ЗМІ: Мовчання Кремля щодо кібернападу на США затягнулося

Жодний чиновник, хто зазвичай робить такі коментарі за службовим обов'язком або відповідно до свого статусу публічної влади, не висловився, хоча закордонні видання надрукували на свої перші шпальти результати скандальної доповіді. На цей факт звертається увага «Голос Америки» в матеріалі про те, що «Москва відповіла повним мовчанням на публікацію даних розвідки США».

«Ані Кремль, ані МЗС, ані керівники комітетів з міжнародних справ обох палат парламенту Росії не зробили жодної заяви щодо звинувачень, які прозвучали із Вашингтона. Представники військових також промовчали, а політичні коментатори не опубліковані з цього приводу жодної колонки або навіть репліки на сайтах інформаційних ресурсів, пов'язаних з російською владою», - йдеться у матеріалі.

Також у матеріалі наводяться думки експертів. Найімовірнішою причиною такого мовчання є те, що у Москві хочуть дочекатися інавгурації президента Дональда Трампа, не бажаючи вступати у полеміку з адміністрацією, яка невдовзі піде у відставку, вважає керівник Центру політико-географічних досліджень Микола Петров.

«Є, справді, деяке вичікування, яке почалося ще з президентського послання, з якого стало ясно, що Кремль вже щосили чекає приходу нової адміністрації у Вашингтоні, її перших дій, і тому утримується від якихось заяв і оцінок, які могли б завадити налагодженню відносин із новим лідером», - припустив експерт, додаючи, що «після реакції Путіна на висилку дипломатів» була «фактично дана команда не відповідати».

У свою чергу президент Інституту стратегічних оцінок Олександр Коновалов вважає помилковими очікування з приводу потепління російсько-американських відносин в часи Трампа і вважає, що вся справа у затяжних святах: «... Якщо Росія перестає працювати, то вона перестає працювати по всіх лініях державного механізму», - висловився експерт.

«Їхня думка про те, що Трамп - це президент, який повністю відповідає прагненням російської еліти, категорично невірна. Трамп - це не проросійський президент, а проамериканський», - додав аналітик.

Експерт згадав екс-президента Рейгана, який підписав з СРСР договір про скорочення ядерних озброєнь, «але теж зробив це виходячи з американських інтересів, а не через Росію».