Свіжі рейтинги: Тимошенко та Садовий набирають вагу

З 26 лютого по 11 березня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім Криму) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн–ефекту 1.5) не перевищує: 3.3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Головні результати:

• Після виборів найбільше зростають три парламентські партії: Блок Петра Порошенка, Самопоміч і Батьківщина, найбільше падає блок Яценюка.
• Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Андрій Садовий – лідери в президентському рейтингу
• Партія "Батьківщина" у порівнянні з останніми виборами до Верховної Ради наростила свою підтримку майже вдвічі, а партія "Самопоміч" – на одну третину.
• Жителі України песимистично оцінюють найближче майбутнє і є стриманими оптимістами у довгостроковій перспективі
• Відносна більшість підтримує і Європейський курс України і вступ до НАТО, але є суттєва регіональна диференціація (особливо щодо вступу до НАТО)

Електоральні настрої населення на виборах до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині березня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

• 16,1%  проголосували б за партію «Блок Петра Порошенка»,
• 10,3% – за партію «Самопоміч»,
•  7% – за Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
•  6.2% – за партію «Опозиційний блок»,
•  5% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  4% – за партію «Народний фронт»,
•  3,1% – за партію «Правий сектор»,
•  2,9% – за партію «Громадянська позиція»,
•  2,5% – за Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  1,6% – за Комуністичну партію України,
•  0,7% – за партію «УДАР»,
•  за інші партії – загалом  1%,
•  2,8% – викреслили б усі партії, попсували б бюлетень,
• 14,5% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 19,7% – не визначилися, за кого голосувати,
• 1,2%   – відмовилися відповісти на запитання.

Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 60% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів):  

• 26,7%  проголосували б за партію «Блок Петра Порошенка»,
• 17,1% – за партію «Самопоміч»,
• 11,5% – за Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
• 10,2% – за партію «Опозиційний блок»,
•  8,4% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  6,6% – за партію «Народний фронт»,
•  5,2% – за партію «Правий сектор»,
•  4,8% – за партію «Громадянська позиція»,
•  4,1% – за Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  2,6% – за Комуністичну партію України,
•  1,1% – за партію «УДАР»,
•  за інші партії – загалом  1,7%.

Цей результат перевірявся методом «таємної скриньки» і показав свою стабільність
Електоральні настрої населення на виборах Президента

Якби вибори Президента України відбувалися в середині березня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

• 20%  проголосували б Петра Порошенка,
•  6,6% – за Юлію Тимошенко,
•  6,5% – за Андрія Садового,
•  4,4% – за Олега Ляшка,
•  4,1% – за Анатолія Гриценка,
•  3% – за Арсенія Яценюка,
•  2,8% – за Дмитра Яроша,
•  1,6% – за Юрія Бойка,
•  1,4% – за Олега Тягнибока,
•  1,4% – за Сергія Тігіпка,
•  1% – за Михайла Добкіна,
•  0,9% – за Петра Симоненка,
•  0,3% – за Віктора Медведчука,
•   за інших кандидатів – загалом  2,9%,
•  4,6% – викреслили б усіх кандидатів, попсували б бюлетень,
• 14,9% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 21,9% – не визначилися, за кого голосувати,
• 1,7% – відмовилися відповісти.

      Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 57% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином:

• 35,2%  проголосували б Петра Порошенка,
•  11,6% – за Юлію Тимошенко,
•  11,4% – за Андрія Садового,
•  7,7% – за Олега Ляшка,
•  7,1% – за Анатолія Гриценка,
•  5,2% – за Арсенія Яценюка,
•  5% – за Дмитра Яроша,
•  2,8% – за Юрія Бойка,
•  2,5% – за Олега Тягнибока,
•  2,4% – за Сергія Тігіпка,
•  1,7% – за Михайла Добкіна,
•  1,6% – за Петра Симоненка,
•  0,6% – за Віктора Медведчука,
• за інших кандидатів – загалом  5,1%.

Очікування населення щодо економічної ситуації і задоволеність життям

• Жителі України песимистично оцінюють найближче майбутнє.  Майже 64%  вважають, що впродовж найближчого року економічна ситуація в країні погіршиться (34.4% з них вважають, що значно погіршится, а 29.3%, що дещо погіршиться). На значне покращення ситуації очікують 0.6%, на деяке покращення – 9.3%. Ще 17% респондентів вважають, що економічна ситуація не зміниться, а 9.5% не змогли відповісти на запитання.

• Така думка домінує в усіх регіонах - очікують на значне або деяке погіршення ситуації: 51.6% серед жителів Заходу (на значне або деяке покращення очікують 13.2%), 62.7% серед жителів Центру (проти 12.4%), 74.5% серед жителів Півдня (проти 7.1%), 71.6% серед жителів Сходу (проти 5.5%), 74.8% серед жителів Донбасу (0.8%).

• Водночас у довгостроковій перспективі українці демонструють стриманий оптимізм: 7.4% вважають, що протягом найближчих 5 років економічна ситуація в Україні значно покращиться, а 34.8% вважають, що дещо покращиться. На значне погіршення економічної ситуації впродовж найближчих 5 років очікують 13% українців, не деяке погіршення – 10.4%. Ще 11.3% вважають, що у довгостроковій перспективі ситуація не зміниться, а 23.1% не змогли відповісти на запитання.

• Більший оптимізм у довгостроковій перспективі демонструють жителі Заходу і Центру. Серед жителів Заходу 52.5% очікують на значне або деяке покращення ситуації (проти 17.6%, які очікують на значне або деяке погіршення ситуації), серед жителів Центру – 50.6% (проти 19.4%).

• Менш оптимістичні жителі Півдня і Сходу. Серед населення Півдня 29.3% очікують на значне або деяке покращення ситуації (проти 38.9%, які очікують на значне або деяке погіршення ситуації), серед жителів Сходу – 29.6% (проти 27.5%).

• Серед жителів Донбасу у довгостроковій перспективі 14.6% очікують на значне або деяке покращення ситуації, 29.2% очікують на погіршення ситуації. Водночас 45.5% жителів регіону не змогли відповісти на запитання.

• Повністю задоволені тим, як складається їхнє життя зараз, 1.4% українців, скоріше задоволені – 9%.  Більшість українців (63%) не задоволені тим, як складається їхнє життя зараз. З них 32.2% українців цілком не задоволені, ще 31.2% – скоріше не задоволені. Ще 23.9% українців у рівній мірі задоволені і не задоволені тим, як складається їхнє життя, а 2.3% завагалися або відмовилися відповісти на запитання.

• Переважна незадоволеність тим, як зараз складається їхнє життя стосується усіх регіонів України: серед жителів Заходу – 54.8% (скоріше або повністю задоволені – 11.5%), серед жителів Центру – 64.9% (проти 8.7%), серед жителів Півдня – 68.6% (проти 5.8%), серед жителів Сходу – 62.8% (проти 16.6%), серед жителів Донбасу – 84.5% (проти 4%).

Зовнішньополітичні орієнтації населення

• Трохи більше половини населення (51.4%) вважають, що Україна має йти до вступу в Європейський Союз, 10.5% вважають, що Україна має йти до вступу в Митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Ще 24.7% українців дотримуються погляду, що Україні слід ані приєднуватися до ЄС, ані приєднуватися до Митного союзу. 13.3% українців завагалися з відповіддю або відмовилися відповідати.

• Проєвропейський вектор підтримує більшість жителів Заходу і Центру України. Серед жителів Заходу 73.7% підтримують вступ до ЄС (2.7% підтримують вступ до Митного союзу, а 15.1% вважають, що Україні слід не приєднуватися до жодного з союзів), серед жителів Центру – 55.8% (4.8% підтримують вступ до Митного союзу, а 25.5% вважають, що Україні слід не приєднуватися до жодного з союзів).

• На Півдні, Сході і Донбасі підтримка між трьома можливими векторами розділилася приблизно порівну. На Півдні 32.2% населення підтримують вступ до ЄС, 21.8% – вступ до Митного союзу, 31.4% –  неприєднання до жодного з союзів. На Сході 32.2% населення підтримують вступ до ЄС, 19% – вступ до Митного союзу, 32.7% –  неприєднання до жодного з союзів. На Донбасі 28.5% населення підтримують вступ до ЄС, 28.5% – вступ до Митного союзу, 23.6% –  неприєднання до жодного з союзів.

• Якби в березні відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, то 43.3% серед усіх українців підтримали б це рішення. Проти проголосували б 33.4%. Не взяли б участі у голосуванні – 9.6%, завагалися або відмовилися відповісти – 13.7%.

• Але ставлення до НАТО має суттєву регіональну диференціацію. Лише на Заході більшість населення підтримує вступ до НАТО – 63% (проти голосували б 14.9%). У Центрі частка прихильників вступу до НАТО переважає, але становить трохи менше половини населення – 47.3% (проти голосували б 29%).

• На Півдні, Сході і Донбасі населення виступає проти вступу до НАТО. На Півдні за вступ голосували б 24.7% жителів, проти вступу – 54.8%. На Сході за вступ голосували б 26.2%, проти – 49.5%. На Донбасі за вступ голосували б 26%, проти – 51.2%.

Додаток

Розподіли відповідей респондентів на запитання анкети