні від опіків. В'ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебуває на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.

Прощання із більшістю жертв авіакатастрофи під Чугуєвом відбудеться після ідентифікації тіл.

Розслідування авіакатастрофи військового літака Ан-26 на Харківщині проводить ДБР. Слідчі вже опитали 40 свідків у справі.

28 вересня стало відомо, що розшифровка бортових самописців Ан-26, що впав під Чугуєвом, проводиться в Харкові.