Амністія багатіїв. Кого ощасливив Конституційний суд

Рішення Конституційного суду щодо визнання неконституційною статті Кримінального кодексу 368-2 про незаконне збагачення ледь не затьмарило ще один скандал – з виборами представника на «Євробачення». Та якщо без жартів – таке рішення фактично легалізує капітали сумнівного походження. 

Стаття 368-2 зобов'язує державних службовців давати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів членів їх сімей. Її скасування можна трактувати як удар під дих антикорупційним органам. Він також може відбитись на наших відносинах з західними партнерами та навіть поставити під загрозу співпрацю з МВФ та безвізовий режим з ЄС. Але з цієї ситуації можна отримати й користь, бо скасована норма фактично не працювала.

Переглянути цю норму ще наприкінці грудня 2017 року Конституційний суд попросили 59 народних депутатів з різних фракцій. Інтереси депутатів в КС представляв парламентарій від «Народного фронту» Павло Пинзеник, який вважається близьким до тіньового лідера цієї політсили Миколи Мартиненка. Останній є фігурантом гучної корупційної справи, через який навіть був змушений здати депутатський мандат. Проте Мартиненка підозрюють за іншою статтею – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

У своїй скарзі депутати стверджували, що зі статті 368-2 Кримінального кодексу випливає, що особа, яку звинувачують в незаконному збагаченні, апріорі є винною, доки не доведе свою невинуватість. Це, на думку авторів скарги, порушує принцип презумпції невинуватості, а також ряд інших принципів, зокрема, неможливість свідчити проти себе. Рішення КС на момент публікації матеріалу «Главкома» ще не було оприлюднене, тож незрозуміло, чим саме керувався суд при винесенні свого вердикту.

Не минуло й п’яти років

Постає логічне питання: чому депутати чекали зі своєю скаргою так довго. Кримінальну відповідальність за неможливість довести джерела своїх доходів в Україні ввели ще у 2015 році. Стаття передбачає позбавлення волі на строк від двох до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. Причому дехто з тих, хто голосував тоді за цю норму, є серед підписантів скарги щодо її скасування – наприклад, депутат від Блоку Порошенка Геннадій Ткачук. Тепер він зізнається, що свого часу просто недогледіли таке кричуще порушення Конституції.

За цією статтею були відкриті провадження щодо таких «віп-клієнтів» правоохоронців, як міністр інфраструктури Володимир Омелян, колишній в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан, генпрокурор Юрій Луценко, лідер Радикальної партії Олег Ляшко та інших. На думку Національного антикорупційного бюро, ці особи декларували активи, які не могли собі дозволити, якщо судити з задекларованих доходів. Тому ж Продану звинувачення по цій статті навіть коштувало посади. Після рішення КС всі ці 65 проваджень розсипаються, більш того, їхні фігуранти можуть вимагати сатисфакції. Втім за цією статтею за чотири роки і так не було винесено жодного рішення суду. Генпрокурор Юрій Луценко навіть дорікнув парламентському комітету з антикорупційної діяльності, що той свого часу підготував текст закону, який «не відповідає практиці юридичного застосування».

Кандидат у президенти Анатолій Гриценко заявив, що після такого демонстративного захисту чиновників-корупціонерів Конституційний суд втратив легітимність і більше не має права на існування. На думку близького до голови МВС «фронтовика» Олександра Кірша, влада насправді відчула, що може програти президентські вибори і що норма, яку вона досі використовувала заради політичного шантажу, може повернутись тепер проти неї.

А «єврооптиміст» Мустафа Найєм назвав рішення КС повним абсурдом з точки зору міжнародного права, нагадавши, що термін «незаконне збагачення» з’явився в ньому ще в 2003 році, коли була прийнята Конвенція ООН проти корупції, яку ратифікувала Україна. Зокрема, в ній йдеться, що країна-учасник конвенції зобов’язується визнати кримінальним злочином незаконне збагачення, коли збільшення активів публічної посадової особи перевищує законні доходи.

У Центрі протидії корупції теж б’ють у дзвони і нагадують, що криміналізація незаконного збагачення була одним з ключових зобов’язань України перед МВФ і через скасування такої відповідальності наша країна не отримає наступний транш, що загрожує дефолтом. Антикорупціонери впевнені, що скасування незаконного збагачення вихолостить систему електронного декларування статків чиновників. А її ефективне функціонування було вимогою Плану дій з отримання безвізу та діючої програми макрофінансової підтримки України Євросоюзом. Відповідно і безвізовий режим, і отримання західних грошей опинились під загрозою.

Що ж далі?

«Фронтовик» Микола Княжицький, який був одним з підписантів скандального звернення до КС, запевнив «Главком», що очікував підтвердження конституційності статті 368-2, аби суди могли спокійно виносити рішення. Але КС вирішив навпаки. Тож Княжицький пропонує викласти цю статтю в іншій спосіб, який би не суперечив Конституції. Взагалі представники діючої влади дуже перейнялися рішенням суду. Так, заступник голови фракції Блоку Порошенка Олексій Гончаренко заявив, що фракція дуже жалкує у зв’язку з цим рішенням і запропонував депутатам терміново написати законопроект, який дасть змогу повернути статтю про незаконне збагачення в Кримінальний кодекс. При цьому соратник Порошенка не втратив нагоду вколоти «лідерку однієї з наших фракцій»,  у якої за декларацією нема нічого, але при цьому є свита з охоронців та перукарів.

Сьогодні відреагував і сам президент: він запевнив, що в новому законопроекті, який буде невідкладно поданий до парламенту після оприлюднення і аналізу рішення Конституційного суду стаття про незаконне збагачення буде виписана так, що «комар носа не підточить».

Заступник голови парламентського комітету з антикорупційної діяльності Ігор Попов перелічив «Главкому» наслідки, які матиме рішення КС: «По-перше, будуть закриті провадження по цій статті, як на етапі досудового слідства, так і ті чотири справи що розглядаються в суді. Насправді, вони і так би були закриті за відсутністю доказів – через недосконалість формулювання статті. По-друге, створюється правовий вакуум, і завдання Верховної Ради – створити нові норми, що регулюють дану проблему».

На думку депутата, проблемою є не те, що КС скасував статтю зараз, а те, що Рада відмовлялася її змінювати, хоча давно було ясно, що стаття «мертва»: «Тепер же відповідальність за незаконне збагачення виникне лише з моменту набуття чинності нової редакції статті. Активи, набуті до того, будуть фактично амністовані. Власне, саботаж реформи у Верховній Раді створив «дірку» для легалізації майна».

Але якщо Попов вірить, що до Кримінального кодексу буде внесений удосконалений варіант статті про незаконне збагачення, то є і більш песимістичні прогнози. Є сумніви, що депутати, які доклали стількох зусиль, аби не пояснювати, де вони взяли кошти на розкішний образ життя, палатимуть бажанням знову вносити відповідну норму до Кримінального кодексу. Тим більше, якщо вона не буде такою ж «мертвонародженою» як попередня.

Павло Вуєць, «Главком»