Чому з віком складніше підбирати слова?

Старіючи, людям все складніше підібрати правильне слово у вирішальний момент. Попри те, що словниковий запас у процесі життя збагачується, тож теоретично з віком наш лексичний вибір мав би ставати більшим, пенсіонерам все складніше активувати семантичну пам’ять і підшукати відповідне поняття. Досі було неясно, чому так.

Зараз порівняльне дослідження Сандри Мартін (Sandra Martin) з Інституту когнітивних і нейрологічних наук імені Макса Планка в Лейпцигу та її колег запропонувало можливе пояснення вікових розладів у підборі слів. Для свого експерименту науковці запропонували пройти тести зі сканером мозку 28 здоровим старшим людям у віці від 60 до 70 років, а також 30 молодим учасникам – для порівняння.

Поки піддослідні лежали в МРТ-сканері, надаючи науковцям змогу записати активність їхнього мозку, учені просили їх розв’язувати семантичні завдання. Зокрема, потрібно було назвати якомога більше слів, які б пасували до певної тематичної категорії – наприклад, тварини, метали, транспорт. Певні фрагменти тесту переривали завданнями на рахування, крім того, категорії були впорядковані у такий спосіб, що складні та прості блоки чергувалися.

Результат: як і можна було очікувати, молодші особи проходили тести на підбір слів краще й потребували менше часу для відповіді. Аналіз мозкової активності засвідчив: в обох вікових групах до завдань на семантичну пам’ять були залучені дві мережі. Йдеться про розташовану в лівій півкулі мережу семантичної пам’яті, що охоплює мовні центри та зберігає фактичні знання. Крім неї, до підбору слів залучена так звана фронто-парієтальна нейронна мережа, що відповідає за загальні функції, зокрема уважність і пам’ять, але за пам’ять – меншою мірою, ніж за виконавчі функції.

Молодші особи виконували завдання то краще, що сильнішими були внутрішні зв'язки всередині цих двох мереж. Але не старші: «Схема зв’язків при виконанні цих завдань була подібною і в старших, і в молодших, але у молодших зі збільшенням синхронізації мереж зростали продуктивність й ефективність опрацювання, натомість у старших цього не відбувалося. Зі збільшенням здатності утворювати зв’язки у них покращувалася когнітивна продуктивність, але не ефективність», – повідомила команда.

Інакше кажучи: старший мозок більше не може використовувати сповна зв’язки обох мереж, тож інформаційні потоки в мережах стають менш ефективні, ніж у молодших. Також у старших проявилася сильна активність у виконавчих ділянках і сильніший зв’язок між обома мережами. За даними Мартін і її колег, це означає: семантичні завдання для старших осіб загалом даються складніше.

Чому схема активності змінюється з віком, досі не вдалося пояснити повністю. Проте здається, що нейронні реакції певних ділянок з часом слабнуть. «Наші результати надають нові докази того, що ефективність мозку, що старіє, зменшується внаслідок нейронної дедиференціації», – сказали науковці. Навіть якщо старші люди володіють багатим семантичним знанням, це шкодить їхній здатності діставати певний зміст із пам’яті. «На структурному рівні певну роль може відігравати й деградація сірої речовини, яку повинен компенсувати обмін між мережами», – сказала Мартін.

Nadja Podbregar

Warum uns im Alter Wörter schlechter einfallen

Max-Planck-Gesellschaft, 6. September 2021, Cerebral Cortex, 2021; doi: 10.1093/cercor/bhab252,

Зображення: ersinkisacik/ Getty images

Зреферувала С. К.