Як не потрапити на гачок шахраїв під час карантину?

За дні вимушеного карантину в Україні активізувалися інтернет-шахраї. Які нові хитрощі вони використовують і як модернізували старі для відбирання грошей у громадян, розповів під час ефіру спецпроєкту «Карантин» на телеканалі «Київ» директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем Олександр Карпов.

Наприклад, в останні кілька тижнів люди почали отримувати смс-повідомлення нібито від Національного банку України про нарахування тисячі гривень. При цьому одержувачам пропонується передзвонити і дізнатися, як отримати ці гроші. І далі за давно перевіреною схемою: людина передає всі свої дані, номери банківських карток, коди та ін. У разі отримання таких повідомлень Карпов радить видалити смс зі свого телефону. Передзвонити можна за номером телефону, який вказаний на вашій банківській картці.

Наступна шахрайська схема, що стала популярною останнім часом, - замовлення товарів через доставку OLX. Наприклад, люди замовляють таким чином медичні маски, антисептики та ін. Далі така схема «розводу»: покупцеві через будь-який меседжер, наприклад, вайбер, пропонують зайти на сайт, на якому потрібно ввести свої карткові дані. Одночасно шахрай перехоплює ці дані і вводить на іншому сайті або це відбувається в автоматичному режимі. Таким чином покупець, вводячи одноразовий пароль, фактично переводить гроші на картку шахрая. Як діяти в такому випадку? «Якщо ви щось замовляє з доставкою OLX, а вам через меседжер пропонують зайти на сайт і вже там ввести свої карткові дані, будьте впевнені, що це шахрайство», - говорить Карпов.

Ще один метод, що з'явився під час карантину ,- так зване опитування від «Переможемо коронавірус разом». Це може бути повідомлення електронною поштою, банер в інтернеті, що спливає, запрошення через меседжер пройти опитування і виграти гроші. Потім, щоб отримати виграш, людині пропонують спочатку оплатити так званий податок. Далі зрозуміло, що відбувається. Людина перераховує цю суму і довго чекає, коли ж вона отримає свій виграш.

Також акуратно потрібно ставитися до всіляких розсилок нібито від Центру громадського здоров'я, Всесвітньої організації охорони здоров'я та ін. Або ж, наприклад, до повідомлення від керівництва вашої компанії з інструкцією, як працювати віддалено. До цих фальшивих повідомлень можуть бути прикріплені файли, випадково відкривши які, людина може відкрити доступ до свого комп'ютера. Насправді це старий добре відомий спосіб інтернет-шахрайства. Просто його відкоригували, так би мовити, на злобу дня.

Ще одне слабке місце інтернет-шахраї знайшли у нудьгуючих під час карантину українців. Надсилають повідомлення типу «Я знаю твій маленький брудний секрет» і натякають, наприклад, що людина нібито дивилася на одному з сайтів інтимне відео. На доказ можуть навіть надіслати ваші паролі, ніки. При цьому люди забувають, що реєструючись на різних ресурсах (наприклад, інтернет-магазинах), часто вказують одні й ті ж самі паролі, ніки. Так що дістати ваші «секретні дані» не так вже й складно. Потім шахраї починають вимагати заплатити їм або вони нібито оприлюднять вашу «брудну таємницю».

Ну і класика жанру, на яку все ще можуть потрапляти люди похилого віку, - це тривожний дзвінок про те, що у сина, внука, правнука або будь-кого з родини неприємності. Тільки якщо раніше вони нібито потрапляли в поліцію або аварію, то тут їх «забирають на примусову обсервацію». Ну а «звільнення», звичайно, коштує грошей.

Раніше Національний банк України повідомив про те, що шахраї масово розсилають смс повідомлення від імені банків із пропозицією отримати нібито «державну допомогу».