У Києві відбулася міжнародна конференція, присвячена посмертному донорству

Лікарі, представники МОЗ, правоохоронці та пацієнти обговорили запуск системи трансплантації в Україні. Масштаб проблеми вражає: лише шість сердець було пересаджено в країні за часи незалежності, хоча трансплантації серця щороку потребують 1000 людей.

«Щороку тисячі українців потребують пересадки органів. Кожен день дев'ять українців помирають, не дочекавшись трансплантації, − розповідає Ірина Заславець, один з організаторів конференції та голова ГО «Всеукраїнська платформа донорства іDonor». − У боротьбі за життя українці вимушені їхати за кордон − як правило, в Білорусь та Індію. Щороку Україна витрачає майже 700 млн грн на лікування за кордоном. З новим законом про трансплантацію органів за ці ж кошти в Україні можна буде врятувати у декілька разів більше людей».

Окрім панельних дискусій, у рамках конференції «Актуальні питання трансплантації та донорства органів в Україні» працювала «Школа пацієнтів», де люди, що живуть з пересадженими органами, та ті, хто очікують на трансплантацію, могли поспілкуватися один з одним та отримати відповіді на свої запитання від українських та білоруських лікарів. Завдяки одному з них, директору Мінського науково-практичного центру хірургії, трансплантології і гематології Олегу Руммо, Білорусь сьогодні є єдиною країною на пострадянському просторі, що входить у топ-30 найбільш розвинених трансплантаційних країн за версією ВООЗ. Саме в Білорусь найчастіше їдуть українці заради трансплантації органів.

«Зараз в Білорусі щорічно виконується близько 500 трансплантацій - близько 50 операцій на мільйон населення, - говорить Олег Руммо. - Це більше, ніж в Німеччині, ніж в Польщі, ніж у всіх країнах колишнього Союзу. За останні роки ми накопичили досвід проведення близько 4500 трансплантацій, з яких левова частка − трансплантація від померлих донорів. При цьому ми не можемо сьогодні задовольнити навіть половину запитів від українських громадян, які до нас надходять, тому що наша програма трансплантації існує в першу чергу для білоруських громадян. Треба розуміти, що трансплантація − це лише вершина айсберга. Всі медичні установи в Україні, де є відділення інтенсивної терапії та реанімації, повинні стати донорськими базами. Для цього їх потрібно відповідно оснастити, в них повинні працювати фахівці».

Співорганізатором конференції виступило Міністерство охорони здоров’я України. «Єдина державна інформаційна система трансплантації вже на фінальному етапі розробки, – розповів під час конференції Роман Ілик, заступник міністра, який керує напрямком розвитку трансплантації. – До кінця березня 2019 року розробники мають завершити створення системного продукту. З квітня ми плануємо розпочати його тестування та наповнення. Ця система містить 9 реєстрів і повинна бути максимально синхронізована з іншою системою, яка діє в Україні, eHealth. Міністерство охорони здоров’я прагне до 2020 року розробити чіткий алгоритм, створити необхідний фундамент та правила, завдяки яким донорство після смерті стане реальністю. Через три роки ми прагнемо, щоб кількість трансплантацій в Україні збільшилася щонайменше удвічі».

Присутні на конференції підписали петицію, у якій звернулися до голови Верховної Ради Андрія Парубія із проханням розблокувати процес трансплантації в Україні. В петиції наголошується, що вже більше місяця Комітет з питань охорони здоров’я Верховної Ради України не може розглянути законопроекти, які серед іншого покликані врегулювати процедуру трансплантації в Україні до початку роботи Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Нагадаємо, у травні 2018 року було ухвалено закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини». Він, зокрема, передбачає розробку, створення та запуск реєстрів, що утворюватимуть Єдину державну інформаційну систему трансплантації. Наразі ці реєстри не створено.

Нагадаємо, в Україні з'явилась нова професія – трансплант-координатор, який займатиметься  налагодженням зв’язків між усіма учасниками процесу трансплантації.