Україна хоче вийти з міждержавної угоди, яка виступає за збереження пам’ятників радянських солдатів

Україна хоче вийти з міждержавної угоди, яка виступає за збереження пам’ятників радянських солдатів
У Кременці після початку війни демонтували скульптури солдатів-визволителів 
фото: teren.in.uа

Документ було скріплено підписами представників 11 країн у вересні 2011 року

Верховна Рада розгляне проєкт Закону про вихід з Угоди про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Відповідний законопроєкт 28 квітня зареєстровано у парламенті, передає «Главком».

Ініціатором виступив Кабінет міністрів. У пояснювальній записці до проєкту рішення сказано, що Міністерство культури та інформаційної політики України проаналізувало чинні міжнародні договори в рамках СНД щодо їх відповідності національним інтересам. При цьому міністерство вважає недоцільною подальшу участь України в Угоді про увічнення пам’яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, враховуючи збройну агресію Росії проти України як однієї з країн учасниць зазначеної Угоди.

Крім цього, Україна та інші країни-учасниці Угоди мають суттєві відмінності стосовно вшанування пам’яті учасників Другої світової війни.

Зауважимо, що Угоду про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років було підписано 3 вересня 2011 року у Душанбе (Таджикистан). Документ скріплено підписами представників 11 країн: Росії, Азербайджану, Таджикистану, України, Вірменії, Білорусі, Туркменістану, Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Молдови.

Угода передбачає заходи зі збереження пам’яті про загиблих військовослужбовців, утримання та облаштування військових пам’ятників та поховань; висвітлення фактів про безсмертний подвиг народів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

Нагадаємо, що з початком війни в Україні запустився процес знесення радянських пам'ятників. Зокрема, 20 квітня у Дрогобичі було демонтовано радянський «Меморіал слави» та «вічний вогонь». Меморіал слави був розташований на перехресті вулиць Самбірської та І.Франка.

Також 25 квітня з'явилася інфомація про демонтаж зірки із серпом та молотом і надпису «1941-1945» зі стели на військовому кладовищі у Хмельницькому.

Як повідомляв «Главком», українські парламентарі пропонують перенести День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні з 9 на 8 травня та перенести вихідний день. Саме 8 травня відбулася капітуляція нацистської Німеччини. Про це йдеться в проєкті закону №7297.

Як зазначають автори проєкту, Друга світова війна 1939-1945 років, розв’язана двома злочинними тоталітарними режимами, стала найбільшою трагедію людства в ХХ столітті. Україна під час цієї війни зазнала незліченних жертв і руйнувань.

«Відзначення в Україні Дня перемоги 9 травня є нелогічним і неприйнятним, особливо після початку повномасштабного російського вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року. Україна має вшановувати пам’ять полеглих і відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні разом з усією Європою і всім цивілізованим світом 8 травня. А 9 травня – разом з державами-членами Європейського Союзу відзначати День Європи», – зазначається в документі.

Нагадаємо, після початку широкомасштабної війни, яку почав Володимир Путін, по всій Україні почали зносити радянські пам'ятники.

У Києві було демонтовано монумент двом робітникам, який встановили «на ознаменування возз'єднання України з Росією».

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: