Закон про люстрацію: міністр юстиції прокоментував рішення ЄСПЛ

Уряд зробить усе, щоб забезпечити права громадян та зберегти механізм люстрації, хоч і в обмеженому вигляді.

Про це заявив у Facebook міністр юстиції Денис Малюська, коментуючи рішення ЄСПЛ відхилити апеляцію України у справі щодо закону про люстрацію.

«Ми не будемо сидіти, склавши руки, а зробимо усе, щоб забезпечити права громадян та збереження механізму люстрації, хоч і в обмеженому вигляді», - наголосив він.

Як підкреслив Малюська, ЄСПЛ не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а лише її надмірний обсяг.

«Окремі категорії громадян, на думку суду, були автоматично люстровані, хоча нічого поганого не вчиняли», - зазначив він.

Малюська повідомив, що Мін’юст планує спільно з народними депутатами опрацювати та внести законопроєкт, відповідно до якого буде створена комісія, що розглядатиме скарги громадян, які вважають свою люстрацію неправомірною.

Також розглядатиметься можливість поновлення на посаді (за її наявності) та виплати різниці між втраченим та реальним заробітком, сказав він.

При цьому міністр наголосив, що описаний ним механізм не застосовуватиметься до категорії громадян, чия люстрація була обґрунтованою.

Як повідомлялося, Європейський суд з прав людини 24 лютого вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.

Як відомо, у середині січня Україна оскаржила рішення Європейського суду з прав людини, який визнав норми закону «Про очищення влади» порушенням Конвенції про захист прав людини.

Нагадаємо, 17 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення щодо закону про люстрацію. У ньому йшлося, що український закон «Про очищення влади» порушив права українських чиновників.

Суд вирішив, що закон застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або на підставі обіймання посад у Комуністичній партії до 1991 року.

На думку суду, зазначений закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю в період правління колишнього президента.